У Самборі занедбали військовий меморіал УГА: що пояснює влада
Поруч із доглянутим обеліском польським воякам стоять похилені старі хрести стрільців
Похилені хрести, недоглянуті могили та відсутність повноцінного меморіалу – таким сьогодні є місце поховання понад 100 стрільців і старшин Української Галицької Армії на міському цвинтарі Самбора. Поруч височіє відреставрований пам’ятник польським воякам, біля якого прибрано і горять свічки. Цей разючий контраст обурив львівського архітектора та дослідника військових некрополів Івана Щурка. У міській раді Самбора відреагували на дорікання.
Іван Щурко є краєзнавцем, дослідником військової некрополістики і меморіалізації та співзасновником громадської ініціативи «Незнаному воякови». Він звернув увагу, що на самбірському цвинтарі є доглянутий меморіал польським воякам, які у 1918–1919 роках воювали з українцями, тоді як поховання військових Української Галицької Армії залишаються занедбаними.
Як написав Іван Щурко у фейсбуці, на міському цвинтарі Самбора раніше було окреме військове поле, де поховали стрільців і старшин Української Галицької Армії. Загалом там налічувалося 64 могили, у яких спочивають останки понад 100 воїнів, більшість із яких не ідентифіковані.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google«Очевидно, після поразки Визвольних змагань належно впорядкувати це військове поле, поставити на могилах тривкі хрести, збудувати величний меморіал в пам’ять про полеглих польська окупаційна влада не дозволила. Хоча тоді, в умовах окупації, браку ресурсів і відсутності власної держави, українська громада Самбора таки докладала багато зусиль для гідності цього місця. Нині ми ніби маємо Українську Державу, їй вже понад 35 років. І в Самборі ніби є влада, яку формально також називаємо українською. Але на цвинтарі, коло стрілецьких могил, ця формальність стає дуже очевидною, виразно очевидною», – наголошує Іван Щурко.
За його словами, у радянський період військовий сектор зруйнували, а його територію почали використовувати для нових поховань. На місці стрілецьких могил серед поховань місцевих мешканців з’явилися також пам’ятники радянським «визволителям» та енкаведистам.
Колишній стрілецький некрополь захоронили новими похованнями (фото Івана Щурка)
Після відновлення незалежності України на території колишнього військового поля почали встановлювати хрести, стилізовані під березові, з простими металевими табличками. Однак їх ставили лише там, де залишалися вільні ділянки.
«Самі хрести похилені в різні боки, а таблички ляпані-переляпані капарним підмальовуванням. І якщо в 90-х, на хвилі національного піднесення, напевно, були ще люди, для яких ті хрести щось означали, тоді про них дбали щиро і свідомо, до тих, фактично вже символічних, могил приносили квіти, свічки, приходили з молитвою, то нині біля них запустіння», – зазначає краєзнавець.
Старі хрести стоять понад 30 років (фото Івана Щурка)
Водночас Іван Щурко додав, що поруч розташований меморіал польським військовим, які воювали проти Української Галицької Армії. Їхні поховання також були знищені, однак центральний меморіал із пісковику зберігся.
«Цей меморіал містить в собі багато мілітарної символіки, він відреставрований і доглянутий. Ключовим елементом меморіалу є величний обеліск, увінчаний польським військовим орлом з кокарди польського жовніра. І цей обеліск домінує над кладовищем українського міста Самбора. Біля цього меморіалу десятки свічок, вінків, квітів. Біля нього чисто, біля нього прибрано. Біля нього відчуваєш, що про полеглих пам’ятають…», – звертає увагу дослідник.
Порівняння стану польського і українського меморіалів на цвинтарі у Самборі (фото Івана Щурка)
Що відповіла самбірська влада
Щодо пріоритетів історичної пам’яті самбірської громади виникають питання. Торік там в центрі міста встановили памʼятник митрополиту Тобольському і всього Сибіру РПЦ Петру Конюшкевичу, який народився неподалік. У 2001 році Синод РПЦ зарахував його до Собору Галицьких святих. Православний священник і парафія отримали дозвіл на спорудження пам’ятника від Самбірської міськради. Натомість про могили борців за незалежність там, схоже, зовсім забули.
ZAXID.NET звернувся до Самбірської міської ради із запитанням, чи планують там впорядкувати та доглядати за могилами вояків визвольних змагань. Перший заступник міського голови Самбора Володимир Шовкошитний пояснив, що нова команда працює лише три місяці. Новий апарат міської ради розпочав роботу в серпні після відсторонення міського голови Юрія Гамара в червні 2026 року.
«Два тижні тому ми створили комісію, яка відповідає за збереження пам’яті. Я – її голова. Ми працюємо і з родинами загиблих та хочемо вшанувати пам’ять усіх борців за волю України. На бюджетну сесію у грудні 2026 року ми винесемо питання про впорядкування цього меморіалу і закладемо відповідні кошти на наступний рік», – розповів Володимир Шовкошитний.
За його словами, майбутній меморіал має вшановувати всіх героїв, які віддали життя за Україну.
Як пропонують упорядкувати поховання
Іван Щурко запропонував кілька кроків, які допомогли б зберегти та гідно вшанувати поховання українських військових. Ці рекомендації можуть стати в пригоді й іншим громадам, де на цивільних цвинтарях є окремі військові сектори.
Зокрема, дослідник пропонує:
- зібрати якомога повнішу інформацію про могили та меморіал – фотографії, документи, спогади;
- точно визначити розташування колишнього українського військового поля в межах нинішнього цвинтаря та позначити його межі стовпами;
- заборонити нові поховання в межах цього поля, щоб не пошкоджувати й не зневажати останки загиблих українських воїнів;
- вирішити долю занедбаних могил радянських «визволителів», які не мають нащадків і належного догляду;
- провести археологічні дослідження (шурфування) у доступних місцях – на алеях, проходах та ділянках без сучасних поховань, щоб точніше локалізувати стрілецькі могили;
- на вільних від сучасних поховань ділянках і над підтвердженими стрілецькими могилами встановити довговічні кам’яні хрести, подібні до тих, що є на Меморіалі УСС–УГА Янівського цвинтаря у Львові;
- залучити фахових архітекторів, скульпторів та інженерів до розробки комплексного проєкту меморіалу з центральним монументом, церемоніальною площею та щоглою для державного прапора;
- встановити на входах до меморіалу інформаційні стенди з його історією, поясненням історичної цінності та правилами поведінки для відвідувачів і людей, чиї родичі мають тут пізніші цивільні поховання. Також необхідно облаштувати навігацію від входів на міський цвинтар.
Та найважливіше: не варто чекати конкретного рішення влади з впорядкування меморіалів. Кілька ініціативних мешканців, громадська організація, небайдужі містяни можуть почати з елементарного прибирання території. І не обов’язково чекати для цього конкретних свят, круглих річниць чи інших приводів.
Традиція встановлювати березові хрести на могилах полеглих воїнів зародилася під час Першої світової війни. Такі хрести були вимушеним польовим і тимчасовим рішенням. Про те, якими були меморіали пам’яті борців визвольних змагань, ZAXID.NET розповідав у матеріалі «Сто років боротьби і пам’яті».






