Олег Синютка: Не хочу говорити про дефолт…

Львівська міська рада оголосила конкурс на андеррайтера та платіжного агента випуску облігацій місцевої позики на 50 млн грн. Відтак, стартувала ідея, котру ще до її народження частина депутатського корпусу Ратуші прирікала на цілковитий крах.

Решта депутатів абсолютно переконані в її ефективності та економічній доцільності.

Про вигідність облігацій, потенційні та існуючі інвестиції, інноваційний розвиток міста - у розмові з директором департаменту економічної політики Львівської міської ради Олегом Синюткою.

- Міська влада пропонує випустити облігацій всього на 92 млн грн. При цьому ідеологи облігацій не запропонували жодного конкретного проекту, жодного економічного розрахунку. Чому фінансувати витрати на розвиток міста вигідніше з позичених коштів?

- Випуск муніципальних облігацій містом Львовом суттєво відрізняється від випуску таких облігацій іншим містом. Під час прийняття рішення про випуск облігацій сесія Львівської міської ради своєю ухвалою затвердила і конкретний перелік об'єктів, на які мали би спрямовуватися кошти від отримання муніципальних облігацій. Кошти, в першу чергу, будуть використовуватися на об'єкти енергозбереження, а також на капітальні вкладення у будівництво доріг. Я думаю, що це прецедент в Україні, за яким є досить копітка робота. Тому сьогодні будь-який мешканець Львова може відкрити ухвалу Львівської міськради і переглянути той перелік об'єктів, на який спрямовуються кошти бюджету розвитку. Звичайно, була велика дискусія і стосовно обґрунтованості самих запозичень. Але сьогодні чітко зрозуміло, і це було доведено, що економічно доцільніше так залучати кошти - розмір обслуговування у відсотках тут менший, ніж темпи капіталізації нерухомості, яка є у Львові.

- І що робити у разі гіпотетичного дефолту - продавати майно?

- Я навіть не хочу говорити про дефолт. Про таке можуть говорити хіба люди, котрі не володіють економічною ситуацією в місті.

- Але ж саме про дефолт говорять деякі депутати Ратуші?

- Це економічно неграмотно. У місті Львові є величезний запас об'єктів, за рахунок реалізації яких можна поповнити бюджет розвитку. І коли ми прораховували власність територіальної громади міста - вона у сотні разів відрізняється від сум запозичень, на які випускаються муніципальні облігації. Я переконаний у тому, що випуск муніципальних облігацій є ефективним механізмом фінансування міського господарства.

- Якими є гарантії, що гроші ці будуть використані ефективно?

- В першу чергу, гарантією є професійність чиновників. Також гарантією є чіткий нагляд депутатського корпусу за ефективністю використання цих коштів.

- Отриманий нещодавно кредитний рейтинг Львова свідчить, що місто перебуває на доволі низькому, але стабільному рівні. Однак рейтинг рейтингом, а про реальний стан справ скажуть інвестор та андеррайтер - своїм бажанням викуповувати муніципальні облігації Львова на вигідних для міста умовах. Як місто може їх максимально до цього заохотити?

- Я більш оптимістичніше дивлюсь на отримання кредитного рейтингу. Адже це другий після Києва показник. Тим паче, що цей рейтинг визначав один із загальновизнаних лідерів - компанія «Standard & Poor's», яка входить в трійку провідних компаній, котрі визначають кредитні рейтинги. Щодо інвесторів - тут ситуація двояка. З одного боку, рівень інвестицій впливає на визначення рейтингу. Достатньо високий кредитний рейтинг позитивно впливає на рішення інвесторів. Якщо говорити про рівень інвестування, слід сказати, що Львів має досить високий кредитний рейтинг - у місто інвестовано більше 300 мільйонів доларів іноземних інвестицій (це приблизно 400 доларів на кожного мешканця Львова!) та декілька мільярдів гривень інвестицій в основні фонди міста. Це далеко не найгірші показники в Україні. З іншого боку, думаю, високий кредитний рейтинг буде певним стимулом для інвесторів визначатися саме в сторону міста Львова.

- Наскільки реально привабливими у сенсі залучення інвестицій є різного ґатунку економічні форуми чи бізнес-партнерські акції? І коли вони не є дієвими, то чому і як виправити ситуацію?

- Я прихильно відношуся до проведення економічних форумів. З одного боку, такі форуми дають можливість збирати доволі широку аудиторію, яка може обмінятися своїм кращим досвідом. Водночас такі форуми дають можливість обговорити ту чи іншу тематику. Зрештою, вони дають приводи для позиціонування Львова в інвестиційному середовищі. Але слід розуміти, що після таких форумів (якщо ми хочемо аби конкретний інвестор інвестував у конкретний об'єкт) слід далі проводити індивідуальну роботу з інвестором. Тому в структурі Департаменту економічної політики створено сектор супроводу інвестиційних проектів, який на тлі загального позитивного позиціонування та іміджування працює вже безпосередньо з конкретним інвестором.

- Чи маєте конкретні цифри, скільки коштів до Львова залучено за результатами останнього економічного форуму?

- Мені не коректно коментувати останній економічний форум, бо я тоді ще не працював у Львові.

- Для ефективного розвитку бізнес-середовищ місто має дати підприємцям доступ до дешевих фінансових ресурсів і міжнародних фінансових установ, зокрема через кредитування. Яким чином Львів має отримати ці дешеві ресурси, адже впливати на банки місто не має права?

- В силу своїх можливостей ми стараємось працювати над цими речами. Абсолютно зрозуміло, що коли місто виходить фінансовим гравцем чи гравцем на фінансовий ринок і буде добиватися якомога меншої відсоткової ставки, - це автоматично і приведе до здешевлення кредитів для підприємств, що працюють у місті. Окрім цього, ми створюємо достатньо жорстку конкуренцію в середовищі самих фінансових установ. Тобто, збільшується кількість банківських установ, і це також позитивно впливає на ситуацію стосовно вартості фінансових ресурсів. Зрештою, ми сьогодні працюємо з багатьма міжнародними фінансовими компаніями - зокрема, і зі Світовим банком, і з ЄБРР, і з Міжнародною фінансовою корпорацією - через структури, в яких є можливість доступу до відносно дешевих кредитних ресурсів. Тому, працюючи по цих трьох напрямках, ми впливаємо на загальну ситуацію - на можливості доступу бізнесу до відносно дешевих фінансових ресурсів.

- У ЗМІ Ви неодноразово згадували про переговори з американською компанією «Lee Group», яка планує інвестувати в місто велику суму коштів та створити декілька сотень нових робочих місць. На якій стадії ця співпраця?

- Сьогодні ми подали усі залежні від нас матеріали - стосовно земельної ділянки та визначення нерухомості, яку можна купити чи взяти в оренду для здійснення цього проекту. Зараз чекаємо на відповідь від американської сторони. Взагалі, це проект, який має перспективу на декілька років. Думаю, з самого початку, в разі успішної відповіді, кількість новостворених робочих місць буде вимірюватися сотнями, а вже за рік його реалізації кількість робочих місць налічуватиме тисячі.

- Коли можна очікувати цієї відповіді?

- Ми б хотіли, аби це було вчора. Насправді люди, котрі вкладають великі кошти, мусять зважувати усі можливі ризики.

- Чим ризикує потенційний інвестор, котрий хоче вкладати кошти у Львів?

- Я думаю, як керівник Департаменту економічної політики, я мав би сказати, і це відповідає дійсності, що сьогодні ризики у Львові є найменшими, у порівнянні з іншими містами України. Я не бачу ніякого ризику для іноземного інвестора.

- Які пріоритети інноваційного розвитку економіки Львова? Наскільки відомо, мова йшла про позиціонування Львова як центру IТ-технологій. Про що мова?

- Думаю, тут важливі дві речі. У першу чергу, слід позиціонувати Львів в Україні, в Європі та світі. Сьогодні існує міжнародний розподіл праці, а тому слід позиціонувати Україну і Львів як частинку, яка буде відігравати провідну роль на тому чи іншому ринку. Скажімо, Східна Україна - це ринок металургії, ринок вугілля, а Львів, який не може похвалитись таким речами і має серйозний науковий потенціал, може позиціонувати себе як певний центр IТ-технологій. З іншого боку - є дуже важлива річ, яка називається традицією. Не можна розпочати якісне виробництво на території, де люди ніколи не працювали в цій галузі. Львів має сьогодні традицію в автомобілебудуванні та машинобудуванні, і, я думаю, що ці речі слід сьогодні обов'язково пропагувати і ними позиціонувати Львів як гравця у світовому розподілі праці. Адже тут у нас і виробнича потужність, і кадри, і навчальна база - це все речі, які не виникають за декілька хвилин, це традиція, що нагромаджувалася десятками років.

- Яку суму проінвестовано у Львів за останній рік? Наскільки вона відрізняється і у який бік від попередніх років?

- Сьогодні це кілька десятків мільйонів доларів. І кожного року Львів має в цьому сенсі позитивну динаміку - на 20-30% більше щороку.

- Скільки інвестицій реально може очікувати Львів на найближчий рік? Куди вкладатимуть гроші, адже Стратегії розвитку досі немає, а економічної стратегій й поготів?

- Так, немає затвердженої економічної стратегії. Але зараз ми працюємо з програмою «Економічний розвиток українських міст» і хочемо, власне, через цю програму виробити й стратегічні напрямки розвитку Львова. З іншого боку, Стратегія розвитку Львова - це надто серйозний документ, аби його прийняти за півроку роботи. Насправді, над цими документами триває робота. Але перш ніж розпочати більш ґрунтовну роботу, має бути, і це базова річ, свот-аналіз тієї ситуації, яка є у Львові, її сильних і слабких сторін. Адже коли зробити неправильний аналіз, то висновки, які будуть на ньому базуватися, теж будуть неправильні. Ми сьогодні завершуємо роботу над проведенням такого свот-аналізу, а після цього лише відбудеться дискусія щодо основних стратегічних цілей в економіці і тактичних завдань, що будуть спрямовані на виконання цих цілей.

- Ваш прогноз: коли можна очікувати на економічну стратегію розвитку Львова?

- Вона потрібна вже цього року.

- Вона буде до кінця року?

- Ми зробимо усе, аби потреба перетворилася у реальність. Наколи не кажи ніколи.

- Повертаючись до інвестицій. Нині усі говорять про вигоди для Львова від проведення у місті Євро-2012. На що реально у грошах і в проектах може розраховувати Львів?

- Насамперед, це плюси у всьому. Перше питання, на мою думку, воно є найважливішим для львів'ян, - це розвиток інфраструктури. Адже усі ці речі, що роблять для Євро, - вони ж залишаться у місті. З іншого боку - буде серйозний стимул для розвитку малого і середнього бізнесу. І не менш важливим є стимул для розвитку туризму. Щодо конкретних проектів, які є на розгляді зараз, - це аеропорт, стадіон, виставковий центр, комунальний транспорт, комунальні дороги, транспортні розв'язки. Ці всі питання уже в роботі.

- Коли Андрій Садовий балотувався на мера Львова, він обіцяв протягом року розробити програму «Місто, прихильне до інвесторів», згідно якої було заплановано залучити 1 млрд доларів інвестицій. На якій підставі була вказана саме ця сума і чому цього не зроблено?

- Думаю, це висока планка. Це дуже висока планка, котра поставлена сьогодні перед економічним блоком. Якщо говорити нині про всі сумарні інвестиції - і внутрішні, і зовнішні - сума, яка інвестована у Львів, не суттєво відрізняється від зазначеної суми.

- І на завершення. Основним мотивом людини, котра зважилась вкладати кошти у Львів, на Вашу думку, є...?

- Заробити більше грошей. Я думаю, сьогодні люди, вкладаючи гроші у Львів, можуть заробити більше, ніж у будь-якому іншому місті України.