Непевні результати візиту Зеленського у США
Причини цього слід шукати в Києві чи у Вашингтоні?
0Тижневий візит президента України Володимира Зеленського до США завершився. Наразі його результати виглядають неоднозначними. Можливо, лише через деякий час стане зрозуміло, який насправді ефект мала поїздка глави держави і його зустрічі з американськими політиками.
Офіс президента доволі гучно анонсував вересневе американське турне Зеленського. Очікувалося, що під час відвідин США президент зможе переконати адміністрацію Джо Байдена погодитися з українським «планом перемоги». Його втілення, за задумом авторів, має допомогти завершити війну і примусити Росію до справедливих переговорів. Українському суспільству таємничий «план перемоги» не представили поки. Тож окремі його деталі стали відомі лише з іноземних медіа.
Якщо вірити журналістам, «план перемоги» не дуже вразив Джо Байдена й інших західних політиків. Основний докір зводиться до того, що цей документ є радше черговим набором побажань української сторони. Головний акцент у ньому зроблено на отриманні дозволу завдавати удари далекобійною західною зброєю углиб території РФ. А також на запрошенні України до НАТО. Обидві пропозиції наразі були відхилені. Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав, що адміністрація Байдена вивчає «план перемоги», представлений президентом України. Однак уже зрозуміло, що у Вашингтоні прохолодно відреагували на ці ініціативи. Там досі побоюються, що удари вглиб російської території можуть спричинити небажану ескалацію і не допоможуть схилити шальки терезів на користь України у війні.
З іншого боку, до безумовного успіху України можна зарахувати рішення про надання майже восьми мільярдів доларів США військової допомоги. Якби Байден не ухвалив цього рішення до 1 жовтня, ці гроші просто б згоріли. Є сподівання, що Україна в рамках нового пакету допомоги отримає додаткові засоби протиповітряної оборони. А ще – плануючі авіабомби великої дальності Joint Standoff Weapon (JSOW) для винищувачів F-16. Проте поставки зброї можуть затягтися на кілька місяців. Тож ефект знову буде відкладений у часі.
Також українська делегація потрапила в серйозний дипломатичний скандал, який, на щастя, вдалося більш-менш залагодити. Ще на етапі підготовки до візиту в Офісі президента висловлювали наміри презентувати свій «план перемоги» не тільки Джо Байдену, але й обом кандидатам у президенти – Камалі Гарріс та Дональду Трампу. Це було важливо з огляду на налагодження співпраці з майбутньою адміністрацією президента США. Попередньо кандидати від Демократичної і Республіканської партій погодилися зустрітися із Зеленським. Але потім все раптово полетіло шкереберть.
23 вересня український президент відвідав завод з виробництва боєприпасів у штаті Пенсильванія. На цій зустрічі, за збігом обставин, були присутні представники Демократичної партії США, зокрема губернатор штату Джош Шапіро. Але не було жодного представника від Республіканської партії. Штат Пенсильванія належить до так званих хитких штатів. У ньому мають рівні шанси перемогти як Камала Гарріс, так і Дональд Трамп. З великою ймовірністю той, хто візьме Пенсильванію, стане майбутнім президентом США.
Після того як губернатор-демократ опублікував у себе в соцмережах фото із Зеленським та звернувся до української діаспори штату, республіканці миттєво відреагували. Трамп зробив низку вкрай маніпулятивних заяв на адресу Зеленського й України. 25 вересня спікер Палати представників Конгресу США республіканець Майк Джонсон оприлюднив листа до президента Зеленського з вимогою негайно відкликати українського посла Оксану Маркарову. А голова Наглядового комітету Палати представників республіканець Джеймс Комер вирішив розпочати розслідування щодо нещодавнього візиту президента України на завод з виробництва боєприпасів у Пенсильванії.
На щастя, дипломатичний скандал вдалося вгамувати. Зустріч з Трампом таки відбулася 27 вересня. Для цього українське посольство було змушене вдатися до певного маневру, надіславши листа експрезидентові. Зараз головне не те, що позиція Трампа щодо російсько-української війни не зовсім зрозуміла, а його політику важко спрогнозувати. Те, що зустріч відбулася, вже є успіхом. Для України було б надто поганим результатом, якби Зеленський повернувся до Києва без спілкування з Трампом та ще й на тлі скандалу.
Сам Зеленський позитивно оцінив підсумки свого заокеанського турне. 28 вересня він оприлюднив допис, у якому пообіцяв нові рішення для підтримки України.
«Повертаємось додому зі Сполучених Штатів. Багато завдань за цей візит реалізували. Дякую президенту Байдену за найбільший за весь час пакет підтримки – майже 8 мільярдів доларів. Це зброя для фронту, і ППО для наших міст, і розширення тренувальної місії F-16. Я представив план перемоги, і ми домовились, що вже незабаром у Німеччині у форматі “Рамштайну” обговоримо наші кроки разом із союзниками. Жовтень – час рішень», – сказав президент.
Окрім того, Зеленський залишився задоволеним результатами зустрічі з обома кандидатами у президенти США – Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.
Серед позитивних підсумків візиту до США президент згадав Спільну декларацію країн G7 щодо підтримки відновлення й відбудови України. Документ передбачає військову, економічну й гуманітарну підтримку нашої держави. Зараз до цієї декларації приєдналися близько 30 держав. Одним із пунктів домовленостей є вимога до Москви відшкодувати завдані збитки Києву. До цього моменту російські активи залишатимуться замороженими в країнах-підписантах цієї декларації.
Утім, здається, під час візиту до США так і не було досягнуто якихось кардинальних принципових рішень, які в найближчому майбутньому здатні вплинути на характер війни з російським агресором чи примусити Кремль до миру через силу. Зокрема, Джо Байден так і не наважився надати дозвіл на удари вглиб російської території американською зброєю. Можливо, якісь рішення щодо цього будуть ухвалені на засіданні Рамштайну в жовтні, на яке має прибути американський президент. На цьому засіданні, яке відбудеться на рівні лідерів країн, обговорюватимуть питання додаткової підтримки України. Втім, дехто вважає, що остаточне рішення буде ухвалене вже після президентських виборів у США.
Заради справедливості, варто зауважити: головну причину скромних результатів візиту Зеленського потрібно шукати не в Києві, а у Вашингтоні. Навіть якби українська делегація привезла американським політикам найкращий, всеохопний і деталізований план перемоги, їхній вердикт теж був би негативним. Проблема не стільки в нереалістичних бажаннях Зеленського, скільки в небажанні Заходу завдавати стратегічної поразки Росії. А також у страху, який все ще існує перед Путіним з його ядерною бомбою. Тому на будь-які доводи з українського боку завжди знаходитимуться контраргументи.
Західні політики лукавлять, коли запевняють, що повністю віддані «успіху України». Можливо, вони справді щиро хочуть, щоб Україна успішно оборонялася. Але щодо успішного контрнаступу і розгрому Росії мають трохи інші погляди.