Як українські супермаркети пов’язані з російською нафтою

Наше довкілля потопає у відходах. Одна з найбільш шкідливих та помітних форм забруднення навколишнього середовища відходами – це одноразова пластикова упаковка. Забруднення пластиком знищує цілі екосистеми, загострює кліматичну кризу та становить ризики для здоров’я людини.

Здавалося б, що ця тема зараз не на часі, проте важливо розуміти, що пластик виготовляється з викопного палива (здебільшого, з нафти і газу), а отже, він ще й напряму впливає на війну в Україні, адже значна частина цих копалин надходить з російського ринку.

Нова доповідь Break Free From Plastic (BFFP) і Center for International Environmental Law (CIEL) «Зима наближається: Пластик має піти» («Winter is coming: Plastic has to go») стверджує, що виробництво пластику спричинило майже 9% кінцевого споживання викопного газу та 8% кінцевого споживання нафти в Євросоюзі у 2020 році. А ЄС отримував майже 40% газу і понад 20% нафти з росії.

Таким чином, очевидно, що, скоротивши залежність від непотрібної пластикової упаковки, українські виробники та рітейлери можуть зменшити залежність від російської нафти і газу та продемонструвати іншим країнам, як здобути незалежність від ресурсів окремих країн. Однак, попри занепокоєння науковців, громадських організацій і споживачів, кількість пластику на поличках супермаркетів зростає.

Згідно з дослідженням української громадської організації Zero Waste Society «Супермаркет (без) Пластику», супермаркети відіграють важливу роль у проблемі забруднення довкілля пластиком. Із загальним оборотом у близько 2,3 трильйона грн на рік, вони мають ресурси, щоб діяти та нести відповідальність за товари та упаковку, що потрапляє на ринок з їхніх полиць.

Розташовані на перетині між споживачами та постачальниками, супермаркети та продуктові магазини займають унікальну позицію, яка дозволяє їм очолити перехід від лінійної економіки та суспільства одноразового використання до кругових систем виробництва та споживання, істотно зменшивши свій пластиковий слід і спонукаючи бренди та клієнтів робити те саме.

Опитування проводилося з вересня по грудень 2021 року і було надіслане до 17 найбільших мереж супермаркетів України, п’ять з яких погодилися взяти участь у проекті. Мережі, які відмовилися, продемонстрували найнижчий рівень прозорості, обґрунтувавши своє рішення відсутністю часу або неможливістю розкривати дані, називаючи їх «комерційною таємницею». Основною метою дослідження було зрозуміти, як українські супермаркети працюють над боротьбою із забрудненням пластиком та, зібравши кількісні та якісні дані, визначити базову лінію, від якої компанії можуть встановлювати цілі та вимірювати майбутній прогрес.

Опитування виявило суттєвий брак даних, а також недосконалість методик визначення об’ємів відходів паковання. Деякі мережі супермаркетів сформували запит на удосконалення подібних механізмів підрахунків, спираючись на напрацьований досвід інших країн.

Оскільки основним рішенням проблеми забруднення відходами одноразової упаковки є перехід на багаторазову упаковку або повна відмова від неї, одним із завдань було визначення кількості продукції, яка реалізується супермаркетами на вагу. Виявлено, що більшість мереж вже продає велику частину овочів та фруктів на вагу, проте Refill-системи для бакалії та інших груп товарів ще не є поширеною практикою.

Також виявлено, що на момент проведення опитування мережі переважно не встановили амбітних, визначених в часі та вимірюваних цілей щодо зменшення кількості паковання власної торгової марки та фірмової продукції. Цей показник можна покращити з мінімальною кількістю зусиль.

Важливо, щоб супермаркети розуміли свою частину відповідальності, не перекладали її на споживачів і владу, не допускали «грінвошингу», дотримувалися чітких та амбітних зобов’язань, які дійсно вирішують проблему, а не створюють нові виклики. Влада, в свою чергу, повинна розробити політичні рамки, які в підсумку сприятимуть скороченню використання одноразового паковання та створенню ефективних систем повторного використання та перенаповнення.

Очікується, що мережам вдасться суттєво зменшити свій екологічний вплив шляхом втілення наданих у доповіді Рекомендацій, а саме:

• Підвищити прозорість та регулярно оприлюднювати свій пластиковий слід та амбітні чіткі зобов'язання;
• Відмовлятися від зайвого паковання та налагоджувати системи повторного використання і перенаповнення;
• Підтримувати прогресивні законодавчі заходи, такі як депозитно-поворотна система.

Дослідження приділяє окрему увагу успішним кейсам з країн ЄС, коли супермаркетам вдалося зменшити свій пластиковий слід, в першу чергу, за рахунок відмови від зайвого паковання (особливо для фруктів та овочів), повторного використання та перенаповнення (англ. Reuse & Refill) і співпраці та чіткої комунікації з постачальниками, виробниками, споживачами та владою.

Зараз ми як ніколи бачимо потребу у відмові від одноразової пластикової упаковки. Як показує історія, це не лише питання збереження довкілля, а і питання геополітичної диктатури, яка призводить до фатальних наслідків. На жаль, вкрай рідко ми проводимо паралелі між викопним паливом та пластиковим пакованням. Коли ми обираємо багаторазові рішення, замість одноразового паковання, ми скорочуємо споживання російської нафти і газу в десятки разів.

Детальніше ознайомитися з матеріалом можна в доповіді «Супермаркет (без) пластику».