«Місце, де завжди буде жити слава і воля України»

Україна готується створити власний Національний пантеон Героїв. Там перепоховають найвидатніших представників української нації. Водночас це буде меморіал для вшанування їхньої пам’яті, урочистих подій і державних церемоній. Схожі меморіали існують у багатьох країнах Європи: Вестмінстерське абатство у Лондоні, краківський Вавель у Польщі, Собор святої Женев’єви у Парижі. Водночас ініціатива створення українського пантеону викликали негативну реакцію, зокрема у наших західних сусідів – поляків, з якими відносини на державному рівні особливо загострені останнім часом.

Що вирішено

У День Конституції України, 28 червня, президент України Володимир Зеленський вніс у парламент законопроєкт про Український національний пантеон. Це буде єдиний національний простір, що символізуватиме безперервність української державницької традиції – від Русі до сучасної України.

«Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави – України, яка поважає себе, цінує своїх та захищає своє – своє право бути українцями. Коли ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати», – заявив він під час відкриття пам’ятника Іванові Мазепі біля Києво-Печерської лаври.

Те саме зазначив керівник Офісу президента Кирило Будинов, додавши, що «за це право свободи власного вибору та національної незалежності наші предки боролися сотні років, і саме за це сьогодні проливають кров наші воїни».

30 червня комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради одноголосно підтримав законопроєкт №15360 «Про Український національний пантеон» і рекомендував ухвалити його за основу і в цілому.

На сесії 1 липня Верховна Рада України за скороченою процедурою одностайно проголосувала за законопроєкт. Голоси «за» віддали 287 депутатів, 18 депутатів не голосували.

«Є рішення, які визначають сьогодення і майбутнє, а є рішення, які формують історію нашої держави. І саме сьогодні ми приймаємо історичне рішення, започаткувавши законодавчі засади для унікального місця української державності, де будуть знаходити свій останній спочинок, прихисток і пошану найкращі сини і доньки нашого народу. Український національний пантеон – це місце, де завжди буде жити і слава, і воля України. Це місце нашої непереборної сили і вдячності всім тим, хто творив Україну, захищав її і загинув за неї. Це вимога нашої внутрішньої гідності. Наші герої повертаються додому. Тут на них чекають, їх шанують і вони будуть захищені», – наголосив перед голосуванням голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Як голосували депутати у розрізі партій та депутатських груп

Українські депутати проявили неабияку одностайність у прийнятті цього рішення. Ніхто з присутніх не проголосував проти чи утримався від голосування. Проте були такі, що не голосували чи просто не прийшли у сесійну залу.

• «Слуга народу»: за – 188, не голосували – 11. Це Давид Арахамія, Євгеній Брагар, Мар’ян Заблоцький, Максим Зуєв, Роман Каптєлов, Геннадій Касай, Ігор Кривошеєв, Юрій Місягін, Михайло Новіков, Петро Павловський, Олександр Ткаченко. Відсутні – 29.

• «Європейська солідарність»: 21 – за, п’ятеро відсутніх.

• «Платформа за життя та мир» здивувала підтримкою законопроєкту, про що перед голосуванням з трибуни заявив Юрій Павленко. 13 колишніх регіоналів проголосували «за» Український національний пантеон, двоє не голосували (Сергій Дунаєв і Олександр Пузанов). Шестеро були відсутні.

• Тим часом «Батьківщина» вирішила проігнорувати засідання. Більшість представників партії (14) взагалі були відсутні у сесійній залі, включно з лідеркою Юлією Тимошенко. Восьмеро депутатів підтримали законопроєкт, двоє не голосували (Володимир Кабаченко і Богдан Лукашук).

• «Довіра»: за – 17 голосів, двоє депутатів були відсутні.

• «Голос»: 9 депутатів проголосували «за», така ж кількість була відсутня. Ярослав Железняк не голосував.

• «За майбутнє»: за – 9, відсутні – 7. Анна Скороход і Віктор М’ялик не голосували.

• «Відновлення України»: за – 9, відсутні – 8.

• Позафракційні: 13 – за, семеро відсутні.

Детальніше з результатами голосування можна ознайомитися на сайті ВСУ.

Де буде Національний пантеон

Український національний пантеон стане загальнонаціональним місцем пам’яті українського народу, де вшановуватимуть найвизначніших борців за Україну, творців нації та держави від Русі до сьогодні. Там перепоховають прах тих діячів, могили яких нині відомі, або встановлять кенотафи (надгробки без поховання останків).

Пантеон створять у Києві. Як уточнив ZAXID.NET депутат Володимир В’ятрович, який був залучений до роботи над законопроєктом, місце для пантеону ще не обране, але воно має бути в центрі столиці. Це питання вирішуватиме Кабінет міністрів, який цим законом визначений замовником будівництва Пантеону.

Як буде виглядати меморіал – теж поки не вирішено. Його проєкт оберуть на відкритому міжнародному або всеукраїнському конкурсі.

У законі зазначено, що при виборі місця для пантеону не виключають й території природно-заповідного фонду чи в межах буферної зони всесвітньої спадщини, проте цільове призначення земельної ділянки у таких випадках не змінюватимуть.

У Пантеоні встановлять цілодобову почесну варту. Відвідання Пантеону внесуть до державного протоколу та церемоніалу України. Там вручатимуть найвищі державні нагороди.

Кого вшанують у Пантеоні

У Пантеоні вшанують пам’ять найвидатніших представників нації, які зробили винятковий, історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення і розбудову Української держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення української літературної мови, розвиток громадянського суспільства або релігії.

Поки що переліку з конкретними прізвищами, кого вшановуватимуть чи перепоховають на пантеоні, немає. Однак, згідно із законом, це можуть бути:

1) керівники держави або прирівняних до них часів Русі, Руського королівства, Української козацької держави (Війська Запорозького), УНР, ЗУНР, Української держави, Карпатської України;

2) президенти України, крім тих, які були усунуті в порядку імпічменту;

3) головнокомандувачі (головні командири) або прирівняні до них у збройних силах (армії) УНР, Галицькій армії (Українській Галицькій армії), Організації народної оборони «Карпатська Січ», Українській повстанській армії;

4) головнокомандувачі Збройних Сил України під час війни за Незалежність України;

5) діячі, які зробили винятковий, історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення та розбудову Української держави, захист її суверенітету і територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення української літературної мови, розвиток громадянського суспільства або релігії;

6) лауреати Нобелівської премії з науки або літератури, діячів науки або культури світового рівня, які були громадянами України, народилися чи проживали на території України або діяльність яких була пов'язана з Україною.

Перепоховати сучасників на Пантеоні можна через 20 років після смерті.

Кого перепоховувати на Пантеоні, вирішуватиме постійно діючий колегіальний дорадчий орган, склад якого обиратимуть на конкурсі. Це будуть представники Українського інституту національної пам'яті, наукових установ, фахівці з історії, національної пам’яті, освіти, меморіалізації, а також представники громадських організацій у сфері безпеки, культури, мистецтва, науки, спорту, українського мовознавства, розвитку громадянського суспільства або релігії.

Реакція Польщі

Попри те, що ще не прозвучало жодного прізвища, кого перепоховають на Українському національному пантеоні, проте польські політики вже висловлюють обурення. А польські журналісти навіть пропонують свій список.

Категорична заява українського президента викликала різкі заяви у відповідь. «"Ніхто і ніколи не буде вказувати нам, яких героїв поважати". Ну й чудово. Ніхто і ніколи не буде вказувати нам, кому допомагати, а кому ні», – написав у Х експремʼєр-міністр Польщі Лєшек Міллер того ж дня після заяви Володимира Зеленського. Ще один колишній премʼєр Польщі Матеуш Моравецький назвав слова українського президента ще одним ляпасом Польщі.

Речник Президента Польщі Рафал Лескевіч назвав законопроєкт про пантеон «наступним етапом ескалації з боку української влади після рішення назвати одну з військових частин на честь героїв УПА».

Заступник керівника Канцелярії Президента Республіки Польща Адам Андрушкевич сказав, що такі дії можуть призвести до труднощів для української влади з інтеграцією із західним світом. Те саме заявив віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

Після рішення українського парламенту про створення Національного пантеону керівник канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький прокоментував, що це «не є напрямком до західного світу, до світу цивілізації чи до спільних європейських чи трансатлантичних цінностей. І Польща, президент Республіки Польща, ніколи на це не погодиться».

Тим часом Володимир Зеленський повідомив, що очікує законопроєкт для невідкладного підписання.