Точки кипіння в суспільстві вже досягнуто, – Корнієнко

– 5% українців готові взятися за зброю! Це дуже насторожуюча тенденція. Так званої точки кипіння вже досягнуто. Я не виключаю, що у нас можуть відбутися такі самі події, як у Литві чи Латвії...

Про загрози кризи в державі та антикризові поради фахового психолога читайте в ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET із головою Асоціації практикуючих психологів Львівщини Ігорем Корнієнком.

- Чи почастішали звернення до психологів із початком кризи в Україні?

- Так, з початком кризи звернення до психологів і справді почастішали. Наразі ми ще такої статистики не підготували, але кількість таких звернень зросла. Які бувають звернення? Це депресивні стани в людей, пригнічення, апатія. Тут, мабуть, нашаровується ще й той чинник, що зараз весна. Однак, порівнюючи цю ситуацію з аналогічними періодами минулих років, можу сказати - на 35-40% збільшилася кількість звернень. Зокрема, за останній місяць до нашої організації звернулося близько 45 осіб.

- Які проблеми зараз найбільше турбують львів'ян?

- Найбільше скаржаться на втрату інтересу до життя, на безперспективність. Наскільки це пов'язано з фінансово-економічною кризою в країні? Людина, яка звертається до психолога, не може аналізувати, що такий стан у неї саме через кризу. Але особисто я ці речі пов'язую напряму. Зараз дуже збільшилося негативне інформаційне поле в Україні. Будь-які новини починаються з чорного, з негативу, ситуація нагнітається на всіх телеканалах. Такий негативний фон також впливає на психіку людини і це може призвести до втрати сенсу життя. Людина починає думати, що не має для чого жити, якщо попереду безперспективність і виходу з цього немає. А що найгірше - ніхто й не підказує цього виходу, навіть із тих самих ЗМІ. Немає чіткої антикризової програми, немає світла в кінці тунелю, зрештою. Звичайно, це пригнічує людину. Людина не може проаналізувати проблему, приходить і каже, що їй погано, робота її перестала цікавити, їй не цікаво спілкуватися з рідними і близькими. До речі, збільшилася також кількість сімейних конфліктів. Це пов'язано з агресивністю людей, яка теж дуже збільшилась.

- Втрата інтересу до життя - це основна ознака суїцидальної поведінки...

- Однозначно, в такій ситуації може зрости кількість самогубств. В Україні взагалі дуже незрозуміла статистика щодо суїцидів. За одними даними в Україні на 100 тисяч населення припадає 22 самогубства, за іншими статистичними даними - 26 та 31. Це дуже багато! Здається, Україна в Європі знаходиться на четвертому місці за кількістю суїцидів. Людина, яка не бачить сенсу в житті, вбачає єдиний вихід - суїцид. Дуже важливо цей момент не пропустити. За два-три тижні до суїциду виникають певні симптоми: людина починає прощатися з близькими. Звичайно, не прямо, а опосередковано: починає свої дорогі речі дарувати рідним і близьким, у неї постійно пригнічений настрій, в її монологах чи діалогах іде рефреном оця тематика, що нема сенсу жити, для чого жити, якщо нема перспектив. Якщо людина починає на фоні загальної депресії говорити такі речі, то обов'язково потрібно звернутися до фахівця.

- Що допомагає уникнути конфліктів у сім'ї?

- Людині дано голову, щоб вона хоч трохи нею думала і брала гору над емоціями. Людина повинна зрозуміти, що зараз найбільшою цінністю для неї є здоров'я та сім'я. Якщо таку цінність вона втрачає, то часто це один із прямих шляхів до суїциду. Існує типологія конфліктів. Один із них називається ланцюжковим: коли в людини на роботі якась неприємність, зазвичай вона її не виказує, адже навколо інші люди, однак тоді вона випускає цей негатив вдома. У цій ситуації інша людина має виявити терпіння. Дуже добре такі проблеми обговорювати вголос і спокійно, адже агресія викликає агресію. Крім того, половина всіх проблем вирішується в ліжку. Під час кризи не слід забувати і про інтимні стосунки в подружньому житті, це насправді дуже важливо. Також корисною є спільна діяльність, коли двоє партнерів займаються спільними справами, навіть якщо це домашня робота, яку вони роблять разом. Це дуже зближує, виникають спільні зацікавлення. Бажано також на кілька днів виїжджати з міста в гори, в те ж село.

- Як має реагувати людина на цю стресову інформацію, яку подають ЗМІ, аби її це зачепило якнайменше?

- Це дуже індивідуальна річ, яка залежить від типології характеру, виховання, здібностей тощо. Важко назвати якийсь універсальний метод. Насправді не така страшна ситуація, як наше ставлення до неї. Щодо мене, я стараюся новини не дивитися, тому що після них у мене чомусь дуже псується настрій, залишається дуже неприємний осад. Я б радив людям ставити для себе бар'єри між новинами, які нам подають, і собою. Також необхідним є позитивне мислення: у всьому поганому треба шукати щось добре. Якщо ви втратили роботу, це не кінець світу і не привід для того, щоб лізти в петлю. Це якийсь новий етап життя, коли можна зробити ті справи, які ви давно відкладали: розпочати ремонт у квартирі, взятися за читання книжок, які вже давно хотіли прочитати, але на це постійно не вистачало часу, зайнятися фізкультурою зранку. Кожна людина має вибрати те, що їй потрібно. Загалом дуже важливо не зациклюватися на негативі, весь час змінювати свою діяльність: поєднувати роботу з фізичною культурою, з відпочинком, відвідувати кіно і театри, завести собаку чи кішку, спілкуватися більше з друзями, обговорювати різні теми, намагатися не говорити на кризову тематику. Треба завжди шукати для себе нові перспективи в житті. Зараз весна, можливо, варто зав'язувати нові стосунки.

- Деякі психологи стверджують, що криза може стати причиною масових стихійних заворушень. Наскільки це можливо в сучасній ситуації?

- Я читав одне соціологічне дослідження, в межах якого було опитано 10 тисяч людей, а це доволі велика вибірка з малою похибкою. Так от, 5% опитаних відповіли, що готові взятися за зброю! Це дуже насторожуюча тенденція. Можу сказати, що так званої точки кипіння вже досягнуто. Я не виключаю того, що в нас можуть відбутися такі самі події, як у Литві, Латвії, коли народ виходив на вулиці, громив магазини, вітрини, були сутички з поліцією. Чому? Людині потрібно кудись усю цю негативну «пару» випустити! Культура нашого населення не настільки висока, щоб цю «пару» випускати під час занять спортом, занять сексом зрештою.

Наші можновладці між собою чубляться, але ніхто не показує людям виходу з кризи. Усі розуміють: заяви про те, що буде краще, тільки трошки потерпіть, голослівні. Таким чином негативна енергія накопичується. Це як та пружинка, яка скручується-скручується, але настає момент, коли опір уже неможливий, і пружинка вистрілює. Як на мене, нашим політикам требу дуже добре подумати, як цю негативну енергію людей спрямувати у позитивне русло. Потрібно дати людям програму дій - що їм потрібно робити, щоб вийти з такого кризового стану. Та ніхто цього не дає...