Регіонал: Змінити Конституцію щодо мови можна через консенсус

Закон про мовну політику не обмежує українську мову. Про це заявив народний депутат від фракції Партії регіонів, представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко під час зустрічі з журналістами у Луцьку 18 липня.

Коментуючи прийняття закону про мовну політику Юрій Мірошниченко зауважив, що цей закон не звузить використання української мови. «Йдеться про офіційні документи, якими користуватимуться офіційні інституції. Вживання української мови в документообігу є обов'язковим. Додатково, відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, як колегіального представницького органу, документообіг може здійснюватися ще й іншою, наприклад російською. Але ні в якому разі не обмежуватиметься, а тим більше не замінить використання української мови», - пояснив народний депутат.

«Відповідно до статті 10 Конституції України, українська мова є державною. Ця стаття може бути змінена, але у спосіб, передбачений Розділом ХІІІ Конституції. Але щодо цього питання має бути суспільний консенсус», - зауважив парламентар.

Юрій Мірошниченко нагадав: «Коли Віктор Янукович балотувався на пост президента, його ідея полягала тому, що людина будь-якої національності, яка говорить будь-якою мовою має почуватися комфортно в своїй країні. Вона не повинна бути обмежена в своїх правах. В тому числі й російськомовна громада, яка налічує десятки тисяч по всій Україні, повинна мати можливість реалізувати мовні права у спілкуванні з офіційними державними і місцевими інституціями».

Представник президента підкреслив, що Янукович постійно зосереджує увагу народних депутатів на необхідності пошуку консенсусу. «Мешканці Галичини, або Полтавщини, або Закарпаття чи Донецька насправді не налаштовані вороже одне проти одного. Просто кожен хоче, щоб його права були захищені.

Мудрість президента якраз і полягає у вмінні збалансувати ці інтереси, адже вони не повинні нас роз’єднувати», - акцентував увагу Юрій Мірошниченко.

Політик підсумував: «Коли коментуємо ті чи інші рішення, ми повинні спиратися не на свої припущення, а на зміст документів, які ми розглядаємо».

Нагадаємо, 3 липня Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики», що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади.

Водночас у багатьох країнах розпочалися акції протесту. У Литві на захист української мови стали депутати. Схожа акція відбулась в Парижі. Українці Австралії виступили із вимогою відставки нардепів за мовний закон. А також своє невдоволення «мовним законом» висловила діаспора інших країн.