22 січня у Львові під час народного віча з нагоди Дня Соборності і Свободи голова Львівського обласного об’єднання «Просвіта ім. Т.Шевченка» Ярослав Пітко виголосив «Звернення Народного Віче у Львові до української громадськості».
Подаємо повний текст:
«22 січня 1918 року у Києві на Софіївському Майдані Українська Центральна Рада своїм ІVуніверсалом проголосила самостійність Української Народної Республіки. Після знищення у 1775 році російською імператрицею Катериною ІІ Запорізької Січі, це була перша спроба українців вирватися з московського рабства.
Рівно через рік, 22 січня 1919 році на тому ж місці Директорією УНР проголосила Акт Злуки всіх українських земель в єдину українську державу. Саме тому для кожного свідомого українця дата 22 січня має особливе значення як День самостійності і соборності. Тому проголошення незалежності України у 1991 році мало б стати актом відновлення самостійності.
Проте головний урок історії нашої самостійності криється у відповіді на запитання: «Куди поділася українська держава 1918 року? Чому перервано процес державотворення?». Маємо пам’ятати, що паростки українського державотворення були розтоптані тим самим московським чоботом. На цей раз натягнутим на ногу не царського солдата, а більшовика, який вже за імперською традицією потопив в крові молоду українську державу.
Однак усі проблеми нинішньої української держави в тому, що ми допустили до влади нащадків і найперше спадкоємців по духу тих, хто знищив УНР; які на 20 році нашої незалежності сформували антиукраїнську комуно-олігархічну коаліцію, керовану Кремлем. Ця влада послабила стан національної безпеки держави, понизила її оборонний потенціал, перекрила всі шляхи приєднання до євроатлантичної системи колективної безпеки, і утримання політичної та економічної з боку Європи, вперше штовхає Україну в азіатський простір, згортає демократичні перетворення в Україні, посилює політичне переслідування лідерів та активістів опозиційних сил, розпалює міжнаціональну та міжконфесійну ворожнечу, здійснює адміністративний та податковий тиск на мале і середнє підприємництво, надаючи преференції інтернаціональному олігархічному бізнесу, стрімко нарощує корупцію у всіх ешелонах державної влади, розпродує наші національні надбання, стратегічні об’єкти. Сьогодні більшість населення України опинилася за межею бідності. У гуманітарній сфері чинна влада організовує широкий фронт московських шовіністичних сил проти всього українства, звужуючи вживання української мови як державної в органах державного управління, освіти, культури, ЗМІ, армії і силових структурах, нав’язує імперське бачення нашої національної історії.
Основною причиною приходу до влади антиукраїнських сил сьогодні і відсутності реального опору її злочинній діяльності є роз’єднаність демократичних сил, а іноді і протистояння. Враховуючи загрозливу ситуацію, що може призвести до втрати національного суверенітету і державності, вимагаємо від лідерів політичних партій і громадських організацій створення широкого національного фронту боротьби з комуно-олігархічною узурпацією влади; вийти на вибори до Верховної Ради з узгодженими кандидатом від опозиційних до нинішньої влади сил; закликаємо усіх громадян України позбутися руйнівної байдужості, повірити у власні сили. Згуртуватися навколо української національної ідеї та виграти битву за Самостійну, Соборну, Незалежну Українську Державу! Слава Україні!»