До Дня Незалежності України голова ЛОДА Максим Козицький у бліц-інтерв’ю розповів, що для нього означає незалежність держави та яким він бачить майбутнє України та Львівщини.
Що для Вас є незалежність держави?
У моєму розумінні незалежність будь-якої країни має три основні складові. По-перше, це суверенітет над територією, визначеною кордоном і визнаною міжнародною спільнотою. По-друге, це громадяни, які проживають на цій землі та визнають закони саме цієї країни. І, по-третє, це легітимна влада, яка захищає інтереси громадян та представляє їх у міжнародних стосунках.
Що із цього переліченого ми зараз маємо?
Я вважаю, що Україна відбулася як незалежна держава. Ми маємо власні визнані кордони, які, на жаль, нам доводиться боронити від російського агресора. Але ми обов’язково їх повернемо. Ми маємо прекрасних людей, яких після подій 2014 року можна сміливо назвати Громадянами з великої літери. Також ми маємо легітимно обрану владу, яка представляє український народ. Тобто у нас є все, що характеризує Україну, як суверенну державу. Та, на мою думку, головним завданням влади, у тому числі місцевої, є наповнення цієї форми реальним змістом.
Що нам потрібно змінити для цього?
Проблема у тому, що, з одного боку, ми підтримали європейський вибір, але з іншого – залишили ще радянську систему функціонування влади. Тобто маємо знищити совок і перекласти погоджений та відстояний суспільством європейський вибір у звичайну буденність – у вигляді чітких цілей, правил, стандартів та процедур, зробити його реальністю життя простої людини.
Українська влада повинна модернізувати свою систему роботи і взаємодію з громадянами. Бо не можна старий радянський двигун від «Жигулів» вставити в Porsche і сподіватися, що він поїде. Тому ми маємо говорити про процеси передачі влади її джерелу – народу, який за Конституцією є єдиним джерелом влади. Мова йде, у першу чергу, про максимальне залучення людей у прийнятті рішень, які є важливими для країни, області, громади. Сподіваюсь, прийняття закону «Про народовладдя», ініційованого президентом Володимиром Зеленським, дасть відповідь на це питання.
Окрім цього, нам необхідно модернізувати систему надання публічних послуг органами державної влади і місцевого самоврядування відповідно до європейських стандартів, а також сформувати новий вимір стосунків з громадянами – не патерналістський, а партнерський. Ми звикли сподіватись на доброго дядька нагорі, який все за нас вирішить. Але якщо ми не зрозуміємо, що влада – це найнятий нами менеджмент, діла не буде. Якщо ми переглянемо наше ставлення до тих, хто при владі, то це допоможе мешканцям сіл, селищ та міст долучитись до управління ресурсами своїх громад.
Ще там треба навчити громадян бути владою, зокрема, розрізняти, чиєю компетенцією є вирішення того чи іншого питання. Бо часто ми від президента вимагаємо відремонтувати каналізацію, а від депутата сільради – підвищити пенсію.
І які практичні кроки у цих напрямках можна зробити на Львівщині вже зараз?
Вважаю, що місцеві вибори є більш важливими, ніж президентські, адже саме влада на місцях визначає якість нашого повсякденного життя. У Європі, до речі, саме так і є. Тому ми повинні відповідальніше ставитись до власного вибору під час обрання нових місцевих голів і депутатів. Я переконаний, що Львівщина, як завжди, першою продемонструє, як має виглядати незалежна європейська Україна. Ми маємо зробити те, що за 29 років незалежності не змогла реалізувати жодна попередня каденція влади. Наприклад, можемо попросити відзвітувати обласну та районні ради про свою роботу упродовж останніх п'яти років.
Також маємо провести широку просвітницьку кампанію про те, як правильно обирати та контролювати місцеву владу не від виборів до виборів, а постійно. Ми повинні поновити довіру до нових місцевих рад, які сформуються після виборів. Вони повинні пропонувати нові рішення, які будуть йти на користь громад.
Але все це залежить виключно від свідомого вибору людей, а цьому треба вчитися. Бо ніхто, крім нас самих, не облаштує гідно наше життя. Тож це має бути шлях назустріч один одному. Рівень нашої співпричетності, залученості та співучасті у суспільному житті буде визначати й рівень нашої незалежності та добробуту. Слід пам’ятати одну просту істину: Незалежність – це ти! І саме зараз всі ми разом творимо нову незалежну Україну.