Війну здолає Правда і Любов

Роздуми на полях нового роману Дари Корній

БлогиБогдан Білан , 15 березня 2016 375
Богдан Білан
Історик, журналіст

Кожне нове читання дає відповіді на старі питання. Справді якісний твір є актуальним для певної особистості у конкретний проміжок часу. Боротьба добра зі злом є справою вічною і водночас буденною.

Де шукати сили, кому довіряти, як не зневіритись, не розчаруватись, не зненавидіти. У справді вирішальні моменти, коли безсилі навіть магія, страх і міць, врятують лише правда і любов.

«Ще не знала тоді, що все швидкоплинне… Бо починається і закінчується все війною. Так-так, на початку теж була війна. Чорна, небезпечна, підступна. Ні, зовсім не війна між темними і світлими. Світ тільки-но починав розрізняти барви… То була інша війна, набагато гірша. Війна між хаосом та існуванням…»

«Мабуть, занадто довго старі боги розмірковували, бо одного дня почали шукати компроміси. Лише маленька поступка за поступку, лише маленька послуга за послугу… І прийшли на землю сутінки, яким байдуже до добра чи зла, бо керує ними лише холодний розрахунок…»

Ці дві цитати з нового роману відомої української письменниці Дари Корній (Мирослави Замойської) «Зворотній бік сутіні» – одна з самого твору, а друга з анотації.

Роману про добро, зло і цинічний розрахунок; світло, темряву і підступну сутінь; любов, ненависть і всепоглинаючу байдужість.

Дара Корній (Мирослава Замойська)

Одні скажуть: «О! Це нова книжка української Стефані Майєр!», інша: «А, це свіжа казочка для романтичних підлітків» - і обоє будуть не праві. Хоча… Кожен читає на своєму рівні. Одні не відчувають своєї повноцінності, якщо не прирівняють свої досягнення до світових зразків, інші довіряють лише надрозумним надпатріотичним, чи надкритичним текстам. І в першому, і у другому випадку є доля правди, але відсутній аналіз і глибина.

А ще переконання, що українське – це обов’язково шароварщина, провінційність і меншовартість. От якби про упирів, привидів чи живих мерців – це круто. Ну щонайменше про чарівників і відьом, як у Гарі Потера.

А тут ми маємо справу не з томною сагою про вампірів, не з вигаданим фентезі, не зі збіркою оповідань про античних небожителів – тут жива історія про наших прабогів, наші правірування, нашу праісторію.

Адже всі ми колядуємо, водимо веснянки на Великдень, плетемо вінки та стрибаємо через вогнище на Купала, заквітчуємо оселю шуваром та зелом на Зелені свята, освячуємо яблука, мед і зілля, лікуємось чаями, відварами і медом. Це все традиція, спогад з дитинства чи юності, це цікаво, весело, корисно, а головне – це працює! А значить існує насправді! Не залежно від того віримо ми в це, чи ні. Навіть християнство за понад тисячу років не потрафило знівелювати це.

Всі ми чули про Велеса, Перуна, Дажбога, Ладу, Русалок. Але що ми знаємо про них? Та й чи потрібно воно нам? Зараз не до того.

А, може, навпаки – якраз час. Чи може ми вважаєте японців з їхньою вірою у вищі сили ідіотами, чи індусів чи китайців. Зовсім ні! То чому і ми не можемо опиратись на силу віри наших предків!

Якраз час, бо живемо у час війни, у період великих змін, період остаточного формування української нації, період будівництва нової держави. Коли ворогу вигідно відібрати у нас минуле, обрубати зв'язок з корінням, зневажити давнє і розчарувати у майбутті, позбавити предковічної сили. А ми якраз перебуваємо у пошуку своїх орієнтирів, своєї самобутності, свого ціннісного стержня, стовбуру для росту.

А може хтось має відповідь на питання чому не загинув український народ, мова, чому ми не потонули у плісняві «покращення і стабільності», чому відбувся Майдан, звідки взялась сила і мужність в наших воїнів, чому вдалося зупинити стократ переважаюче зло, чому ми переможемо у війні «між хаосом та існуванням»?

А відповідь одна: ми живемо на своїй Богом даній землі, шануємо предків та традиції, вирвались зі щупальців сірості, виступили проти мороку і зла. І хоча «світ тільки-но почав розрізняти барви» на нашій стороні добро і світло. А ще Господь, предковічна сила дідів-прадідів та природи.

Лише треба пам’ятати – де воюють двоє користає третій. А ще – не можна бути байдужим, йти на компроміс зі злом і брудними руками робити чисті діла.

Бо там де Правда і Любов там перемога і благодать.

І про це все у книзі Дари Корній «Зворотній бік сутіні». Хто не знає – це вже третя частина розповіді про людей, світлих і темних богів, життя та цінності. Раджу прочитати всі.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук