Не лише обов’язки, а й права

«Чоловік чекав маршрутку, представники ТЦК посадили його у свій бус, ввечері він вже був на тренувальному полігоні». «15 місяців чекаю на довідку про обставини поранення». «Дрон підбили і він впав в сірій зоні, хлопцям сказали без дрона не вертатись». «За те, що на службовій машині поїхали помитися, у них забрали всі продукти – для покарання, але в селі був магазин, тож не пропали».

Це лише кілька реальних історій військових, які служать в ЗСУ, та їхніх рідних. Не кожен у такій ситуації знає, на що він має право і як себе захистити. Не кожен має на це бажання і сили. Та військові мають знати, що у них є не лише обов’язки, а й права, що охороняються українським законодавством.

ZAXID.NET разом з адвокатом Русланом Ружицьким розповідає про основні з них, а також про те, як відстоювати свої права в ЗСУ та куди звертатися по юридичну допомогу у разі їх порушення.

Пакувати в бус – це злочин

Історії про те, що представники ТЦК забирають чоловіків просто з вулиці, – непоодинокі. Та мало хто знає, як цьому запобігти. І чи з точки зору моралі це буде правильно? Може, змиритися?

Повідомлення про необхідність з’явитися до ТЦК відбувається через вручення повісток, що передбачено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Трохи інший порядок – для резервістів, яких зараховано до військового оперативного резерву першої черги.

«Захоплення чоловіків на вулиці має ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст. 146 КК України (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини). У подальшому будь-які дії співробітників ТЦК також будуть неправомірними», – пояснює Руслан Ружицький.

Про такі випадки необхідно одразу повідомляти на лінію «102» та фіксувати те, що відбувається, на відеокамеру або попросити інших зробити це. Також варто звернути увагу, чи є поблизу вуличні камери відеоспостереження.

«У випадку силового захоплення та примусового доставлення на медичний огляд людина опиняється у скрутному становищі. Вона позбавлена можливості підготуватися, взяти всі медичні документи, що вважає за потрібне. Саме тут важлива взаємодія адвоката та рідних людини», – говорить Руслан Ружицький.

Підписувати повістку чи ні – особисте рішення кожного. Якщо співробітники ТЦК належним чином її вручать і зафіксують факт відмови людини від підпису, це ні на що не впливає – людина буде вважатись такою, що повідомлена про необхідність прибуття за викликом.

Місце служби визначається потребою ЗСУ

Часто можна почути, що людина має право проходити військову службу за набутою нею військово-обліковою спеціальністю. А ще краще – застосувати в армії свої таланти з цивільного життя. Та в нинішніх умовах правила диктує потреба фронту.

Справді, пункт 83 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ вказує, що «військові призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони. У разі, коли є потреба призначення військових на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка)».

Та для доукомплектування ЗСУ в умовах особливого періоду військові можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

«Тому, у разі виникнення потреби у доукомплектуванні певної військової частини бажання військового служити за певною військово-обліковою спеціальністю не завжди можуть бути враховані. Але в будь-якому випадку він може звернутися із відповідним раптортом до командира частини через безпосереднього начальника», – пояснює Руслан Ружицький.

Якщо чогось бракує – потрібно повідомити

Одне з найбільш контроверсійних питань в ЗСУ – це забезпечення військ. Одні підрозділи мають все і трохи більше, інші – просять у волонтерів навіть базові речі.

«Забезпечення військових регламентується низкою інструкцій. У разі, коли військовий вважає, що він не отримав належне йому забезпечення або має питання, що потребують вирішення, він повинен звернутись до безпосереднього начальника. А якщо той не може його вирішити – до наступного прямого начальника», – говорить Руслан Ружицький.

Це стосується матеріального, продуктового, медичного забезпечення тощо. Щодо компенсації за піднайм житла, для цього потрібно отримати підтверджуючі документи і написати звернення до керівництва.

Військовий однієї з десантних бригад ЗСУ Артем вважає погане забезпечення підрозділів важким порушенням. Та водночас, говорить він, коли людина на «нулі», не час відстоювати свої права, бо часу на це – нема: «Купи собі каску, щоб завтра не поховали, бо начальник не подбав про твої потреби».

Вертатись чи ні?

Здача або залишення ворогові засобів ведення війни передбачає кримінальну відповідальність. Тому рішення про повернення втраченого дрона треба ухвалювати залежно від обставин.

«Не треба забувати, що командир зобов’язаний забезпечити виконання поставленого наказу. Тому, якщо виконати наказ об’єктивно неможливо, військовий повинен доповісти про це командиру та повідомити про причини, що заважають виконати наказ, або запропонувати інший варіант його виконання», – пояснює Руслан Ружицький.

Відкрита відмова виконувати наказ може містити ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 402 КК України (Непокора). Якщо військовим просто не виконано наказ, без висловлення відкритої незгоди, то це регулюється ст. 403 КК України (Невиконання наказу).

«За наказом може стояти задум командира, про який військовий не знає. Тому невиконання цього наказу може загрожувати його побратимам, які розраховують на нього. Це може призвести до додаткових втрат серед людей і озброєння», – додає адвокат.

Якщо за місяць довідки немає, потрібно діяти

Кожне формулювання обставин отримання травми (поранення) у постанові ВЛК має важливе значення для подальших грошових виплат. Не варто бити на сполох, якщо потрібну довідку не видали одразу.

«Може тривати службове розслідування. Воно проводиться протягом певного часу і може бути продовжене за рішенням людини, яка його призначила. Якщо через місяць після отримання травми (поранення) результату немає, тоді варто зайнятися цим питанням», – радить адвокат.

Також у цьому питанні важливо заручитися підтримкою свого безпосереднього командира.

Людина поза штатом

На виведення поза штат, що залишає військового у розпорядженні частини, але урізає йому виплати, військові нарікають часто. Та це необхідно для поповнення санітарних втрат частини.

«Неможливо призначити двох людей на одну посаду, саме тому роблять так. Щодо грошового забезпечення, то тут все індивідуально і потрібно розбиратися з фахівцем», – говорить адвокат.

Чи має солдат вплив на командира?

«Якщо командир хороший і дбає про своїх хлопців, то все буде добре. Якщо ж з тилу прийшов, переживає лише за себе, то краще в такий підрозділ не потрапляти, бо командувати вами будуть з відстані 50 км без знання ситуації», – говорить десантник Артем, який служить добровольцем з 2014 року.

Рішення, дії та накази безпосереднього начальника, каже Руслан Ружицький, можна оскаржити у наступного прямого начальника, далі – вище.

«Але на практиці ці скарги не завжди вітаються. Тому спочатку варто спробувати довести свою позицію до “поганого” начальника. Критика має бути обґрунтованою. Не треба відкидати можливість, що командир зробить висновки та прийме вашу позицію. Повагою зазвичай користуються ті, хто говорить про проблему прямо в очі та намагається вирішити її з тим, з ким вона виникла, замість скаржитись», – вважає адвокат.

Про термін служби

Служба в ЗСУ упродовж невизначеного терміну – одне з найбільш болючих питань для військових та їхніх рідних. Також це «відлякує» потенційних військових, адже ніхто не хоче опинитися в «рабстві».

Та поки в Україні не змінили законодавство, що стосується терміну служби, то в умовах воєнного стану військові проходять службу «до настання обставин, що надають їм право на звільнення».

Якщо коротко, такими підставами зараз є:

• граничний вік перебування на службі (60 років для молодшого і старшого офіцерського складу, 65 – для вищого);
• стан здоров’я (висновок про це робить ВЛК);
• виховання дитини з інвалідністю або важко хворої дитини;
• необхідність постійного догляду за хворими дружиною/чоловіком, дитиною, батьками – своїми або дружини/чоловіка (потрібні довідки для підтвердження);
• інвалідність І або ІІ групи у дружини/чоловіка, батьків, батьків дружини/чоловіка;
• опіка над визнаною судом недієздатною людиною;
• самостійне виховання неповнолітньої дитини;
• утримання трьох і більше неповнолітніх дітей;
• тощо.

Кудись звертатись за правовою допомогою?

Найкраще військовим можуть допомогти адвокати і юристи, які самі мають досвід військової служби і знайомі з її особливостями, вважає Руслан Ружицький. Також, на його думку, спочатку варто спробувати вирішити проблемне питання з безпосереднім начальником або звернутися до оперативного командування, якому підпорядковується військова частина.

Ось ще ресурси для правової допомоги військовим:

• Гаряча лінія Міністерства оборони – 0 800 500 442;
• Військова служба правопорядку – 044 454 73 08;
• Державне бюро розслідувань (у разі вчинення злочину проти військового) – 044 300 27 07;
• Генштаб – 0 800 50 04 10;
• Правовий навігатор;
• Юридична сотня.

Кожне життя – однаково цінне

Якщо хтось захоче сказати, що військові «знали, на що йшли» і «це війна, а вони – солдати», то варто згадати Конституцію України, яка не розмежовує життя цивільних і військових: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави – захищати життя людини».