Рівень заробітної плати в Україні нижчий, ніж у розвинутих країнах ЄС у 5,6–19,7 разів. Про це йшла мова 21 березня на круглому столі: "Оплата праці – українські реалії та перспективи реформування" , який провів комітет з питань соціальної політики та праці.
А у розрізі мінімальної заробітної плати, згідно з даними Євростату та МВФ станом на липень 2011 року, у рейтингу європейських країн Україна посідає лише 25 місце з 29-ти (відношення річної української мінімальної заробітної плати становить 21,5% до обсягу ВВП на душу населення).
У країнах ЄС, зокрема, у Бельгії мінімальна зарплата становить $ 2064,2 (68,6% до ВВП на душу населення), у Франції –$1951,9 (68,7%), у Польщі – $496,7 (31,5%), у Латвії – $403,2 (33,5%).
Така ситуація призвела до того, що за даними статистики, кожен четвертий працюючий в Україні – за межею бідності.
Учасники заходу вважають, що мінімальна заробітна плата не виступає у ролі соціального стандарту оплати праці, а залишається технічним нормативом для розрахунку зарплати у бюджетній сфері відповідно до можливостей видаткової частини бюджету.
Під час засідання також зазначалося: поряд з переліченими, найболючішою залишається проблема своєчасності виплати заробітної плати в Україні. Промовці, зокрема, відзначали, що з початком економічної кризи, порушення права працівника на своєчасну виплату заробітної плати набуло системного характеру. За період з 2008-2010 роки загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати збільшилась більш ніж удвічі – з 668,7 млн грн на початок 2008 року до 1473,3 млн. грн. на початок 2010 року.
На початок 2012 року заборгованість із виплати заробітної плати, згідно з даними Державної служби статистики, становить 977,4 млн грн, що у 1,5 разу менше у порівнянні з розмірами заборгованості, накопиченої на початок 2010 року.
Попри загальну тенденцію до зменшення обсягів заборгованості учасники "круглого столу" наголосили на необхідності формування жорсткої політики уряду щодо підприємств - порушників конституційних прав громадян на своєчасну оплату праці, оскільки майже 45% від загальної суми заборгованості припадає на економічно активні підприємства, що свідчить про соціальну безвідповідальність окремих власників, які розв'язують проблеми недостачі обігових коштів за рахунок фонду оплати праці.