У лісі біля Львова археологи знайшли музінструмент та скульптурку віком 5500 років

Львівські археологи дослідили найдавніше укріплене поселення доби енеоліту IV тис. до н.е. біля Винників. Серед знахідок виявили багато фрагментів посуду, вироби з кременю і каменю, а також рештки кісток тварин. Цінними знахідками є прототип музичного інструмента і зооморфна скульптурка-чаша у вигляді бичка.

Як повідомили 7 жовтня в департаменті архітектури і містобудування ЛОВА, поселення представників культури лійчастого посуду досліджували на горі Лисівка неподалік міста Винники. Люди, що мешкали у цьому місці 5500 років тому, відносяться до доби енеоліту. Щоб вивчити це давнє поселення, вчені заклали два розкопи загальною площею 140 м².

Знахідка доби енеоліту

Дослідники виявили так звану «глинянку» – місце, з якого вибирали глину для виготовлення посуду, обмазування стін будинків та інших потреб. Керівник експедиції, старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Крип’якевича Андрій Гавінський зазначив, що віднайдений об’єкт є незвичним. Давні мешканці Лисівки потребували великої кількості сировини, вони видобували глину не скраю поселення, як зазвичай, а посередині, де мала бути вільна громадська площа. Таким чином вони змінили традиційну планувальну структуру селища.

Розкоп, в якому виявили глинянку

«Це великий котлован з нерівними контурами та дном глибиною 40-50 см. Його розкрили не повністю, зафіксували лише північну частину, яка в межах розкопу мала розміри 5×12 м. Подібні кар’єри на поселеннях культури лійчастого посуду практично не трапляються, вважається, що такі виробничі осередки закладалися поза межами селищ. Проте наші дослідження показали, що в окремих обставинах може бути по-іншому», – пояснює Андрій Гавінський.

Цей глиняний котлован був заповнений різними предметами, жителі селища використовували його як смітник. Сучасні дослідники виявили в ямі уламки битого посуду – кілька тисяч фрагментів, вироби з кременю і каменю, рештки кісток тварин.

Уламок кераміки посуду культури лійчастого посуду

Найціннішою знахідкою керівник експедиції називає мініатюрну фігурку бичка і брязкальце яйцеподібної форми. Зооморфна скульптура бичка з глини є першою віднайденою пластикою в середовищі культури лійчастого посуду. Вчені її пов’язують із впливами сусідньої трипільської культури.

Це фігурка-чаша, яка мала заглиблення. В неї щось наливали для пиття або ритуалів, можливо, використовували як мінікадило. У попередні роки науковці виявили на Лисівці елемент посуду, яким з маку виготовляли опіум.

Глиняний бичок-чаша

Ще одна цікава знахідка – яйцеподібне глиняне брязкальце з двома глиняними кульками всередині. Яйце вважалося символом життя у всіх культурах. Його могли використовувати для ритуальних дій, відлякування злих духів чи забавляння дітей. Це прототип музичного інструмента, який видавав звуки певної тональності.

«Таких брязкалець виявили більше з часу княжої доби. З трипільської – до 10 штук на всій території. Брязкалець доби енеоліту у всій Європі виявили вкрай мало. У Польщі – заледве три-чотири, – розповідає ZAXID.NET Андрій Гавінський. – А на теренах України це перша знахідка культури лійчастого посуду».

Глиняне брязкальце

Це поселення доби енеоліту у Винниках датується 3500-3300 до н.е., є одним із основних для вивчення культури лійчастого посуду на теренах України та Польщі. Це було одним з центральних поселень цієї культури у верхів’ї західного Бугу. Поселення було оборонним, є сліди рову і частоколу, воно має багатий культурний шар. Його вивчення дасть уявлення про побут тогочасних людей, господарську, духовну сферу життя, фортифікаційні укріплення та контакти з представниками трипільської культури, поселення яких також знайшли неподалік – на сусідній горі Жупан. Втім, тутешні трипільці жили в цій місцевості пізніше за представників культури лійчастого посуду, вони не перетинались. Представники культури лійчастого посуду вирощували рослини: на згарищах спалених лісів сіяли зерна. Також займалися тваринництвом – багато кісток великої рогатої худоби.

Фото археологічної експедиції