Глобальна зміна клімату – явище, з яким борються в усьому світі. Україна – не виняток, хоч до такої адаптації країна рухається малими кроками. ZAXID.NET дізнавався, які проекти зараз втілюють львів‘яни для поліпшення екології в місті.
Громадська організація «Плато» створила дощовий садок на перехресті вул. Бандери й Чупринки. Тут облаштували спеціальну дренажну систему, яка частково дозволяє затримувати дощову воду, а також зрошує рослини. Окрім того, сусідній будинок не страждає від затоплень. Дощовий садок, кажуть активісти, можна зробити й біля свого дому: безпечна відстань від фундаменту, кілька рослин, щебінь, труби й готово!
«Зверху висаджуються вологолюбні, але водночас ті рослини, які витривалі до спеки. Зараз вони тільки приживаються, — пояснює очільник ГО «Плато» Микола Рябика. — Дощовий садок має функцію поглинати дощову воду і раціонально її використовувати. Тобто це загалом нашарування певних субстратів — таких, як щебінь, пісок, земля. Потім висаджуються на них зверху рослини, і в результаті цього, дощова вода, яка туди потрапляє, використовується для підживлення цих рослин, і таким чином не маринується в каналізації міста».
Активісти ще торік задумали оновити простір на перехресті. Інтенсивний рух, МАФи, багато транспорту і людей — усе це лише сприяло нагріванню вулиці. Тож дощовий садок став ще одним маленьким, але вагомим кроком в адаптації Львова до глобальної зміни клімату.
Глобальна зміна клімату — це підвищення середніх температурних показників. Очевидно, температура впливає на рослинний і тваринний світ, відображається і на людському житті. Спекотне літо, не надто холодна зима. До слова, для визначення потепління беруть період у 30 років. У 2020-му знову рахуватимуть, наскільки зросла середня температура у світі й Україна зокрема.
«Український гідрометцентр зараз уже почав публікувати нові кліматичні норми для тих місяців, які вже пройшли цього року. І ми бачимо, що в середньому оце півріччя стало теплішим на 1,2-1,5°C. Найбільше постраждав регіон північний, Київ. Там є 1,6°C в середньому потепління», — пояснив координатор проектів із екосистемної адаптації до змін клімату Анатолій Смалійчук.
Ще п'ять років тому Україна підписала Паризьку кліматичну угоду. Країни ООН домовилися робити все для того, аби не допустити зростання глобальної середньої температури на 2 градуси за Цельсієм. А в ідеалі – на 1,5°C. Є ймовірність, що температура зросте до кінця цього століття, і не на 1,5°C, а на цілих 4 градуси.
Україна теж бореться із глобальною зміною клімату, але до кінця свого потенціалу не використовує. Воно й не дивно: до розпаду Радянського Союзу наша країна була в 5-ці найбільших емітентів – тобто тих, хто викидав парникові гази в атмосферу.
«Найбільшими проявами кліматичної зміни у нашому місті є надмірна спека, тобто довготривалі періоди спеки, які з кожним роком можуть зростати, а відтак – збільшуватись середня температура повітря. І друге — це дощові опади. Не секрет, і ми це бачимо вже впродовж останніх декількох років, коли один або ж двічі в рік і Львів, і Київ, і Миколаїв інтенсивно підтоплюються, вода стоїть», — пояснює Микола Рябика.
Малими кроками Україна адаптується до змін клімату. Це видно й у Львові. У місті незабаром планують збудувати сміттєпереробний завод, що дозволить економити на переробці вторсировини, знизить викиди так званого звалищного газу, який приблизно на половину складається з отруйного для людей і планети метану. Важливими є і проекти з енергоефективності: утеплення будинків дозволяє заощаджувати енергію та раціонально використовувати тепло.
«Найкраще, що ми можемо зробити, це максимально зберегти і розвивати зелені насадження, які є в місті. Є купа доказів того, що вони, крім того, що дають якість повітря, створюють якість міського середовища і клімату, в якому ми з вами живемо», — додає Анатолій Смалійчук.
Та головне, кажуть активісти, це усвідомлення. Розуміння, що зміни починаються із маленьких кроків, але в сукупності приносять вагомий результат. Уже наступного тижня у Львові проведуть проект «Сафарі для громад». Активістів і містян запрошують долучитися до екоквесту.
«Власне, цей проект про природоорієнтовані рішення, які допомагають нам адаптуватися до зміни клімату і робити наше місто комфортнішим для кожного з нас. Таких рішень буває безліч, це можуть бути зелені зупинки, зелені дахи, дощові садки, які затримують воду», — розповідає голова правління ГО «Плато» Анжеліка Зозуля.
Львів'яни теж можуть долучитися до поліпшення екології. Дбайливо обирати продукти — краще місцевого походження, адже вони не потребують тривалого перевезення. Використовувати менше пластику, створювати садки й сади біля помешкань і частіше користуватися громадським транспортом.
Ми використовуємо