У Луцьку використовуватимуть російський досвід для пропагування Бандери
Засідання прес-клубу на тему "Як повернути Бандеру українцям", відбулося вчора, 22 грудня, в приміщенні Луцької міської ради. Організатори - департамент інформаційної політики та інформаційно-аналітичний центр "Луцьк" - вирішили зібрати науковців, педагогів, чиновників, письменників, журналістів, духовенство, представників активної молоді, щоб поділитися думками та порадитися, що потрібно робити інтелігенції нашого міста, і що в її силах зробити, щоб ім’я ідеолога українського національного руху, голови Проводу ОУН Степана Бандери стало на належний йому рівень популярності і пошани. Про це повідомили у департаменті інформаційної політики Луцької міської ради.
Як повідомив власкор ZAXID.NET, за словами радника міського голови Сергія Годлевського, у Луцьку запланована ціла низка заходів, спрямована на вшанування визначного українця. Зокрема, розроблено проект пам’ятника Степана Бандері, 26 грудня відбудеться урочиста академія, куди запрошені вчителі, студенти, духовенство, громадськість, лідери політичних партій.
Присутні на засіданні наголошували, що "повертати Бандеру" потрібно передусім молоді. "Бабусь і дідусів нам не переконати. Бо для багатьох слово "Бандера" є синонімом слова "злочинець"", - вважає голова Волинського обласного товариства "Пласт" Ліна Остапчук. Письменник, журналіст, голова Волинського крайового Братства святого апостола Андрія Первозванного Андрій Бондарчук наголосив: "Те, що частина українців продовжує не сприймати Степана Бандеру як національного героя, - результат прорахунку й інтелігенції, і взагалі "ідеології молодої держави". В Україні пізно взялися за висвітлення цієї постаті. Досі живе той стереотип, який закладений радянською пропагандою: Бандера і УПА - це різуни, сокирники, посіпаки фашистів. І мало хто знає, що УПА - сила антигітлерівська. Кілька конференцій ОУН проголошували, що їх дії спрямовані проти німецьких загарбників".
Журналіст і письменник Володимир Лис, зокрема, закликав владу і колег вчитися позитивному досвіду національного виховання у росіян: "У Росії сьогодні дуже вдало поставлена пропаганда російських героїв та російської історії. Згадайте ті ж фільми "12", "Монгол". Не через лозунги і декларації! "Монгол" - він не проголошує лозунгів. З чого починається авторитет Чингізхана? Він молодим порушив традицію, яка до того часу існувала. Я переконаний, що краще спрацьовують та запам’ятовуються звичайні, зрозумілі людські, а не канцелярські і штучні образи і події".
Загалом же конструктивна і фахова дискусія народила багато ідей та задумів, здатних згодом втілитися у конкретні кроки для пошанування визначного українського патріота Степана Бандеру.