Археологи знайшли рештки дзвіниці скельного монастиря на Хмельниччині

У селі Маліївці Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині проводять археологічні розкопки біля популярного серед туристів 18-метрового водоспаду. Експедиція, яку очолив археолог Павло Нечитайло, вперше досліджує ділянку, де колись був скельний монастир. Фахівці вже натрапили на муровану дзвіницю, а також давньоруський матеріал, повідомляє місцеве видання «Xм-Iнcaйд».

Раніше Павло Нечитайло провів тут шурфування та виявив давньоруський матеріал ХІІ–ХІІІ, а також XVIII століть, зокрема поховання. Він розповів, що дзвіницю зруйнували більшовики в 1930-ті разом із церквою. За словами науковця, стіни дзвіниці вимурувані за давньою технологією, коли фасадна стіна була з тесаного каменю, а всередині укладали суміш дрібного каміння.

«Ми не сподівались побачити такі потужні рештки дзвіниці. На вигляд в інших умовах вона цілком могла би бути якоюсь оборонною баштою», – зазначив археолог.

Фото «Xм-Iнcaйд»

Зі східного боку дослідники виявили завал тиньку з фрагментарними розписами. Нечитайло припускає, що це наслідки ремонту церкви в період скасування Василіанського монастиря в 1810 році, коли церква стала парафіяльною. Частина фундаменту явно давніша за дзвіницю.

«Гіпотетично розписи були не надто канонічні для московського патріархату, який сюди зайшов. Вони були збиті, замінені, й ними підсипані мури дзвіниці. З цікавого: тут є два культурні шари. Перший чорний – з православного монастиря другої половини XVII століття, і верхній – відноситься до XVIII століття. Крім того, трапились фрагменти давньоруської кераміки, що ще раз підтверджує мою гіпотезу: Малієвецький монастир один із найдавніших на Поділлі і, вочевидь, має відношення до ХІІ-ХІІІ століть, як і Бакотський», – розповів «Хм-Інсайд» Павло Нечитайло.

На глибині близько метра дослідники виявили фрагменти посуду, вікон, гутного скла, кахель. Також натрапили на поховання, які були пошкодженні під час будівництва: людські кістки там перемішані з рештками тварин.

Фото «Xм-Iнcaйд»

До розкопок долучилися студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії під керівництвом Сергія Семенчука.

«Знахідки вражають. Якість фарб і розписів теж. Та давньоруська кераміка, яку вдалося викопати на глибині, може свідчити, що монастир значно старіший і є всі підстави датувати його ХІІ–ХІІІ століттями. Уявіть, хтось колись те все збив і просто викинув, як будівельне сміття», – зазначив Сергій Семенчук.

Директорка Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасія Донець наголосила, що окрім популярного водоспаду і маєтку, Маліївці ще славляться залишками скельного монастиря. Цю територію, за її словами, треба музеєфікувати та надати охоронний статус пам’ятки. А віднайдені артефакти після опрацювання експонуватимуть у Маліївському палаці.

«Ми маємо письмові джерела про існування скельного монастиря. Маємо архівні фото вигляду споруди до того, як її зруйнували і поховали під шаром землі. Тому настав час витягнути все на поверхню, і передбачаю, що буде місце для сенсації», – каже Анастасія Донець.

Кілька років тому на території місцевого кладовища знайшли уламки скульптури, яка колись стояла в дворі скельного монастирського храму над водоспадом.

Вхід до печерної каплиці (фото з сайту «Xм-Iнcaйд»)

Згідно з історичними відомостями, скельний монастир існував у Маліївцях протягом кількох історичних періодів. Кам’яну церкву Воздвиження св. Хреста збудували в 1673 році над водоспадом. Монастир припинив існування у XVII столітті, а у 1708 році його відновили як василіянський. Його найдавніша історія, за припущеннями істориків, може сягати руського періоду.