Інструкція для пантів

Кароч, не життя, а казка. Казковий спектаклик для дружньої спільнотки скорпіончиків з обмеженою відповідальністю. Карликовий спектаклик, чи як модно стало останнім часом казати - спектаклик для гномів.

Це продовження теми, яка так сподобалась деяким коментаторам статті «Ловлі кантрі with the arab strap» (zaxid.net/article/17369/) в якій в наївному прагненні запалити свою звізду змікшували святе і грішне.

Не даючи зітліти в аналах історії славному твору славетного Еразма Роттердамського "Похвала глупоті", пройдемось, любий читачу, колами потустороннього світу, що відкривається нам у всій своїй красі, та зануримось в тему повільного самознищення, яку успішно практикують деякі відсоткові індивіди на цій юдолі карієсного скреготу.

Тим більше, що провідниками у цій невеличкій подорожі нам будуть слугувати достатньо шановні у кінематографі люди: брати Коени, Вуді Аллен та Сідні Люмет, а особливо їх останні фільми на цю тематику. Також важливо не забувати про "Суспільство спектаклю" Гі Дебора. Музичним супровідом передвамних азбуків оголошується диск The Last Shadow Puppets "The Age of the Understatement".

Отож у путь, ширококомудрі дослідники глибоководних пляжів хомо сапієсної сутності. Нехай Сцілла охороняє Вас від Харібди, а лернейська гідра - від авгієвих конюшень. І нехай попутний зефір сповнює Ваші вітрила духом швидкості та радіусом олімпійських кілець.

Зібравшись в прикольному товаристві вищезгаданих режисерів та запросивши у свідки тінь Гі Дебора відкриємо широкі двері сприйняття у це нелегке і бурхливе століття замовчування та любові до недосказаності енд натяковості.

З парнасних вершин та незгорівших майданчиків кіностудії Universal до нас мчить не запитання, а констатація того факту, що деякі піпли полюбляють засовувати себе в таку задзеркальну жопу, з якої згодом неможливо вибратись. Навколишньому середовищу вони надсилають розпантовані флюїди босоногого щастя (навіть в холодну зимову пору та в сильний мороз) і думають, що ніхто нічого не помічає.

На усіх етапах своєї анусної транформації ці амігоси копіюють усе, що рухається у флорі і фауні. Вдягаються, як їх улюблені кіногерої, відрощують патли, як у модного фронтмена якоїсь команди, розмовляють словами, взятими з чужих сайтів і книг. Якщо ж вони починають свою натруджену творчу діяльність, то за відсутності децельного презентіка від доброго боженьки та присутності гігантської жаби, вони банально копіюють чийсь стиль, плагіатять чужі тексти, сайти і жижівки та просто брешуть.

Кароч, не життя, а казка. Такий собі казковий спектаклик для дружньої спільнотки скорпіончиків з обмеженою відповідальністю. Карликовий спектаклик, чи як модно стало останнім часом казати - спектаклик для гномів.

Такі дрібні гризуни збираються у компанії, в порівнянні з якими, терраріум - то яслі для немовлят. Варто зазначити, що такі хомікі не можуть бути самотніми. Втративши егіду однієї спільноти, вони швиденько бажають перебігти до іншої, часом навіть ворожої.

Особливо цікаво спостерігати, як 2-ва дружні щурики з такої компашкі поза очі звинувачують один одного у крадіжках інтелектуальної власності та намагаються переплюнутись у звізданутості місцевого маштабіку під музичку "Standing Next To Me" (youtube.com/watch?v=v5xmZeR35Aw).

Ще більш пізнавальною є ситуація, коли піпли, які ще декілька років тому не хотіли істерично тебе бачити, а тепер благально прибігають і просють дати хоч якусь артбайку з мінімальною лавешкою. Але будь-яка згадка про їх славетне минуле закінчується прогнозованим витісненням даних фактів у глибини фройдового відкриття.

Прозорі факти свідомого самознищення відбуваються перед нами щодня. Піпли роблять з дешевої кіношки, побаченої у вечірньому ефірі, своє ізілістінгове існування, замість того, щоб робити зі свого лайфу кайфовий сінематограф.

Засовують себе у повну жопу, щоб з тих глибин сигналити різні натяки на порятунок та sоsнуте спасіння невідомо кому. Вони вже не можуть самі, акі барон Мюнхаузен, витягнути себе з того болота. І навіщо заважати людям засовувати себе в сірникову гієну, порушуючи при тому їх вільний вибір та демократичні права?

Коли Ваші вороги претендують на таку деконструкцію власного іміджу, не варто їм заважати. Згадайте про епіграф до "Анни Карєніної", займіться своїм бізнесом і зачекайте крапаль. Копіювання закінчиться за півроку, плагіат відзначиться нормальною звіздюліною. І навіть якщо до амігоса нічого не дійде, це тільки на краще. На фініші його накриє гігантська жаба і мокре місце після неї.

Історія нікого нічому не вчить, як би нас не намагались переконати різні історики та їх конструктивні дружбани.

На фінішній прямій такого спіритичного сеансу звучить ще один хіт The Last Shadow Puppets "My Mistakes Were Made For You".

Богатирського терпіння Вам, любі друзі, і нехай не нагородить Вас Ющ Трипільський званням народного артиста України.