«Прописка у Львові дає медицину, школи і садочки. Що має людина у Сокільниках? Нічого»

Друзі, вітаю. Я Андрій Дрозда, і ми знову з вами в Сокільниках біля Львова. Цей населений пункт став відомий на всю Україну через катастрофічні проблеми із хаотичною забудовою. І ми тут знову, аби поговорити про болючі питання Сокільників, оскільки в нас є нова історія, яку варто розказати. Наша гостя сьогодні Тетяна Турчина, голова семи ОСББ у Сокільниках. Тетяно, вітаю. Дякую, що сьогодні погодилася з нами зустрітися і поговорити.

Вітаю, дякую за увагу до нашої проблеми, бо без участі преси, без розголосу, на жаль, ми цього вирішити не можемо. І тепер, коли надали цієї темі розголосу, то хоча би трошки десь заворушилися в сільській раді і почали думати, як вирішити цю проблему. Не знаю, чи знайдемо ми рішення, але принаймні намагаємося.

«Біда цього мікрорайону, що ми відрізані від Сокільників»

У нас такий підхід: ми говоримо зі справжніми мешканцями Сокільників – тими, кому не байдуже, хто відчуває на собі всі ці проблеми. Ми зараз навмисно стали на такому красивому тлі: тут гарний двір, благоустрій, ландшафт. І це квартал по вулиці Героїв Майдану в Сокільниках, і враження таке, ніби ми у Львові. Ну і, звісно, Львів тут рукою подати, дуже близько, але насправді це село. За документами це село, яке будується і куди місцева влада хоче поселити ще приблизно 50 тисяч людей. Ми зараз покажемо навколо: тут іде активна будова, працюють крани. А це будинки, які були збудовані раніше. Розкажіть трохи про історію цієї дільниці, цього кварталу: як ви зокрема придбали тут помешкання, як інші люди купували і як усе почало змінюватись?

Змінюватися тут почалося десь у 2017-2019 році, коли почалася активна забудова. І мова йде не тільки про цю ділянку, мова йде про ділянку від Стрийської до Кульпарківської. Ця вся площина зараз дуже активно забудовується.

Я так само в 2019 році, тільки ближче до Кульпарківської, купила квартиру в Сокільниках. Тоді це була вигідна пропозиція. Я навіть спочатку і не знала, що це Сокільники.

Я так розумію, багато хто не знає. Люди думають, що вони ніби у Львові купують?

Воно ніби у Львові, але насправді це Сокільники. І біда ось цього мікрорайону від Стрийської до Кульпарківської в тому, що ми відрізані від Сокільників. Ми не маємо жодної дороги до села. Щоб мені з Трускавецької заїхати в сільську раду чи амбулаторію, чи знову ж таки в школу, мені треба по Кульпарківській, по об'їзній об'їжджати. Тобто я не можу напряму виїхати зі свого будинку.

Друга проблема постала на Трускавецькій. Крім того, що ми не маємо сполучення з селом, ми ще й не маємо виїзду до Львова. І це було дуже багато роботи, дуже багато перемовин з міською радою. Минулого року ми збирали з мешканцями кошти і робили самі до себе в ЖК дорогу. Співфінансування з міською радою. Хоча це територія сусіднього населеного пункту іншої громади.

Уявляєте, яка це була складність? Нам кажуть: «Ну ви Сокільники», а Сокільники кажуть: «А в нас нема грошей, дорога львівська». А це єдиний заїзд.

Дорога львівська, бо вона в напрямку Львова.

Ні, вона територіальна львівська. Іде Трускавецька: з цього боку Львів, з цього боку Сокільники, от і все. І слава Богу, велика дяка міській раді, Франківській адміністрації, що ми змогли знайти компроміси і домовитися. Ми з мешканцями зібрали півтора мільйона гривень. І по співфінансуванню зробили той шматок Трускавецької, що ми тепер цивілізовано можемо попасти додому. І нам не перерізали заїзди до нас. Хоча їх за проектом теоретично нема.

Тобто навіть заїзди доводиться частково за власний кошт мешканцям тут робити. Які ще проблеми є? Ми бачимо, що тут з паркуванням складно, вулиця звужена через припарковані авто. Розкажіть трохи, що тут відбувається? Бо ми бачимо, що як на дріжджах буквально ростуть ці будинки і квартали.

Триває активна забудова не тільки тут, по всій цій смузі. Проблема в тому, що будинки, які будуються, це в середньому від 200 до 300 квартир у кожному. Якщо в будинку є підземний паркінг, наприклад, ось цей будинок, то там 46 паркомісць на 292 квартири.

На сьогодні майже в кожній квартирі є авто, а іноді і два.

Тобто десь 25% квартир забезпечено паркомісцями, якщо ти його придбаєш.

Питання придбати – це теж не по кишені кожному. Те, що це новобудова, не означає, що тут мільйонери живуть. У нас дуже багато переселенців, біженців, які віддали останні гроші, щоб купити цю квартиру. І віддати зараз близько 25-30 тисяч доларів за паркомісце – не кожен може.

Але люди купують, напевно, бо куди діватися? Я бачу, що на вулицях дуже багато машин стоїть.

Люди готові купувати, але немає, що купувати.

25% тільки забезпечено паркомісцями. І будуються наступні будинки. Там така сама ситуація з паркомісцями?

Приблизно така сама. Ось ви бачите будинок і тільки одна смуга паркінгу. Прибудинкового паркінгу так само тут не буде. Якщо це буде, то це пару місць, які не вирішать ситуацію. Обіцяють нам зробити дворівневий паркінг, але ті обіцянки вже пару років є, а руху немає.

Паркомісця, делініатори та конфлікт довкола стихійних парковок

Ключова історія полягає в тому, що критично бракує паркомісць. І окрім того, з'явилися ще якісь додаткові обмеження від сусідніх забудовників. Розкажіть трохи про цю історію, бо я знаю, ви мали на якусь акцію виходити і зустрічатися з сільським головою. Як все це відбувається, на якому етапі?

Точкою кипіння стало встановлення делініаторів на Героїв Майдану. Таким чином вирішили покращити ситуацію з проїздом, але встановлення делініаторів спричинило те, що багатьом машинам знову ж таки не було куди перепарковуватися, вони просто змістилися, проблема не вирішилася. Шматок дороги звільнили, але інший шматок просто пересунули.

Так само з минулого року тут є територія під ЛЕП, яка не є забудована, але за проектом там все-таки мають бути будинки. І поки там не забудовано, мешканці, наприклад, двох будинків «Глобус-парк» паркувалися. Один навіть підсипали щебенем, щоб болото не місити. Тобто все було цивілізовано.

Взимку знову ж таки прийшов власник ділянки, поставив там паркан, і 25-30 машин, які там стояли, знову опинилися на вулиці. Оці делініатори ставили ми, бо була проблема із заїздом сміттєвоза.

Тобто прямо тут стояли машини, і сміттєвоз не міг заїхати.

Так. Ми самі ставили дзеркало, бо коли тут запарковано було з усіх боків, люди не бачили, чи звідти летить машина.

І тут з'явилися посеред вулиці теж такі делініатори, обмежувачі. У зв'язку з чим вони з'явилися, як вони взагалі працюють на практиці?

На практиці ви бачите, як працюють. Немає запаркованих машин.

Тобто цю смугу звільнили від паркування.

Але знову ж таки, людям не дали альтернативи, ті машини просто посунулися туди.

І в той бік, якщо ми глянемо, то там у нас вулиця запаркована з обох боків. Можемо побачити, тут, де делініатори є, вулиця чиста. Тут ми їхали, тільки одна машина влізається. Тобто з цього боку, в принципі, поміститься тільки одне авто. Дві машини тут не розминуться. Треба вже, щоб хтось когось пропускав. І це викликало у вас, я так розумію, проблеми?

Проблему, тому що за проектом тут делініатор має стояти до кінця вулиці.

Тобто вся вулиця має бути розділена цими обмежувачами. Це суттєво вплине, оскільки паркомісць немає. Куди потенційно ці авто можуть подітися?

Є приблизно, мені здається, п'ять отаких клаптиків, незабудованих, під лініями електропередач. Ця земельна ділянка є в оренді забудовника, але по земельній ділянці, каже сільська рада, є червоні лінії.

І зараз ми намагаємося домовитися. Мали бути цього тижня геодезисти з сільської ради, визначити межі ділянки, де вона закінчиться, визначити межі цих червоних ліній. І мова йде про те, щоб ось тут, до рова, організувати паркінг. Залежить, скільки там є цих червоних ліній, наскільки ми можемо сюди посунутися.

Фактично, якщо тут зробити паркінг від початку до кінця, якщо ялинкою, то стане десь 230 машин, якщо паралельне паркування, то десь в районі 150. Це не вирішить глобальну проблему цього району, але ті машини, які зараз стоять попри дорогу, десь в районі 100-150 машин, ми їх заберемо з дороги і всім буде добре.

За умови, якщо не з'явиться більше автомобілів, адже триває ще будівництво.

Це тимчасове вирішення проблеми. Я розумію, що треба працювати глобально. І парковка – це не єдина проблема. Тут нема шкіл, тут нема садочків.

«Все навантаження йде на Львів»

Ми бачимо, що, наприклад, цей газон люди використовують для вигулу тварин. А у вас взагалі це питання хтось вирішував? Чи це теж стихійно?

Ми зверталися до забудовника офіційно, щоб нам дали в користування цю ділянку, бо за нею доглядаю я, як голова ОСББ, і мої працівники. Щоб облаштувати тут цивілізоване місце для вигулу, можливо, поставити якісь тренажери для тварин, щоб це не просто був вигул, а можливість поставити урни і так далі. Нам категорично відмовили, це їхня земля, але, слава Богу, не поставили тут паркан.

Їхня земля, тобто земля забудовника в оренді?

Так.

І забудовник має якісь плани на цю землю? Тут же ж ЛЕП.

За проектом тут намальовано чотири будинки.

Чотири будинки отут. Тобто тут стоїть лінія електропередач.

Її нібито мають покласти в землю.

Її мають закопати і збудувати тут будинки. Тобто має бути забудований кожен клаптик території. Ми бачимо, який креативний підхід до забудови у Сокільниках. А як щодо рекреації? Як вона тут вирішена для мешканців? Мусять бути якісь місця для прогулянки, сквер, парк?

Нічого немає. Є тут озеро, яке в межах ЖК. Але теоретично озеро не може бути приватною власністю.

А насправді?

А насправді його трошки впорядкував забудовник. І зараз йде мова про те, що вони хочуть, щоб всі будинки, які є в районі, платили за обслуговування того озера.

Тобто благоустроєм озера займався забудовник?

Так. Ну, і теоретично воно би мало вернутися в сільську раду, і сільська рада мала би за ним доглядати.

Теоретично. Як воно буде далі?

Там будують ресторан. А як воно буде далі – час покаже.

Щодо соціальної інфраструктури теж маю питання: що зі школами та садками? Бо так часто буває, що приїжджають молоді люди без дітей, купують квартири, а за кілька років у них з'являються діти й постають нові потреби, про які вони раніше не думали.

Є кілька малесеньких приватних садочків. І все. Моя дитина їздить до школи у Львів.

Тобто ви щоранку возите її до школи. Скільки часу займає виїзд звідси?

Залежить від того, коли виїжджати. Якщо виїхати рівно о 8:00 – то проскакуєш, а вже о 8:15 будеш стояти.

Отже школи у Львові.

Так, це все навантаження йде на Львів. Я дитину везу в школу, бо мені на роботу і мені по дорозі. В принципі дитина й сама може туди зайти і вернутись додому. У Сокільники моя дитина сама не зайде.

А медичне обслуговування?

Ми у Сокільниках.

Є ж прив'язка до прописки?

Ні, немає. Можна будь-де робити декларацію. Є амбулаторія, в Пустомитах є лікарня. При тому, що я маю інвалідність, тільки гарні відгуки можу сказати. Рівень хороший і порівняно зі Львовом набагато людяніше.

Розкажіть про те, як ці квартали змінювалися. Чи забудовник і місцева влада дотримувалися певних декларацій, які були на початках, чи були якісь зміни, які вас здивували? Бо часто буває, що малюють одне, а по факту інше.

Та багато чого обіцяли. І дороги обіцяли, і інфраструктуру обіцяли, але на практиці того нема. Тут теж за проєктом садочок мав би бути. Але його немає, і швидше за все вже і не буде, бо його навіть немає де будувати.

А тут якісь такі очерети, дуже цікава місцевість, болото.

На цій вулиці немає водовідводів.

Вода стікає просто туди в рів.

Він навіть вище рівня дороги, тому вона не дуже стікає, і після дощу тут просто річка.

Вулиця повністю замощена бруківкою, і каналізації чи водовідводу не передбачено. Якийсь геній інженерії це придумав. Зрозуміло, що каналізація – це дорожче, а для чого дорожче, якщо можна дешевше зробити рівчаки для стоку води. Вода стоїть, руйнується покриття, їздять важкі машини через будівництво.

До речі, про благоустрій. Хто оце має прибирати?

Ну, це дика природа.

Маємо сквер. Чому це в людей перед вікнами має бути? Ми навіть пропонували самі прибирати, доглядати. Але нам поставили вольєри.

А ця сітка – це забудовник поставив? Для того, аби не заїжджали машини?

Так, це забудовник поставив. От, я вам покажу, тут було паркування. Люди вирішили використати самі цей шматок. Сітка стояла отак трошки далі. Підсипали щебенем. Багато років вони тут стояли. І таку смугу організували.

А потім що змінилося? З'явився паркан?

Минулого року забудовник вирішив витиснути їх звідси. Для чого? Не зрозуміло. З цією ділянкою вони нічого не роблять. Є така підозра, вони збираються будувати дворівневий паркінг. І, можливо, таким чином ще додатково створюють ажіотаж, якого тут і робити не треба. Але мені здається, логічно було би почати будувати той паркінг, збудувати, а тоді забирати ті паркові місця, а не зробити колапс.

А паркінг дворівневий тут має бути?

Ось тут, за будинком. Не на цій ділянці.

Тобто логіка така: треба в людей забрати ці стихійні паркомісця, щоб вони не мали де ставити машину, а тоді будувати паркінг?

Можливо. Ми можемо тільки здогадуватися. Але логічно було би це робити, коли цей паркінг майже збудований. Не за рік, два, три, п'ять. Невідомо, коли він буде реалізований. З того боку зараз знову ж таки забудовник вводить в експлуатацію нові будинки. Невідомо, чи вони роблять дорогу, чи там буде можливість паркуватися.

Так само проблема дуже велика з будівництвом, коли завозять бруд на дороги, ніхто його не хоче прибирати. Поки не почнеш кіпішувати і розказувати, що ми дорогу до будови перекриємо, на тебе ніяк не реагують. Я вважаю, що це не люди мають робити, що в сільській раді має бути якась відповідна структура, яка має на це реагувати і якось допомагати.

«Прописка – це основний аргумент сільської ради, чого вони не хочуть займатися новобудовами»

Як взагалі ваш діалог складається із сільською радою? Бо ви казали, що відчуваєте себе відірваними від Сокільників через розташування ближче до Львова. Чи є контакт, діалог із сільським головою?

Я в Сокільниках вже живу 5 років, і я прописана 5 років. От, власне, прописка – це основний аргумент сільської ради, чого вони не хочуть займатися новобудовами. Бо ви не прописані, у нас там ніхто не живе.

А багато людей тут не прописані?

Та багато непрописаних, але і у людей немає мотивації прописуватися. Коли людина прописана у Львові, десь там в батьків, чи на якійсь своїй іншій квартирі, вона має можливість медицини, школи, садочків безпроблемно. Що вона має в Сокільниках? Нічого.

Будь-який сервіс у Львові доступний, якщо ти маєш львівську прописку. Але у вас прописка є. Це дає вам якісь переваги?

Ні. Ми відрізані. Знову ж таки: «А ви квартиру накупили, значить, у вас є гроші, чого ви там патякаєте». Але знову ж таки, це не всі тут мають гроші, тут дуже багато різних людей. Є люди, які купили квартири і живуть без ремонту, просто в бетоні, на матраці, бо виїхали з якихось важких умов...

Тобто коли доходить до різкого конфлікту, перекривання доріг, тільки тоді починають прислухатися?

Так, тільки різкий конфлікт. Бо ще три роки тому, коли почалися вимкнення світла, коли почалися державні програми для енергозахисту будинків, я ініціювала, зібрала, мабуть, вперше за історією майже всіх голів ОСББ Сокільників. А тут насправді дуже багато будинків. І провели комунікацію з сільською радою, щоб розробити програму підтримки ОСББ.

Зрештою, в сільській раді навіть немає відділу, який би комунікував з ОСББ, а рано чи пізно це питання постане. Це добре, що ці будинки нові, але за 20-30 років будуть мати ті самі проблеми, що і будинки у Львові, і над цим вже треба працювати.

Ми розробили самі програму, ми погодили її з відповідними відділами в сільській раді, але далі воно не пішло. Бо, як казав мені голова сільської ради: «Я тобі генератор в хату купляти не буду». Не можна порівнювати багатоквартирний будинок з індивідуальною забудовою. Коли тут немає світла, це тисячі людей залишаються без води. Це безпека. В будь-якому випадку, майже всі ці новобудови є на околицях. Бували в нас всякі випадки, коли навіть з-під магазину серед білого дня забрали генератор і понесли туди в кущі.

Тобто виходить так, що сільська рада і голова радо працюють із забудовниками, щоб розширювати Сокільники багатоповерхівками, але розв’язувати проблеми, які після того з'являються у мешканців, місцеві посадовці не готові?

У них дуже класна позиція: «Ми не маємо важелів впливу».

Є важелі впливу тільки роздавати землю.

«А землю не ми давали, то ще до нас». Але, люди, це ж ваше село.

Чекайте, ми ж бачимо, що зараз є новий генеральний план. І в ньому вони самі роздають землю далі на додаткові забудови.

Ви погоджуєте цю забудову. Є генеральний якийсь план. Чекайте, має бути якийсь контролюючий орган, який має вимагати дотримання. Якщо тут запланований садок, то чого його немає? Не люди мають йти і кіпішувати. Має прийти якийсь державний орган, який за то отримує зарплату, і сказати: «Ні, тут мав би бути садок, він тут має бути». Все.

Які у вас далі наміри? Як плануєте рухатися і вести комунікацію?

Працюємо наразі в робочих групах із сільською радою. Сьогодні має відбутися вже друга зустріч. Мали бути геодезисти за цей тиждень, визначити межі цієї ділянки. Залежить від того, що нам сьогодні скажуть.

Єдине, не хотілося б, щоб ця ситуація тихенько вмерла, як і з нашим енергозбереженням. Але люди налаштовані рішуче. Будемо дотискати, бо виходу немає. Ті машини не випаруються, громадського транспорту тут не буде. І навіть якщо він буде, то не кинуться люди продавати свої машини, вони мусять десь стояти.

А як щодо очищувальної техніки чи сміттєвозів? Їм же теж важко проїхати, щоб не побити машини.

Тут був цирк з очищувальною технікою, бо вони приганяють сюди таку вантажівку з 4-5-метровим відвалом. Вона приїжджає, робить фоточку і проїхати не може. Але коли я брала трактор, я спокійно трактором проходила. Трактор проходить.

Тетяно, ми дякуємо вам за цю розмову. Дякую, що ввели нас в курс справи, дякуємо нашим глядачам. Маємо прохання до вас, дорогі глядачі, пишіть свої думки, міркування стосовно того, що ви почули і побачили в сьогоднішньому нашому випуску. Може, серед вас є і мешканці цих будинків, кварталів чи Сокільників загалом. Буде цікаво почути вашу думку, а вам бажаємо натхнення, успіхів у вашій боротьбі.

І ми дякуємо, що вам небайдуже, бо без підтримки преси, без громадського якогось розголосу, на жаль, нічого в нас в країні не змінюється.

Дякуємо і до нових зустрічей. Можливо, ми в Сокільниках не востаннє. Побачимось.