Найбільший стрес в українців викликають війна, нестабільність і корупція

Найменший щоденний рівень стресу в українців викликають сімейні стосунки, професійна діяльність та зовнішнє оточення, найбільший – війна та військова загроза, соціально-політична нестабільність в країні, корупція та власний фінансовий стан.

Як свідчать результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», половина опитаних оцінюють матеріальний стан своєї сім’ї як задовільний. Лише 15% вважають, що мають більш-менш достатньо коштів для життя. Водночас третина заявляють про власну бідність. Тих, хто вважає себе бідним, більше на Сході, серед старших осіб, селян, респондентів з поганим станом здоров’я та з низьким рівнем освіти.

Трохи менше половини опитаних оцінюють свої житлово-побутові умови як середні, більше третини – як комфортні, кожен п'ятий – як погані.

Про найгірші житлово-побутові умови частіше заявляли мешканці Сходу та Півдня. Чим вищий рівень освіти респондентів та чим вищий рівень доходів, тим краще вони оцінюють власні житлові умови.

42% опитаних вважають, що повністю контролюють своє життя та є вільними у своїх рішеннях, приблизно стільки ж вважають, що вони частково контролюють власне життя. Натомість 19% заявляють, що майже не мають ніякого контролю над власною долею.

Найбільше осіб, що заявляли про відсутність контролю над власним життям на Сході, серед осіб старше 50 років, бідних та респондентів із поганим станом здоров’я.

Лише 18% респондентів оцінюють своє соціальне становище як високе. Половина відносить себе до середнього становища. Натомість чверть вважають, що належать до нижчих прошарків суспільства. Останніх найбільше на Сході, серед старших та серед бідних.

Близько третини опитаних повністю задоволені своїм життям, приблизно половина – скоріше задоволені, чверть – не задоволені. На Сході останніх майже 40%. Не задоволених життям більше серед тих, кому за 50 років, та респондентів з низьким рівнем достатку.

82% опитаних вважають, що у разі необхідності можуть отримати емоційну підтримку від інших людей, 9% - мають протилежну думку, 9% - не визначились. 77% заявили, що зможуть отримати фізичну допомогу, 13% - сказали, що не зможуть, 10% - не визначились. На фінансову підтримку розраховують трохи менше – 69%, водночас 20% вважають, що не отримають грошову підтримку і 11% - не визначились.

Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх доходу, тим більше серед них вважають, що отримають емоційну підтримку в разі необхідності.

Найбільше тих, хто сказав, що може розраховувати на фізичну підтримку серед мешканців Центру, молодших респондентів, а також, більш забезпечених.

Тенденція щодо отримання фінансової підтримки така сама як і емоційної та фізичної - молодші респонденти та забезпечені опитані заявляють про таку можливість частіше.

Мало хто з опитаних заявив про свою участь у громадських об’єднаннях. Лише 7% визнали, що є членами релігійних організацій, 5% належать до професійних клубів, по 3% до мистецьких чи громадських недержавних об’єднань, 2% є членами політичних партій.

Майже третина опитаних вважають, що обов’язки по веденню домогосподарства розподілені порівну, чверть (24%) виконують більшість обов’язків самостійно, у 20% більшу частину обов’язків виконує інший член сім’ї, у 14% всі обов’язки покладені на респондента, і лише в 5% - всі обов’язки покладені на іншого члена сім’ї. Серед тих, хто виконує більшість обов’язків, в чотири рази більше жінок.

Близько третини респондентів вважають, що їх професія має високий престиж, близько половини – середній, чверть – низький.

Опитування проводилось від 1 до 10 грудня 2016 року. Аудиторія – працездатне населення України (чоловіки - 18-65 років, жінки – 18-60 років). Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1580 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,5%.