Боїтеся коронавіруса наче радіації? Не можете сказати собі стоп і скуповуєте гречку та сіль? Вже остерігаєтеся італійських макаронів? ZAXID.NET написав цей текст для вас.
У чому причини коронавірусної паніки, як не впасти в неї самому та допомогти близьким нам розповіли голова Асоціації практикуючих психологів Львівської області Ігор Корнієнко та доцентка кафедри психології та психотерапії УКУ Анастасія Широка.
Почитайте самі та перекажіть іншим!
Що таке паніка і до чого тут коронавірус
Ігор Корнієнко (І.К.): Паніка – це поведінка маси людей або емоційний стан, який виникає внаслідок якогось браку чи хаотичного надлишку інформації. Вона, найперше, базується на страхах людини, зокрема на відсутності відчуття безпеки. Потреба у безпеці є базовою. Щоби виникла паніка потрібний потужний стимул, у цьому випадку – невідома хвороба, коронавірус.
Під час масової паніки людина не може бути стороннім спостерігачем – є так званий ефект емоційного зараження. У цьому криється небезпека, адже людина, яка потрапила в таку ситуацію, тією чи іншою мірою заражається панікою. Ще однією її причиною є нагнітання з боку ЗМІ, поширення фейків у соцмережах. Люди в нас схильні до сприйняття негативної інформації більше, ніж позитивної.
На поширення паніки також впливає стан людини – втома, хвороба тощо. Нині такий період року – рання весна – коли загострюються депресивні стани, невпевненість у собі, знижується рівень критичного мислення.
Анастасія Широка (А.Ш.): Страх смерті – велика сила. Саме завдяки йому людство виживало тисячі років. Ті, хто переживали сильний переляк ймовірніше виживали і продовжували власний рід. Тому ця реакція закріпилася у вроджених інстинктах. Це означає, що наш розум не веде калькуляцію рівня небезпеки: йому або байдуже, або страшно.
Взагалі викликати у людей паніку не важко. Достатньо регулярно вкидати в інформаційний простір повідомлення з такими словами як пандемія, загроза, смерть. І після прочитання у вас підніметься тиск, пришвидшиться серцебиття, в голові почнуть плутатися думки. Мало кому з читачів та глядачів ЗМІ вдається цьому протистояти.
Особливості паніки по-українськи
А.Ш.: Порівняльних досліджень немає, але, спостерігаючи реакції людей на потік повідомлень про вірус, можна відзначити високий рівень недовіри до офіційної інформації. Більшість людей кажуть щось таке: «Нам все одно правди не скажуть». Це означає: «Ми би хотіли, щоб ви нас заспокоїли, але що би ви не сказали, ми все одно не повіримо». Тобто в нас є багато можливостей нагнітати ситуацію, але не стримувати її.
І.К.: Людей влада не підготувала до адекватного сприйняття цієї ситуації. У нас в країні немає наразі авторитетів у владі, які прямо би звернулися до людей і розповіли їм правду, щоби дещо зменшити тривогу. Натомість є випадки, коли авторитетні у певних колах політики, сприяють нагнітанню паніки. Наприклад, наш колишній голова ЛОДА, які заявив, що евакуйовані з Китаю українці, які нібито були заражені, стануть причиною смертей великої кількості людей.
У більшості людей здатність до критичного мислення недостатньо розвинена. Нам завжди дають вже готове рішення. Але за ними часто криються фейки або суперечливі дані самозваних експертів. Українець нині дедалі більше втрачає здатність мислити критично.
Гречка, сіль, сірники і цукор
І.К.: Через Голодомор, сталінські репресії 30-50-х років минулого століття, катастрофу на Чорнобильській АЕС в українців сформувалися певні архетипові типи поведінки. Люди виживали під час тих криз завдяки тому, що мали мінімальний набір для існування, якийсь запас продуктів, у якому була мука, мило та інші речі. Із часом цей набір модифікувався, з’явились крупи, локшина.
Нині людина підсвідомо згадує, як виживали її предки і відтворює їхню модель поведінки. І тут запускається ланцюгова реакція – збільшується попит, починаються оборудки із подорожчанням продуктів, що з рештою ще більше підсилює паніку.
Порожні полиці із сіллю в луцькому супермаркеті, фото ІА «Конкурент»
А.Ш.: Це виглядає як реакція на хронічний стрес – підвищений рівень гормонів стресу в крові спонукає організм накопичувати різні ресурси, які необхідні будуть в разі прямої загрози. Поведінка масових закупів показує, що багатьом людям зараз страшно.
Активні дії завжди є кращим варіантом, ніж пасивне самонагнітання. Коли людина бодай щось робить, їй стає від цього легше. Втім не всі дії є однаково доцільними. Хоча би в тому, що люди, які все скуповують, показують іншим, що страшні часи вже близько. І це нагнітає загальну атмосферу паніки, в якій погано всім.
Як цього уникнути
А.Ш.: Я думаю, якщо людина вже читає поради психолога, то, напевно, вона втомилася, хоче перепочити та мати час відновитися. Якщо ви почали уникати італійських макаронів, китайського рису, робите інші речі, які суперечать здоровому глузду, то, напевно, так само є сенс сповільнити оберти. Варто собі нагадати, що це не перший і не останній раз, коли виникають та поширюються захворювання. Ми загалом живемо у світі, сповненому різних загроз. Просто зазвичай нам ніхто про них не нагадує і ми про них не думаємо.
Як я вже казала раніше, ми не можемо «трошки боятися». Допоки ви ігноруєте тривожну інформацію – ви спокійні. Але якщо ви починаєте її сприймати – паніки вже не уникнути. Все решта – це результат ваших свідомих зусиль. Ви повинні вміти зосереджуватися на важливих справах та обов’язках. Ви повинні вміти себе стишити та відновити вільний потік думок у голові. Ви повинні могти продовжувати працювати на звиклому рівні концентрації уваги. А якщо ви цього не вмієте, то ви повинні цьому вчитися.
Окрім цього, в часи паніки залишайтеся фізично активними: прогулянки на свіжому повітрі, спорт та фізична робота допомагають вивільнити з вашого кровообігу зайві гормони стресу. Вам потрібно нормально висипатися: виснажений організм набагато легше розгойдати емоційно.
І.К.: Не довіряти якомусь одному джерелу інформації, перевіряти дані, аби уникнути фейків. Фейки спрямовані на те, щоб викликати в людини негативні емоції, тож слід навчитися знаходити правду. Не зациклюватися на одній інформації і перемикатися. Є купа серіалів про кохання, пізнавальні телеканали тощо.
Якщо тривожність вже стала способом життя, то є різні легкі заспокійливі засоби – чаї з м’ятою, мелісою тощо. Алкоголь не допоможе, адже він дає нетривале полегшення, а потім тривожність повертається знову. Також вживання алкоголю може перетворитися на залежність.
Психологи радять людям більше гуляти на свіжому повітрі
Якщо людині не вдається самостійно подолати тривогу, тоді треба, щоб їй допомогли близькі люди. Можна зайнятися так званою кухонною психотерапією – зібратися вдома і обговорити між собою усі страхи. Це прості, але дієві речі.
Якщо людина перебуває у стані середньої паніки, вона збуджена і робить хаотичні закупи, важливо, щоб втрутився хтось сильніший від неї. Можна їй сказати різким командним голосом заспокоїтися, наказати сісти перепочити. Це називається «ефектом емоційного ляпасу». Паніці піддаються легко навіювані люди, тому важливо повернути людину до нормального стану.
У важких випадках паніки, коли людина впадає в стан афекту і не контролює своєї поведінки, слід звернутися до фахівця.
Виконуйте важливі поради
А.Ш.: Я думаю, що більшість людей за цей період часу значно покращили навички особистої гігієни. Нам про них часто нагадують і їх спостерігаємо в поведінці інших людей. Давайте я вам ще раз нагадаю про те, що потрібно регулярно мити руки, триматися на достатній відстані від інших, намагатися не торкатися обличчя, прикривати власний рот під час кашлю або чхання, залишатися вдома та викликати лікаря в разі виникнення симптомів захворювання.
Для того, щоб виживати у глобалізованому світі нам потрібно організуватися самим та допомогти організуватися іншим – це для всіх збільшить шанси достойно пережити цей коронавірус.
І.К.: Слід дотримуватися порад медиків, але водночас не впадати в нав’язливі стани і щоп’ять хвилин мити руки. Я вже бачив, як молода дівчина, перед тим як зайти до крамниці, дістала серветку, приклала її до дверної ручки і потім намагалась відчинити двері. Має бути здоровий глузд у всьому.
Ми використовуємо