Маскаради, конфеті та хвилина для поцілунків: як у Львові зустрічали Новий рік сто років тому

Перші новорічні бали у Львові почала організовувати ще у XIX столітті княгиня Марія Клементина Потоцька, дружина намісника королівства Галичини та Володимирії. Бали, як й інші світські заходи, проводили в їхньому палаці 1880-х років. Втім, це були поодинокі новорічні бали. Справді масовими вони стали на початку XX століття. Святкували Новий рік, як його тоді називали – Сильвестр, зазвичай у ресторанах чи громадських просторах. Які заклади були найпопулярнішими понад сто років тому, розповіли на сайті «Фотографії старого Львова».

Як зазначають у публікації, найпопулярнішими локаціями 31 грудня були центральні проспекти та площі – вулиця Академічна (проспект Шевченка) та площа Марійська (нині – Міцкевича). У святковий вечір в кіосках продавали гарячий пунш. А молодь розважалася «конфеті-війнами». Їх продавали великими мішками, тож на ранок бруківка центрального проспекту Свободи (Карла Людвіга) була покрита кількасантиметровим шаром кольорового паперу.

Для тих містян, які почувалися впевнено фінансово, популярним закладом був ресторан готелю «Жорж». На початку XX ст., після перебудови, він став центром світського життя. Новорічний бал там починався о 21:00. Вино замовляли «батареями», які виставляли на столах від найменшої до найбільшої пляшки. На святковому столі були фазани, омари та французьке шампанське. Його охолоджували у срібних відерцях з льодом, що приносили з Полтви, хоч на той час вона вже й була схована в колектор.

Інтерʼєр ресторану «Жорж» (фото з сайту готелю)

Трохи скромніша публіка, наприклад, чиновники та інтелігенція, зустрічала Новий рік у готелі «Брістоль» (вул. Академічна, 19, а нині – пр. Шевченка, 21). Коли годинник пробивав 12 ночі, в святковому залі традиційно гасили світло на «хвилину для поцілунків». А тоді всі переходили до танців. Оркестр починав із мазурки. 1904 року у «Брістолі» на Новий рік вперше зал прикрасили електричними гірляндами.

На Сильвестра там зазвичай подавали коропа. Побутувала святкова легенда: якщо луску з цієї риби висушити та покласти в гаманець, він принесе багатство.

Ресторан готелю «Бристоль» (з «Фотографій старого Львова»)

Міська богема зустрічала Новий рік у міському «касино» (вул. Академічна, 13, нині – пр. Шевченка, 13). Там проводили гучні маскаради. Тодішні правила етикету дозволяли жінкам приходити на маскарад без супроводу чоловіків. Гуляння завершувалося «білим сніданком», який подавали о 5-6 ранку. Хто мав силу, переходив до кав’ярні «Монополь» (на розі пр. Шевченка та пл. Міцкевича) на гарячий борщок, флячки або міцну каву. Це допомагало привести в норму організм перед ранковою літургією.

Жінки на новорічному балу в казино Літературно-мистецького гуртка у Львові, міжвоєнний період (фото NAC)

Ну а хто не потрапив на бал, розважався на ковзанці в Стрийському парку або на ставі Димета (біля нинішньої вул. Сахарова). Там влаштовували «бал на льоду». Для відвідувачів грав живий оркестр, а дерева прикрашали паперовими ліхтариками.