«Слуга народу» запропонувала спростити для українців зміну по батькові

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові».

Автори документа – народні депутати з фракції «Слуга народу» – запропонували внести зміни до Цивільного та Сімейного кодексів України й закріпити в законодавстві норму, згідно з якою фізична особа, що досягла 16 років, має право на власний розсуд не лише змінити свої прізвище та власне ім'я, а й по батькові.

Законопроект визначає, що особи, які досягли 14 років, мають право змінити своє прізвище та (або) власне ім'я та (або) по батькові за згодою батьків.

Також депутати запропонували прописати у законодавстві, що у разі якщо над фізичною особою, яка досягла 14 років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або)власного імені та (або) по батькові здійснюється за згодою піклувальника.

Зазначимо, що, згідно з чинним законодавством, громадяни України можуть вільно змінити лише прізвище та ім'я. Натомість зміна по батькові можлива лише у двох випадках: коли батько припинив носити своє ім’я, а також тоді, коли відомості про батька вилучено з актового запису особи про її народження. Державні органи при цьому тлумачать ці положення як виключні підстави для зміни по батькові відповідної особи та відмовляють їй у внесенні таких змін за інших обставин.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроект розроблено з метою виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Гарнага проти України». Як писав раніше «Центр стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини», у справі «Гарнага проти України» суд визнав порушення через те, що положення Цивільного кодексу України щодо зміни імені, прізвища та по батькові невиправдано обмежують особу у зміні по батькові.

ЄСПЛ тоді встановив, що, у порівнянні з «майже повною свободою» зміни імені або прізвища в Україні, обмеження на зміну по батькові у законодавстві недостатньо обґрунтоване і мотивоване.

Крім того, схожий законопроект було зареєстровано у Верховній Раді восени 2014 року. Депутати навіть включали його до порядку денного, однак так його і не розглянули.

Як відомо, рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими до виконання відповідно до статті 2 закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року. Невиконання рішень Європейського суду з прав людини може призвести до міжнародно-політичної відповідальності.