Від викинутої пластикової пляшки в селі до Грибовицького сміттєзвалища

IQІрина Труш, 8 жовтня 2013400515
Від викинутої пластикової пляшки в селі до Грибовицького сміттєзвалища

Поки політики використовують всі можливі способи піару, Львівська область потроху тоне у відходах, об'єми яких подекуди перевищують можливості безпечної переробки, знешкодження та утилізації. Так, щорічно на землях Львівщини утворюються 600 тисяч тонн твердих побутових відходів. А стихійні сміттєзвалища стають до болю знайомими речами, що заполонили львівські землі.

Зазвичай люди поступово перетворюють зелені оазиси у карикатурні кучугури з побутовим сміттям. На жаль, не задумуючись, що саме їм та їхнім дітям доведеться дихати випарами зі сміттєзвалищ та вживати воду, у яку вже напевне потраплять нечистоти. Так, на Сколівщині селяни часто складають сміття на березі ріки, де згодом його забирає повінь. А там, де річок немає, мешканці вдаються до спалювання відходів. До прикладу, у селі Борщовичі, що неподалік від Львова, селяни викидають сміття на власний розсуд, бо сміттєві контейнери тут бачили лише на час виборчої кампанії.

Пластикова пляшка за пляшкою – і в селах Львівської області утворюються самовільні сміттєзвалища. Про це свідчать перевірки у першому півріччі 2013 року Державної екологічної інспекції. У Львівській області вона винесла 9 рішень про тимчасове припинення експлуатації сміттєзвалищ. Зокрема на територіях урочища «Задня долина» та «Дубина» Бродівського району, урочища «Закругле» і «Петрова яма» Пустомитівського району. Також урочища «Цегельня» Старосамбірського району та у селі Грімне Городоцького району.

Підставою такого рішення екологічної інспекції стала відсутність дозволу на розміщення і ліміту на утворення відходів. Також – проведення бездозвільного та безлімітного депонування відходів, відсутність правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, на якій розташоване сміттєзвалище, та відсутність паспорта місця видалення відходів. Усе це порушує Закони України «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища» та Земельного Кодексу України.

А поки одні самовільні сміттєзвалища закривають, мешканці створюють інші. За словами експертів, є кілька причини такої поведінки. По-перше, мешканці не готові платити з власної кишені за вивіз сміття. По-друге, органи місцевого самоврядування, зазвичай, не мають грошей, щоб придбати сміттєвоз, контейнери та забезпечити вивіз сміття самотужки.

Адвокат бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильніков у коментарі ZAXID.NET розповідає, що причина такої поведінки громадян також частково криється у менталітеті: «Мешканці сіл звикли, що можна палити папір, дерево, пластик та інші предмети. Що робити із цим сміттям, вирішують традиційно: палять. Інколи до нас звертаються зі скаргами про те, що осінню і весною, коли починається прибирання, все починає горіти». Але таких звернень – одиниці. Зазвичай мешканців не цікавить, яку шкоду чинять їхні дії.

За словами керівника юридичного відділу Фонду «Екологія. Право. Людина» Ольги Мелень, якщо громадяни викидають сміття де завгодно, то його кваліфікують як безхазяйні відходи. За законодавством, його вивезення – це головний біль органів місцевого самоврядування. «Кожна сільська, міська рада має забезпечити громадянам можливість викидати і збирати це сміття, проводити санітарну очистку території, а також розробити схеми санітарної очистки території. Вже на підставі цих схем мають здійснювати збір і вивезення твердих побутових відходів з території того чи іншого населеного пункту», – зазначає Ольга Мелень.

Водночас, як стверджує Дмитро Скрильніков, організувати процес вивезення сміття доволі складно: кожному селу потрібен комплексний підхід, зважаючи на віддаленість та можливості переробки. Оскільки не кожна сільська рада може своїми силами і коштами впоратися з вивезенням сміття, купити сміттєвоз, контейнери тощо. Тому вони змушенні систематично збирати за це кошти на облаштування сміттєзвалища, привезення і вивіз контейнерів.

«Проблема сільських населених пунктів також у тому, що вивіз сміття з села має малу економічну вигоду для тих, хто цим займається. Їм не вигідно спеціально їхати за одним мішком сміття. Тим більше, ставлення селян до відходів дещо інше, ніж у Львові. Коли вони чують, що за вивіз відходів треба платити, то вдаються до спалювання чи закопування, забуваючи, що роблять шкоду довкіллю і собі», – зазначає адвокат.

Однак на Львівщині є селяни, які хочуть якнайшвидше позбутись сміття на своїй території. Мова йде про село Великі Грибовичі. Його мешканці уже десятий, ювілейний, рік слухають про «закриття» сміттєзвалища у селі і спостерігають, як за час експлуатації з 1959 року цей об’єкт виріс в ширину і довжину до 33,3 га, у висоту – до 45 метрів, ваги ж набув – 11 мільйонів тонн відходів.

Нещодавно на Грибовицькому сміттєзвалищі була пожежа. Тоді площа загорання становила 150 м кв. «Площа загорання порівняно з масштабами сміттєзвалища це – невелика площа і небезпеки не становить», – пояснив тоді начальник відділу зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Львівській області Віталій Туровцев.

Становить чи не становить небезпеки ця пожежа – питання доволі суперечливе. Але давно відомо, що спалювання будь-яких поліароматичних вуглеводів (ПАВ) і полівінілхлориду (ПВХ): гуми, поролону, лінолеуму, поліетиленових пакетів, пластикового посуду – супроводжується викидом в атмосферу діоксинів та інших канцерогенів. Також ці небезпечні речовини є причиною різних недуг, а найнебезпечніше для здоров'я людей є те, що вони є причиною ракових захворювань. Численні дослідження свідчать, що мінімальних безпечних меж впливу канцерогенів не існує — будь-які дози, що перевищують звичайний природний фон, шкідливі.

Забруднення ґрунтів, води, повітря спричиняє захворювання органів дихання – 50%, 16% – ендокринної системи, 2,5 % – онкологічних захворювань, особливо в осіб віку 30-35 років і 11% – в осіб віком 55-59 років.

Щоб убезпечити селян від горіння сміття, жахливого запаху, ВАТ «Гірхімпром» розробив проект рекультивації. Відповідно до нього, для закриття і впорядкування території Грибовицького сміттєзвалища потрібно понад 300 млн грн і 10 років. Як заявляв мер Львова Андрій Садовий, місто надало 1,2 млн грн на розробку цього проекту, ще 1,8 млн грн має дати Львівська обласна рада.

«Проект рекультивації передбачає вирішення першочергових екологічних проблем, поводження з твердими побутовими відходами, що перебувають на полігоні в селі Грибовичі. А також технологія щодо переробки і транспортування фільтрату, який теж в достатній кількості є на полігоні. Крім того, буде проведено рекультивацію земель, що дасть в подальшому можливість цю гору, яка утвориться опісля, використовувати як рекреаційну зону. При належному і надійному фінансуванні термін викання робіт проекту рекультивації становитиме не менше восьми років», – пояснив директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Юрій Голець.

Роботи готові починати хоч завтра. Але для цього потрібно отримати висновок державної будівельної експертизи, де наразі перебуває проект. «Зауваження, які були скеровані на адресу департаменту, передали нашому виконавцю. Іде опрацювання. Левова частка зауважень, які були, уже виправлені. І ми надіємось, що в жовтні матимемо позитивний висновок будівельної експертизи по проекту рекультивації. Ми однозначно будемо звертатися до депутатів Львівської міської ради, обласної ради, а також Кабінету Міністрів. Оскільки полігон є дорогий, вартість робіт значна, гроші проситимуть у держави, області та міста», – каже Юрій Голець.

А тим часом мешканці інших сіл Львівщини хто крадькома, а хто умисно викидають сміття у непризначеному для цього місці, закопують його у землю чи просто спалюють, аби зекономити. І забувають, що коли кожен буде викидати відходи будь-де, їхнє село незабаром перетворитися у ще одне сміттєзвалище, над яким чиновники у кабінетах і далі будуть лише створювати концепції, проекти та різноманітні стратегії поводження з твердими побутовими відходами.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 15

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Dmitriy Azimov 23 червня 2016, 17:44

    Як живеться Гуменецькій громаді в режимі "Сам собі господар":
    http://decentralization.gov.ua/success/item/id/10

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Возный Игорь 29 жовтня 2013, 22:55

    От добре, визнавши свою провину, особисто я хочу жити по новому
    Де окремі контейнери - органіка, скло/папір, пластик?

    Були якісь потуги, але треба доводити з дитячого садочку - відповідну інфу та звички
    Доречі типово-совкові мусоропроводи, в будинках позаварювати

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Rebell 12 жовтня 2013, 22:40

    Ну, напевно тут ситуація така: інвестор вкладе гроші і побудує завод (заводи), коли буде впевнений, що вкладені кошти окупляться і буде отримуватись прибуток. Іншими словами, якщо щомісячні доходи від заводу покриватимуть обслуговування кредиту, затрати на збір,транспортування і сортування сміття і т.д. і ще залишиться "навар", що задовольнятиме інвестора. А доходи ці складатимуться з двох складових: продажі тепла споживачам і оплати населенням і підприємствами утилізаційного збору. При нинішній платоспроможності населення у інвестора мусять бути великі сумніви в отриманні грошей в повному обсязі по обох пунктах.
    По Німеччині можу сказати: тепло від сміттєспалювального заводу в півтора раза дорожче за звичайне "домашнє" на рідкому паливі. А збір за утилізацію сміття - 209 євро на нашу сім"ю з трьох чоловік на рік. Думаю, що і в УКраїні буде схожа картина, населення це не "потягне", тут потрібна гарантована державна участь і дотація. Тоді інвестори знайшлися б, а технології вже давно існують.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук