Слов'янськ: чим живе місто, з якого почалась війна на Донбасі

СуспільствоОК, 12 квітня 20164620

Волонтер проекту «Повернись живим» Дар'я Бура, яка зараз перебуває в Слов’янську на Донеччині, на сторінці організації у соціальній мережі Facebook розповідає про те, чим живе місто у якому два роки тому намагалися закріпитися сепаратисти.

«..День, коли сталася війна. Все почалося з міста, про яке два роки тому я й не чула.

Зранку подивилась відео, як все було тоді і пішла гуляти тими вулицями, де будувались барикади «ополчєнія» 12 квітня 2014 року.

Не знаю, яким був Слов’янськ до 2014. Напевно, він мало чим відрізнявся від інших міст Донбасу. Те, що тут відбувалося весною і літом 2014, можна знайти у численних відео. Але сьогодні у цьому місті нічого не нагадує про війну. Хіба деколи від когось прозвучить фраза: «А у нас во время оккупации». Їм довелося пережити три місяці, щоб війну забрали з їхнього міста. Але, здається, вона практично нічого не змінила.

Сьогодні ті всі люди з відео про «барикади ополченців» мої сусіди. Ми перетинаємося у магазинах чи в транспорті. Для них зараз немає подразників у вигляді бойовиків, тому вони не висловлюють свої думки привселюдно. Місто, з якого почалась війна, живе звичайним життям.

Тут багато сімей з маленькими дітьми. Для них в центрі міста є атракціони. Дорослі бігають на роботу і в супермаркети, сваряться на базарах, п’ють пиво у дворах.
Війна? Яка війна? Більшість тут навіть не знає, де зараз війна. Які міста під українським контролем, а які в окупації. В мене кілька разів питали, чи повернеться війна у Слов’янськ. Але аналізувати чому це сталося в їхньому регіоні, хто до кого прийшов, з чого усе почалося, більшість навіть не намагається. Живуть за течією.

Фото «Повернись живим»

Місцеві, з якими мені доводилося спілкуватися, дуже явно поділилися на дві групи. Одні, за старою звичкою, знають, що всі їм щось винні, чекають, що їм хтось влаштує життя. Їм потрібна стабільність і вони залізно переконані, що від них нічого не залежить. І є такі, які готові сперечатися з аморфними сусідками, закрити рота і щось робити самостійно, не бояться вирізнятися з загальної маси.

Чому так багато про людей? Бо люди – це і є місто. З посадженими клумбами, з культурою у тролейбусах, з повагою до військових з українськими шевронами, з відсутністю пляшок з пивом, поки гуляєш з дитиною…

Зараз в Слов’янську війною не пахне. Тут запах квітучих абрикосів перемішується з пилюкою і поглинає всіх у буденну рутину.

А два роки тому завтра почнеться АТО…

На Донбасі ж є міста, де не стихають залпи, вибухи, стрілянина. Хоча в них теж люди намагаються жити буденністю, не зважаючи на те, що в будинок чи на дитячий майданчик може прилетіти будь-якої миті. Вони звикли жити у війні. Але на околицях цих міст весь удар на себе приймають наші військові. І поки ми всі у своїх мирних містах, від яких війна точно далеко, милуємося цвітінням дерев, весняним сонечком і плануємо відпочинок на природі, вони там думають про те, що от-от «зеленка» стане непроглядною. І напевно, теж раділи б зелені дерев, якби вона не несла в собі небезпеку. Полегшити прихід весни на передовій можемо ми всі разом. Один Pulsar HD 38S коштує $2500. А про його можливості ви вже знаєте..».

Приват: 5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій

Всі реквізити і контакти на сторінці спільноти «Повернись живим» у соцмережі Facebook.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук