У Львові показали унікальні речі воїна-кімерійця VIII ст. до н. е.

Серед бронзових речей воїна-кімерійця, які виявили на Західному Поділлі, – частково пошкоджений церемоніальний шолом етруської роботи, пишно декорована фіала (давньогрецька пласка жертовна чаша без ручок) та елементи колісничної упряжі. Вони датуються серединою-другою половиною VIII ст. до н. е.

На речі на одному з сайтів із знахідками, натрапила особа, що не хоче називати свого імені. Незнайомець викупив їх і віддав Львівському музею історії релігії. Але за умови, що цінності будуть виставлені для загального огляду і їх опрацюють науковці та опишуть у монографії, яку присвятять світлій пам’яті матері цього мецената.

Аналогів цих речей немає в Центральній і Східній Європі.

Однак бронзовий етруський шолом аналогічного типу був знайдений біля с. Кремінна Городоцького району на Хмельниччині наприкінці ХІХ ст. Та після Другої світової війни, ймовірно, його вивезли з України.

Обидва шоломи були виготовлені, найімовірніше, в місті Тарквінії на півдні Етрурії. Це одна з найбільш загадкових держав Стародавньої Європи, що діяла на Апеннінському півострові від Х ст. до н. е. – теперішнє північно-західне узбережжя Італії. Адже це найближчі території, де ще знаходять подібні шоломи.

Саме в Тарквінії працювало кільканадцять майстерень, які виготовляли такі елементи обладунків. Згідно з античними письмовими джерелами, спершу Етрурія була царством, а згодом – конфедерацією 12-ти міст-держав і вела майже безперервні війни з Римом.

Знайдені речі могли належати особі вершницької аристократії. Адже ті, за традиціями, оточували себе вишуканими й елітарно-знаковими обладунками.

Феномен цього відкриття полягає в тому, що ніхто не сподівався, що кімерійці, які в той час проживали на територіях сучасної Західної України, використовували в бою і в ритуальних церемоніальних процесіях захисні обладунки етрусків.

Наразі раритери віддадуть на спектральний аналіз у лабораторію Львівської політехніки.