Українці просять захистити кримськотатарську газету
Представники української інтелігенції виступили на захист кримськотатарської газети «Къырым», випуск якої припинився через відсутність державного фінансування. Близько ста відомих письменників, журналістів, науковців, правозахисників, культурних діячів та громадянських активістів у відкритому листі закликають Президента Віктора Януковича захистити культурні і мовні права етнічних меншин у Криму.
Відкритий лист українському керівництву на вечір 3 серпня підписали 94 особи, серед яких відомі правозахисники, письменники, журналісти, громадські діячі – Наталя Бєліцер, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Тарас Возняк, Микола Рябчук, Богдана Костюк та інші. Причина такого звернення – драматичність ситуації, що склалася довкола газети «Къырым» – одного з двох нині існуючих видань, що виходили кримськотатарською мовою.
Із січня нинішнього року вона більше не фінансується, а в травні призупинила свій вихід. Експерт Інституту Пилипа Орлика Наталія Бєліцер, яка є одним із укладачів та ініціаторів цього листа, каже, що кримські татари є громадянами України і не мають ніякої іншої батьківщини, ніякої іншої держави, яка бала б подбати про повне забезпечення їхніх прав, у тому числі – збереження їхньої етнокультурної ідентичності, їхньої мови, що неможливо без преси рідною мовою.
Оскільки, держава цього явно не зробила, зазначає Наталя Бєліцер, а ситуація погіршилася зі зникненням системи держуправління – Державного комітету національностей і релігії України, ліквідованого торік під час адмінреформи, то саме суспільство має намагатися захистити права кримських татар.
У відкритому листі також сказано, що етнічна преса, тим більше нечисельного народу, «не може жити без дотації, не може функціонувати як бізнес-проект». «Підтримка етнічної преси – світова та європейська практика. Українська держава також у низці законів гарантує підтримку періодичним виданням, які виходять мовами етнічних меншин», – мовиться у відкритому листі українському керівництву.
Реакції влади на це звернення громадськості поки що немає. Але в середу під час онлайн-конференції в інформагенції «Наш продукт» керівник Головного управління з гуманітарних і громадсько-політичних питань Адміністрації Президента України Ганна Герман, відповідаючи на запитання про долю видань «Кримська світлиця» і «Къырым», сказала, що «дуже б хотіла, щоб в Криму була і українська газета і газета кримськотатарською мовою».
Вона пошкодувала, що ці проблеми досі не вирішені, і пообіцяла звернутися до кримського прем’єра Василя Джарти, щоб той підтримав обидві газети. Однак, після уточнення, що за ці видання відповідає не Рада міністрів АРК, а Міністерство культури України, пообіцяла «жорстко поговорити» з міністром Михайлом Кулиняком, який якраз тепер перебуває у Криму.