
Пальма де Мельники
Як виглядає літній відпочинок на Шацьких озерах
Олександра Бодняк, 2фото ТамТур
Якщо ви не встигли вакцинуватись від коронавірусу, відкласти гроші на відпочинок на Балканах, взяти повноцінну відпустку влітку чи, з якогось дива, втомились відпочивати в Карпатах, то привілейоване географічне розташування Львова дає вам ще один шанс. Це – українське Полісся.
Приблизно за 3,5 години їзди зі Львова можна доїхати до національного природного парку на північному заході Волині. Тут в оточенні хвойних (майже як в Хорватії) і мішаних лісів розташовані мальовничі Шацькі озера. Найбільш відомі з них – Світязь, Пісочне, Кримне та Пулемецьке. Усі вони мають піщане дно (а для знавців – і піщані пляжі), пологі заходи (іноді довжиною у 30 метрів) та прозору воду, збагачену сріблом і гліцерином. Отже, поїхали.
Озеро Пісочне (фото ZAXID.NET)
Як дістатись?
Якщо ще років зо п'ять тому у Шацьк зі Львова їздили один-два автобуси в день, а дорога займала до 6 годин, то тепер постійно курсують експреси, що обіцяють довезти до води за 4 години і приблизно 300 грн. Так само є експрес-автобуси з Івано-Франківська, Рівного та Луцька.
Найкраще ж їхати своєю машиною (чи вмовити друзів) – за минулі пару років дороги встигли відремонтувати, і доїхати до Шацька можна за 3 години (220 км). Хоча на окремих ділянках, як от в околицях Червонограда, ремонт ще не закінчений. До того ж, машина значно спростить пересування між озерами, пляжами і магазинами.
Також на допомогу у добиранні прийде сервіс Blablacar. Якщо ви їдете на озера на вихідні, то врахуйте, що можете застрягнути у заторах. Також потрібно буде зупинитись на в’їзді у Шацький національний природний парк для сплати екологічного збору – 5 грн з людини і 30 грн – з машини.
Де жити?
Жити на Шацьких озерах можна в облаштованих кемпінгах (з душовими і туалетами), кімнатах, бунгало, котеджах і навіть в готельних комплексах з басейнами. Також тут є бази відпочинку із зеленими дерев’яними будиночками як в дитинстві.
Одна з баз відпочинку в урочищі Гряда (фото ZAXID.NET)
Найбільшим попитом користуються приватні помешкання у селах Мельники (озеро Пісочне) та Світязь. За минулі кілька років цей ринок розвивався – на подвір’ях виросли бунгало, номери-студіо та котеджі на великі родини. Вартість доби проживання на двох у номері з кухнею, душем, туалетом і терасою цього сезону стартує від 800-1000 гривень, а двоповерховий будиночок на родину коштуватиме від 3,5 тис. грн. У кемпінгу треба буде заплатити приблизно 50 грн за машину і стільки ж – за місце для намету, а бюджетні кімнати коштують від 300 грн з людини.
Якщо ви хочете жити ближче до озера і не платити лише за житло як за єгипетський All Inclusive, подбайте про бронювання добряче заздалегідь. Окрім Booking.com у нагоді стануть місцеві сайти, як-от Svityaz-rest чи Shatsk.com. Оскільки літній сезон для власників помешкань є напруженим, краще зв’язатись із ними телефоном та обговорити всі умови, ціни і дати наживо.
Особливі умови
Житло ми забронювали за місяць до поїздки, лишилось подбати про можливість віддаленої роботи. «Там є інтернет? Я не бачила в описі помешкання». «Звісно, є». «Це Волинь, краще перепитати (згадується досвід 5-річної давності)». «Інтернету немає, беремо картки трьох операторів – щось та й зловить».
На щастя, реальність виявилась лагідною, як повітря у Мельниках – інтернет був. А от з мобільним зв’язком виникали проблеми, тому мати офлайнові мапи чи просто припинити скролити стрічку буде хорошою звичкою на відпочинку.
Окрім того, бувають грози – тоді вимикають світло (а разом з ним – воду). А одного дня в нашому селі електрики міняли трансформатор – тут допоможуть тільки кмітливість і мотивація.
Важливо, що вода з-під крану у Мельниках непридатна для жодного споживання, окрім як для швидкого душу. Непридатна – хоч яким був минулий вечір в компанії друзів і шашликів. Навіть чистити нею зуби чи мити фрукти – не варто. Тому вантажте машину водою або знайдіть найближчий до вашого помешкання магазин і вчасно поповнюйте запаси.
Також радимо шукати житло, де на території ростуть дерева і є зелень – не лише гарно і зранку чути різних птахів, а й відгороджує від сусідів (чи їх від вас).
Як на пляжі?
На центральному пляжі у Мельниках навіть у будні дні досить багато людей – поряд ятки з рибою і фруктами, прокат катамаранів, надувна водна гірка. Якщо ж відійти трохи вліво чи вправо, то відпочивальників буде менше, а берегова лінія – вужчою. Утім, тут можна розташуватись у затінку дерев на травичці. Захід у воду – пологий і піщаний, вода – тепла і прозора, можна спостерігати за рибками та виловлювати невеликі мушлі.
На центральному пляжі у селі Мельники (фото ZAXID.NET)
Якщо хочеться менше сусідів і більше пляжу, то за 20 хвилин ходи від центрального пляжу в Мельниках є пляж «Піцунда», названий кимось на честь курортного містечка в Абхазії. Тут широка смуга піщаного пляжу плавно переходить у сосновий ліс, а людей – майже немає, тож можна спокійно спостерігати як плаває риба, за якою пірнають качки, а поряд може сісти величезний лелека і подарувати вам своє перо.
Який центральний пляж на озері Світязь? «Якщо Мельники – це Славсько, то Світязь – це Буковель», – порівняв знайомий. Недавно у Світязі зробили набережну, встановили біотуалети і роздягальні, бунгало з перекусами і напоями. Тут можна пограти у волейбол, є водні гірки, прокат усього на світі, вежі рятувальників і навіть парк атракціонів. Через дорогу – кафе, піцерії і ресторани. Нагадує відпочинок на чорноморському узбережжі – хіба немає медуз, тихіша музика і чути переважно українську мову.
Між Світязем і Мельниками розташоване урочище Гряда. Це – місце відомчих пансіонатів, санаторіїв і тусовок. Увечері тут працюють ресторани і дискотеки, а раніше навіть відбувався фестиваль електронної музики. Та повернімось до пляжів. А вони у Гряді переважно вкриті травою, а коцик можна кинути під березою, а не сосною. Оскільки пляжі розташовані перед санаторіями і пансіонатами, кафе тут немає – подбати про перекус варто самостійно.
Озеро Світязь відрізняється заходом у воду – аби поплавати, треба пройти 30, а то й більше метрів від берега. Зате тут можна лежати і засмагати просто у гарячій воді, поки рибки робитимуть вам масаж, чи здалеку спостерігати за життям на березі.
Пляж в урочищі Гряда на озері Світязь (фото ZAXID.NET)
«Пончики, кукурудза, комарі, бомки, ґедзі!», – на кожному пляжі. Хоча останніх не так вже й багато, як, за словами постійних відпочивальників, було у минулі роки.
Що їсти?
Згадувані пончики – із сезонними ягодами, маком, згущеним молоком і шоколадом – одна з візитівок Шацьких озер (і вони справді того варті). Також на пляжах продають вареники – 35 грн за порцію – із сиром, картоплею чи капустою. Популярні і сосиски в тісті та трубочки зі згущеним молоком.
Чи не в кожному селі є оголошення про продаж свіжих і варених раків, мідій і креветок – їх доставлять, куди скажете. У ресторанах кілограм приготовлених раків коштує приблизно 500 грн. Майже скрізь вам запропонують рибну юшку з місцевої риби.
Та якщо хочеться поласувати іншою візитівкою шацьких озер – вугрем – то будуть проблеми. По-перше, вугор занесений у Червону книгу України, тож його вилов і продаж офіційно заборонені. По-друге, кажуть, що місцевий вугор давно закінчився, тож як пощастить «вполювати» його десь на ринку, то, скоріше за все, це буде польський. Ми бачили копчених вугрів лише в одному місці – на ринку в Шацьку. Вартість рибини – 500-600 грн, залежить від розміру. Поки ми роздумували про свіжість риби, бабуся-продавчиня загорнула вугрів в грубу хустку і зникла. Натомість майже скрізь можна купити сушених і копчених сомиків, бичків, тарань та іншу рибу.
У кафе і ресторанах пропонують борщ, окрошку, розсольник, європейські салати, піцу, різноманітне м’ясо. Ціни на перше стартують від 60 грн, на друге – від 80.
Буквально на кожному стовпі є оголошення про доставку домашніх обідів – від манників і сирників до пельменів і чанахів. Окрім того, місцеві продають сезонні ягоди – зараз це малина, чорниця і лохина, ціни на які приблизно такі ж, як у Львові. Є привезені персики, абрикоси і кавуни.
Якщо ви зупинились у Мельниках, то за м’ясом на шашлики доведеться їхати у Шацьк (8 км). Базарні дні – понеділок, середа і п’ятниця. Утім, у п’ятницю о першій годині на ринку вже майже нікого немає. Добре, що у селищі є кілька супермаркетів і крамниць.
Значно більше і продавців, і покупців у п’ятницю по обіді на ринку у селі Світязь. Зрештою у кожному селі є по кілька хороших крамниць, де можна знайти ковбаски для грилю від місцевого виробника.
А от про запаси алкоголю краще подбати ще вдома, адже ціни на хороші напої по селах перевищують львівські подекуди на 200 грн. З пристойним пивом проблем немає – мілк-стаут не знайдете, але є багато різного розливного нефільтрованого. Ятки із пивом можуть несподівано траплятись навіть при виході з лісу.
Як розважитись?
Уздовж дороги та по селах є багато оголошень про прокат квадроциклів, пірнання з аквалангом і кальян з доставкою – майже як у Єгипті чи Туреччині. Поряд – оголошення про домашній борщ та козине молоко.
Звісно, найпопулярніша розвага – плавати, засмагати і гуляти в лісі (зі засобом від комарів). Також можна рибалити та спостерігати за птахами – і лускатих, і пернатих на Поліссі є велике різноманіття. Поблизу Шацька відкрили «Парк динозаврів», а місцеві компанії організовують екскурсії – водні, на велосипедах, піші – та здають в оренду пітбайки і квадроцикли. Можна замовити і прогулянки на конях.
Окрім того, чи не на кожному подвір’ї є мангали, а вночі можна роздивлятись зорі та місяць з берега озера.
Чому варто?
По-перше, природа Полісся суттєво відрізняється від звичної для нас карпатської і дещо нагадує європейські узбережжя. По-друге, попри велику кількість відпочивальників тут затишна атмосфера, чисто і можна усамітнитись. По-третє, добре, коли у вас із друзями є своя особлива щорічна традиція. Зрештою, тут просто добре.