Представник ЄС засудив уповільнення реформ в Україні
Жозеп Боррель дав зрозуміти, що в разі гальмування реформ фінансову допомогу Україні буде скорочено
Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель розкритикував уповільнення реформ в Україні та водночас позитивно оцінив правління президента Володимира Зеленського, якого назвав «джерелом надії» в боротьбі з корупцією та олігархією. При цьому він дав зрозуміти, що в разі буксування реформ фінансову допомогу ЄС буде скорочено. Такі висновки містяться у звіті Борреля після візиту до України та зустрічі із Зеленським.
За словами верховного представника ЄС, в Україні сповільнилися реформи в рамках Угоди про асоціацію, а березнева зміна уряду та звільнення реформаторів стали «тривожними сигналами щодо готовності протистояти корупційним інтересам».
«Попри це, президент Зеленський залишається джерелом надії: громадяни все ще очікують, що він втілить свої обіцянки щодо реформ і змін, з огляду на які його обрали», – зазначив Боррель, наголосивши на лідерстві президента у просуванні земельної реформи та банківського закону.
Боррель також нагадав про обсяги фінансової допомоги Україні – це 14 млрд євро після підписання Угоди про асоціацію у 2014 році та 190 млн євро допомоги для боротьби з коронавірусом цього року. Він зазначив, що «ЄС не є благодійною організацією чи банкоматом», тож українці мусять завершити реформи для розвитку відносин з блоком.
Представник ЄС нагадав про умови Меморандуму про взаєморозуміння щодо нової програми макрофінансової допомоги на 1,2 млрд євро, які стосуються зміцнення верховенства права й антикорупційних реформ. Боррель наголосив на необхідності «прозорого і деполітизованого процесу відбору до антикорупційних інституцій, що ґрунтується на заслугах».
При цьому представник ЄС вважає, що олігархи в Україні досі зберігають значний вплив, зокрема володіють більшістю національних телеканалів, хоча незалежні медіа мають вирішальне значення для громадянського суспільства України.
Нагадаємо, 21 серпня керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький звільнився з посади, а вже 28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором НАБУ.
На початку вересня посли країн «Великої сімки» (США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія і Японія) закликали Україну зберігати незалежність антикорупційних органів і не тиснути під час обрання їхніх керівників.
17 вересня Верховна Рада затвердила своїх представників у комісії з обрання голови САП, незважаючи на застереження міжнародних партнерів.