Пальма де Мельники

Якщо ви не встигли вакцинуватись від коронавірусу, відкласти гроші на відпочинок на Балканах, взяти повноцінну відпустку влітку чи, з якогось дива, втомились відпочивати в Карпатах, то привілейоване географічне розташування Львова дає вам ще один шанс. Це – українське Полісся.

Приблизно за 3,5 години їзди зі Львова можна доїхати до національного природного парку на північному заході Волині. Тут в оточенні хвойних (майже як в Хорватії) і мішаних лісів розташовані мальовничі Шацькі озера. Найбільш відомі з них – Світязь, Пісочне, Кримне та Пулемецьке. Усі вони мають піщане дно (а для знавців – і піщані пляжі), пологі заходи (іноді довжиною у 30 метрів) та прозору воду, збагачену сріблом і гліцерином. Отже, поїхали.

Озеро Пісочне (фото ZAXID.NET)

Як дістатись?

Якщо ще років зо п'ять тому у Шацьк зі Львова їздили один-два автобуси в день, а дорога займала до 6 годин, то тепер постійно курсують експреси, що обіцяють довезти до води за 4 години і приблизно 300 грн. Так само є експрес-автобуси з Івано-Франківська, Рівного та Луцька.

Найкраще ж їхати своєю машиною (чи вмовити друзів) – за минулі пару років дороги встигли відремонтувати, і доїхати до Шацька можна за 3 години (220 км). Хоча на окремих ділянках, як от в околицях Червонограда, ремонт ще не закінчений. До того ж, машина значно спростить пересування між озерами, пляжами і магазинами.

Також на допомогу у добиранні прийде сервіс Blablacar. Якщо ви їдете на озера на вихідні, то врахуйте, що можете застрягнути у заторах. Також потрібно буде зупинитись на в’їзді у Шацький національний природний парк для сплати екологічного збору – 5 грн з людини і 30 грн – з машини.

Де жити?

Жити на Шацьких озерах можна в облаштованих кемпінгах (з душовими і туалетами), кімнатах, бунгало, котеджах і навіть в готельних комплексах з басейнами. Також тут є бази відпочинку із зеленими дерев’яними будиночками як в дитинстві.

Одна з баз відпочинку в урочищі Гряда (фото ZAXID.NET)

Найбільшим попитом користуються приватні помешкання у селах Мельники (озеро Пісочне) та Світязь. За минулі кілька років цей ринок розвивався – на подвір’ях виросли бунгало, номери-студіо та котеджі на великі родини. Вартість доби проживання на двох у номері з кухнею, душем, туалетом і терасою цього сезону стартує від 800-1000 гривень, а двоповерховий будиночок на родину коштуватиме від 3,5 тис. грн. У кемпінгу треба буде заплатити приблизно 50 грн за машину і стільки ж – за місце для намету, а бюджетні кімнати коштують від 300 грн з людини.

Якщо ви хочете жити ближче до озера і не платити лише за житло як за єгипетський All Inclusive, подбайте про бронювання добряче заздалегідь. Окрім Booking.com у нагоді стануть місцеві сайти, як-от Svityaz-rest чи Shatsk.com. Оскільки літній сезон для власників помешкань є напруженим, краще зв’язатись із ними телефоном та обговорити всі умови, ціни і дати наживо.

Особливі умови

Житло ми забронювали за місяць до поїздки, лишилось подбати про можливість віддаленої роботи. «Там є інтернет? Я не бачила в описі помешкання». «Звісно, є». «Це Волинь, краще перепитати (згадується досвід 5-річної давності)». «Інтернету немає, беремо картки трьох операторів – щось та й зловить».

На щастя, реальність виявилась лагідною, як повітря у Мельниках – інтернет був. А от з мобільним зв’язком виникали проблеми, тому мати офлайнові мапи чи просто припинити скролити стрічку буде хорошою звичкою на відпочинку.

Окрім того, бувають грози – тоді вимикають світло (а разом з ним – воду). А одного дня в нашому селі електрики міняли трансформатор – тут допоможуть тільки кмітливість і мотивація.

Важливо, що вода з-під крану у Мельниках непридатна для жодного споживання, окрім як для швидкого душу. Непридатна – хоч яким був минулий вечір в компанії друзів і шашликів. Навіть чистити нею зуби чи мити фрукти – не варто. Тому вантажте машину водою або знайдіть найближчий до вашого помешкання магазин і вчасно поповнюйте запаси.

Також радимо шукати житло, де на території ростуть дерева і є зелень – не лише гарно і зранку чути різних птахів, а й відгороджує від сусідів (чи їх від вас).

Як на пляжі?

На центральному пляжі у Мельниках навіть у будні дні досить багато людей – поряд ятки з рибою і фруктами, прокат катамаранів, надувна водна гірка. Якщо ж відійти трохи вліво чи вправо, то відпочивальників буде менше, а берегова лінія – вужчою. Утім, тут можна розташуватись у затінку дерев на травичці. Захід у воду – пологий і піщаний, вода – тепла і прозора, можна спостерігати за рибками та виловлювати невеликі мушлі.

На центральному пляжі у селі Мельники (фото ZAXID.NET)

Якщо хочеться менше сусідів і більше пляжу, то за 20 хвилин ходи від центрального пляжу в Мельниках є пляж «Піцунда», названий кимось на честь курортного містечка в Абхазії. Тут широка смуга піщаного пляжу плавно переходить у сосновий ліс, а людей – майже немає, тож можна спокійно спостерігати як плаває риба, за якою пірнають качки, а поряд може сісти величезний лелека і подарувати вам своє перо.

Який центральний пляж на озері Світязь? «Якщо Мельники – це Славсько, то Світязь – це Буковель», – порівняв знайомий. Недавно у Світязі зробили набережну, встановили біотуалети і роздягальні, бунгало з перекусами і напоями. Тут можна пограти у волейбол, є водні гірки, прокат усього на світі, вежі рятувальників і навіть парк атракціонів. Через дорогу – кафе, піцерії і ресторани. Нагадує відпочинок на чорноморському узбережжі – хіба немає медуз, тихіша музика і чути переважно українську мову.

Між Світязем і Мельниками розташоване урочище Гряда. Це – місце відомчих пансіонатів, санаторіїв і тусовок. Увечері тут працюють ресторани і дискотеки, а раніше навіть відбувався фестиваль електронної музики. Та повернімось до пляжів. А вони у Гряді переважно вкриті травою, а коцик можна кинути під березою, а не сосною. Оскільки пляжі розташовані перед санаторіями і пансіонатами, кафе тут немає – подбати про перекус варто самостійно.

Озеро Світязь відрізняється заходом у воду – аби поплавати, треба пройти 30, а то й більше метрів від берега. Зате тут можна лежати і засмагати просто у гарячій воді, поки рибки робитимуть вам масаж, чи здалеку спостерігати за життям на березі.

Пляж в урочищі Гряда на озері Світязь (фото ZAXID.NET)

«Пончики, кукурудза, комарі, бомки, ґедзі!», – на кожному пляжі. Хоча останніх не так вже й багато, як, за словами постійних відпочивальників, було у минулі роки.

Що їсти?

Згадувані пончики – із сезонними ягодами, маком, згущеним молоком і шоколадом – одна з візитівок Шацьких озер (і вони справді того варті). Також на пляжах продають вареники – 35 грн за порцію – із сиром, картоплею чи капустою. Популярні і сосиски в тісті та трубочки зі згущеним молоком.

Чи не в кожному селі є оголошення про продаж свіжих і варених раків, мідій і креветок – їх доставлять, куди скажете. У ресторанах кілограм приготовлених раків коштує приблизно 500 грн. Майже скрізь вам запропонують рибну юшку з місцевої риби.

Та якщо хочеться поласувати іншою візитівкою шацьких озер – вугрем – то будуть проблеми. По-перше, вугор занесений у Червону книгу України, тож його вилов і продаж офіційно заборонені. По-друге, кажуть, що місцевий вугор давно закінчився, тож як пощастить «вполювати» його десь на ринку, то, скоріше за все, це буде польський. Ми бачили копчених вугрів лише в одному місці – на ринку в Шацьку. Вартість рибини – 500-600 грн, залежить від розміру. Поки ми роздумували про свіжість риби, бабуся-продавчиня загорнула вугрів в грубу хустку і зникла. Натомість майже скрізь можна купити сушених і копчених сомиків, бичків, тарань та іншу рибу.

У кафе і ресторанах пропонують борщ, окрошку, розсольник, європейські салати, піцу, різноманітне м’ясо. Ціни на перше стартують від 60 грн, на друге – від 80.

Буквально на кожному стовпі є оголошення про доставку домашніх обідів – від манників і сирників до пельменів і чанахів. Окрім того, місцеві продають сезонні ягоди – зараз це малина, чорниця і лохина, ціни на які приблизно такі ж, як у Львові. Є привезені персики, абрикоси і кавуни.

Якщо ви зупинились у Мельниках, то за м’ясом на шашлики доведеться їхати у Шацьк (8 км). Базарні дні – понеділок, середа і п’ятниця. Утім, у п’ятницю о першій годині на ринку вже майже нікого немає. Добре, що у селищі є кілька супермаркетів і крамниць.

Значно більше і продавців, і покупців у п’ятницю по обіді на ринку у селі Світязь. Зрештою у кожному селі є по кілька хороших крамниць, де можна знайти ковбаски для грилю від місцевого виробника.

А от про запаси алкоголю краще подбати ще вдома, адже ціни на хороші напої по селах перевищують львівські подекуди на 200 грн. З пристойним пивом проблем немає – мілк-стаут не знайдете, але є багато різного розливного нефільтрованого. Ятки із пивом можуть несподівано траплятись навіть при виході з лісу.

Як розважитись?

Уздовж дороги та по селах є багато оголошень про прокат квадроциклів, пірнання з аквалангом і кальян з доставкою – майже як у Єгипті чи Туреччині. Поряд – оголошення про домашній борщ та козине молоко.

Звісно, найпопулярніша розвага – плавати, засмагати і гуляти в лісі (зі засобом від комарів). Також можна рибалити та спостерігати за птахами – і лускатих, і пернатих на Поліссі є велике різноманіття. Поблизу Шацька відкрили «Парк динозаврів», а місцеві компанії організовують екскурсії – водні, на велосипедах, піші – та здають в оренду пітбайки і квадроцикли. Можна замовити і прогулянки на конях.

Окрім того, чи не на кожному подвір’ї є мангали, а вночі можна роздивлятись зорі та місяць з берега озера.

Чому варто?

По-перше, природа Полісся суттєво відрізняється від звичної для нас карпатської і дещо нагадує європейські узбережжя. По-друге, попри велику кількість відпочивальників тут затишна атмосфера, чисто і можна усамітнитись. По-третє, добре, коли у вас із друзями є своя особлива щорічна традиція. Зрештою, тут просто добре.