На річці біля Жидачева знайшли скамʼянілий зуб мамонта

На річці поблизу Жидачева на Львівщині виявили скамʼянілий зуб мамонта. Його знайшов випускник географічного факультету Львівського університету, а нині військовослужбовець Державної прикордонної служби України Володимир Проць. Рідкісну знахідку він подарував своєму вишу. Про це повідомили на кафедрі геоморфології і палеогеографії ЛНУ імені Івана Франка.

«Тепер частинка плейстоценової історії нашого краю зберігатиметься в нашій колекції та слугуватиме чудовим навчальним матеріалом для студентів», – зазначили на сторінці кафедри.

Доцентка Олена Томенчук, професор Андрій Богуцький та випусник Володимир Проць (фото кафедри геоморфології і палеогеографії)

Володимир Проць розповів, що випадково знайшов скамʼянілий корінний зуб мамонта (ймовірно, шерстистого) на річці Стрий. Він був довжиною 35 см і вагою 7,4 кг. За його припущеннями, вік артефакту може становити від 10 до кількох сотень тисяч років.

«Характерний ребристий (пластинчастий) малюнок поверхні є унікальною ознакою зубної системи мамонтів. В Україні (у тому числі поблизу Карпат та на берегах річок) такі скамʼянілості іноді вимиваються водою з плейстоценових відкладів», – написав Володимир Проць у фейсбуці.

фото Володимир Проця

Доцентка кафедри геоморфології і палеогеографії, кандидатка географічних наук Олена Томенюк розповіла ZAXID.NET, що точний вік зуба складно визначити без радіовуглецевого аналізу.

«Ці форми мамонтів існували тут впродовж тривалого часу. Вони видозмінювалися під впливом кліматичних змін і еволюціонували. Місце, де був знайдений зуб, підказує нам, що це, мабуть, молодші форми мамонта, одні з останніх. Хоча річка могла вимити цей зуб зі старіших відкладів. Ми оцінюємо проміжок існування цього мамонта від 100 тис. до 11,7 тис. років тому», – розповіла Олена Томенюк.

Візуалізація вигляду шерстистих мамонтів (з Вікіпедії)

В цей час мамонти не були рідкісними у наших теренах. Їхні кістки і зуби часом знаходять археологи. На заході України відома стоянка Молодове на Дністрі, де виявили цілі житлові споруди людей палеоліту з кісток мамонтів. Проте на Львівщині їх не так багато.

«Ця знахідка унікальна тим, що вона у доброму стані збереження, майже не поруйнована. Вологі умови добре законсервували його. Річка підмила берег, і він був у тих відкладах. Або ж води річки перемістили цей зуб з іншого місця», – зазначила науковиця.

Зуб добре зберігся у вологому середовищі (фото зі сторінки кафедри)

До слова, біля Жидачева є дві памʼятки археології періоду палеоліту. Як зазначають на сайті Міністерства культури, в урочищі Базеївське, за кілометр на північний захід від міста є палеолітична стоянка, що розташована на мисі правого берега річки Стрий. Ще одна памʼятка пізнього палеоліту є в с. Демʼянка-Наддністрянська, на підвищеній ділянці правого берега р. Дністер.