1995-й. Міські хроніки від Mankurta
Богдан Волошин: «За чотири роки ми всі стали іншими. Навіть в щасті і горі виглядаємо ми інакше, як ще п’ять років тому. Вигляд вдоволеного життям українця вражає сьогодні наших гостей більше, ніж архітектурні перлини Львова, чи музейні старожитності. Однак нам всього лиш чотири роки.
І тисячу літ, а може, й більше. Дитя починає цікавитись абеткою, плутаючись у сивій бороді. Неспокійні рученята тягнуться до глобуса, де ще на місці України червоним написано СССР. Маю надію, що український паспорт цей громадянин отримає в кращі часи. Contra spem spero?»
Ні, чотири роки негараздів не позбавили нас надії. Так влаштована людина - їй притаманна віра у краще, і ми вірили у це краще 12 років тому так само, як віримо зараз, у 2007-му.
Милі працівниці бібліотеки видали мені підшивку газети «За вільну Україну», і я сів у тихій і безлюдній залі, щоб згадати Львів 1995 року.
«За вільну Україну»: тираж - 40 000, ціна - 4 000 крб.
11 січня
Українська місія у Грозному.
Чеченські патріоти зруйнували міф про непереможність російської воєнщини, двічі завдавши їй нищівної поразки. Остання в новорічну ніч коштувала російським генералам 300 танків і бойових машин, а російському суспільству - тисяч солдатів, яким продовжують надходити листи від матерів.
No comments
14 січня
Всенародний рух України звертається до львів'ян з проханням надати медичну, матеріальну і фінансову допомогу чеченському народові.
Богдан Чепурко:
Мовчить Європа. Сатанічний сказ
На Божий образ вилив сто образ...
Устаньте, люди, хто іще живий
УБИЙ НАПАСНИКА КРИВАВОГО, УБИЙ!
No comments
21 січня
Анекдот:
- Абрам, де ти дістав такий костюм?
- У Парижі.
- А це далеко від Бердичева?
- Ну, приблизно дві тисячі кілометрів буде.
- Подумати тільки! Такий закутень, а так добре шиють.
Смішно...
24 січня
Інтерв'ю Ігоря Юхновського:
- Ми всі маємо ставати більш войовничими!
Кор. - Але ж у області забрали 700 млрд крб!
І.Ю. - І правильно. Бо то був немудрий радянський закон: допомагати тим, хто бідний. Треба, я вам скажу, самому крутитися.
Ще смішніше...
27 січня
Одеські жиди мають свою школу.
В Одесі відкрилася перша державна єврейська школа.
Обрегочешься...
4 лютого
Анекдот:
Африканське плем'я канібалів впіймало російського розвідника. Щоб викликати жаль, розвідник почав розповідати про війну в Чеченії: про бомбові удари, руйнування, про те, скільки людей було вбито. Вождь перебив його:
- Як це ви , європейці, встигаєте з'їдати таку кількість людського м'яса?
- Ні, ні, що ви! Ми не з'їдаємо вбитих ворогів!
- Які ж ви варвари! - обурився вождь, - якщо вбиваєте без потреби!
Дотепний анекдот...
Сидів гортав стару газету, сторінку за сторінкою, у деякій розгубленості - не знав, як це коментувати. Потім здогадався, підійшов до бібліотекарки, пояснив їй, що читаю не тільки для себе, і не хотів би, щоб читачі побачили якійсь дивний образ року і львів'ян. А чи не можна іншої газети? Вона посміхнулася, почала шукати, знайшла «Ратушу», але тільки за останні декілька місяців, і запропонувала на додаток «Високий Замок». Я з вдячністю вхопив підшивки і пішов читати далі.
2 лютого
У Рівному Союзу не буде.
Про це вже можна говорити однозначно, від збору підписів за відновлення СРСР відмежувався головний комуніст області Віталій Луценко.
Колишньому першому секретарю обкому партії було вже не до СРСР - всі сили віддані на влаштування 31-річного сина спочатку заступником голови Рівненської облради, а ще через два роки - заступником міністра. Ідеї Леніна могли і почекати.
«Високий замок»: тираж - 130 000, ціна - 7 000 крб.
4 березня
За що? Чому?
Вбили журналіста Владислава Лістьєва. Газета пов'язує злочин з припиненням демонстрації реклами на першому каналі.
Лістьєва було шкода. Хоча на цей час його колишню програму «Поле чудес» вже давно вів Леонід Якубович, і ми принишкли біля екранів, звикаючи до нового для нас жанру телевізійного шоу.
11 березня.
Помер Ростислав Братунь, поет, депутат останньої Верховної Ради СРСР.
Ми пам'ятаємо, як поет довго стояв в залі засідань Верховної Ради, чекаючи, коли йому нададуть слово. Потім із напруженим обличчям крокував до мікрофону і говорив. Що наболіло. В цей день Ростислав Братунь став найбільш знаменитим політиком Західної України.
Років за десять до цього зіркового дня Манкурт сидів на письменницьких зборах львівських літераторів і спостерігав, як Ростислава Братуня знімали з посади голови Львівського відділення Спілки письменників України. Але це зовсім інша історія - забута, негероїчна і нецікава.
14 березня
Не робіть з художників «ворогів народу»!
Голова правління Львівської організації Спілки художників України, професор І.Самотос про конфлікт між СХУ та перукарнею «Жень-Шень» на пл. Міцкевича, 9:
«У час, коли проводяться термінові роботи із збереження пам'ятки архітектури державного значення, неправові дії неприпустимі».
Мені чомусь пригадується знаменита «Репетиція оркестру» Федеріко Фелліні з Болдуіном Баасом в ролі диригента. Пам'ятаєте, у фіналі стрічки храм руйнується на очах.
Війна митців з перукарями завершилась драматично. Для нас.
Професор І.Самотос хоч і не Болдуін Баас, але через короткий час після його демаршів пам'ятка архітектури державного значення впала на очах вражених майстрів пензля і віртуозів перукарських ножиць. Пустир і зараз «прикрашає» площу Міцкевича за спиною поета.
23 березня
Яке щастя, що ви до нас приїхали!
У Львові - лауреат міжнародної премії ім. Св. Вікентія, провидиця Люба!
У кінотеатрі «Галичина» місця заповнені, але люди все підходять..
Різноманітні щастя збирали у Львові жнива за чітким графіком. Слідом за одним щастям негайно з'являлося друге, але народ все підходив та підходив...
8 квітня
Оксана Білозір: штовхати когось ліктями, щоби просуватися вперед, не обов'язково. Журналістка зауважила, що сім'я з п'яти осіб мешкає у двокімнатній «хрущовці», а холодильник, який стоїть в коридорі, виконує функцію туалетного столика.
На все свій час. Ми віримо, що зараз наша знаменита землячка, кума Президента і колишній міністр культури, єдиний, якій у власній приймальні замість портрету Президента повісила власний, не має нарешті проблем ні з парфумами, ні з туалетними столиками. І нехай співає нам на радість.
13 квітня
Мова України поперек горла, а хліб смакує!
Стаття І.Бегея
З болем спостерігаю, як сторінки «Голосу України» заповнюють матеріали з відвертим або прихованим антиукраїнським змістом. Найчастіше їх підписують народні депутати України, які, до речі, не мають ні морального, ні політичного права називатися ними, оскільки виражають інтереси сусідньої держави.
Полум'яні і мудрі слова. Колись Манкурт знав молодого і перспективного інструктора райкому партії, який згодом став завідувачем відділу пропаганди, потім навіть доріс до секретаря райкому з ідеології, а вже після 91-го року став автором численних патріотичних публікацій. Зустрівши колись цього автора в трамваї, поцікавився такою метаморфозою і одержав відповідь, що в нас просто різні політичні погляди!
Слава тобі, Боже! Як приємно, коли людина має непохитні політичні погляди і безсумнівні моральні устої.
20 квітня
Колись цей інститут позмагається з фірмою «Соні»!
Матеріал Л.Носарєвої про Львівський науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури.
Зараз там якийсь банк. Можливо, колись він позмагається з «Чейз Манхеттен банк»!
6 травня
У цій лікарні можна буде купити здоров'я, запевняє молодий бізнесмен Богдан Федоришин, який збудував перший в Україні приватний готель, а до нового року матиме шестиповерхову клініку.
Можна купити, можна. Але, як відомо, - не всім. Навіть серед бізнесменів. На жаль...
25 травня
Від звичайних автобусних маршрутів до таксі.
2-й автобусний маршрут перевели на режим таксі. Цікаво, що далі буде? Напевно, на автобусах доведеться писати, що це ракети, і брати плату згідно з тарифом повітряного транспорту.
Нічого подібного! Далі були маршрутки, які так-сяк, але вирішили нашу транспортну проблему на декілька років
17 червня
Події у російському Будьонівську. Шаміль Басаєв захопив районну лікарню, в заручниках до 1 000 хворих. Загинуло - 40, поранено - 60.
Телебачення показувало, як нинішній посол Росії в Україні, а тоді прем'єр-міністр Росії Віктор Черномирдін з напругою вигукував у телефонну трубку:
- Шаміль Басаєв, Шаміль Басаєв...
10 червня 2006 року Шаміль Басаєв, занесений до списків терористів ООН, Держдепартаменту США та Європейського Союзу був знищений у результаті російської спецоперації.
6 липня
Через «Другі руки» ви можете непогано одягнутися.
Погодьтеся, що у наш нелегкий час далеко не всі люди можуть купити дорогі речі, і такий магазин - просто знахідка для сімей, які мають невеликий або середній дохід.
І цю інформацію я можу авторитетно підтвердити. До цього часу пам'ятаю чудові штани, майже нові, придбані мною за 10 гривень. Які були штани!
18 липня
Сифіліс молодіє.
У 1994 році захворюваність зросла на 101%, за чотири місяці 1995 р. - на 83%
Сам колись лежав на другому поверсі відомої львів'янам лікарні на початку Коновальця. Так колись шкірні захворювання лікували на другому поверсі, венеричні - на третьому. Через декілька років зустрів знайомого лікаря, поцікавився поверхами. Він матюкнувся і сказав:
- Які поверхи?! Які поверхи?! Тримаємо три ліжка для пузирчатки, від якої людина померти може, розумієш? А так все сифілісом забито, нема де ліжка ставити.
Сумно...
1 серпня
До старту гривні вже недалеко. Президент заявив, що не пізніше жовтня буде введено гривню.
Насправді до введення гривні лишалося ще більше року - вона з'явилася тільки 2-16 вересня 1996-го.
Газета «Ратуша»
26 серпня
Матеріал Ганни Стеців.
Чия ж вона, Україна?
Трирічний син, який досі дивився телевізор, враз підходить до мого робочого столу.
- А ти знаєш, яке сьогодні свято?
- Яке? - питаю йому в тон.
- День Не-за-лежності України - сумлінно вимовляє дитина нову для неї і ще важку фразу, почуту в телебаченні. І у тих дитячих словах знаходжу відповідь на своє запитання - «Чия ж вона?».
Сьогодні сину відомого українського політика Ганни Герман вже 15. Ми віримо, що і для нього, і для мами цей день залишився справжнім святом.
14 вересня
14-17 вересня у Львові буде проходити другий Форум видавців України. Більшість імпрез відбудеться у Національному Музеї. На виставку-ярмарок зголосилися більше як 160 видавців з України, Росії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Америки та Британії.
Якщо захочемо - можемо!
14 вересня
Ціни галицького ринку
Свинина - 410 тис. крб, полядвиця - 1,2 - 1,4 млн крб, курка ціла - 650 тис. крб, масло - 400 тис. крб, сир - 150-180 тис. крб, мед - 600-800 тис. крб.
Відверто кажучи, вже сам чекаю, коли ці цифри перестануть мене гіпнотизувати. А ще краще - просто зникнуть з цих хронік.
21 вересня
Чималу аудиторію зібрала 15 вересня в актовому залі Музею етнографії та художнього промислу відома українська поетеса, філософ О.Забужко на презентацію нової збірки «Автостоп». Незабаром пані Оксана подарує ще один твір, роман «Польові дослідження українського сексу».
І незабаром цей роман стане найбільш відомим твором сучасної української літератури.
7 жовтня
120 років Кульпаркову. Шпиталь працював навіть під час війни.
26 жовтня
Як проголосила цими днями одна високопоставлена у Львові людина, спонтанне вивішування у Львові державних прапорів «не на користь справи, а більше на зло».
За минулі роки ця шкідлива звичка тільки зміцніла. Зараз львів'яни живуть у перманентному святі. Якщо на вулицях немає прапорів, почуваєш себе якось незатишно і весь час хочеться перепитати у перехожих:
- Перепрошую, а це точно місто Львів?
26 жовтня
Інтерв'ю В.Е.Карта
Вихователь знаменитих шахістів Романишина, Білявського, Літинської, Михальчишина, Лельчука - таким сліпучим шаховим сузір'ям гордилася би не одна велика держава.
Було, було... І де та шахова школа, і де той Карт...
16 листопада
Богдан Волошин:
Щоб там не казали про Париж і парижанок, але наші таки кращі. І стрункіші, і принадніші, і природніші, і українською значно ліпше говорять. Таки вони, найкрасивіші та найпалкіші львів'янки, стали прототипами чудових оголених скульптур, які скромно причаїлися у будинкових нішах, завмерли на величних фасадах старих кам'яниць.
Найвищою похвалою їм звучать слова, сказані кремезним степовиком з Донбасу перед громаддям фігур на фасаді Опери:
- Такий ладний город цей ваш Львів.
Пройняло. Як щодня проймає нас, хоч далеко не завжди помічаємо красу, що оточує кожної миті.
Неправда. Ми - помічаємо!
2 грудня
Синьо-жовте красне письменство.
Зовсім несподівану для себе книжку випустило львівське державне видавництво «Каменяр»: «Бу-Ба-Бу. Тво (...) ри». Ця книжка є найповнішим збором текстів цього модерного літгурту з Юрка Андруховича, Віктора Неборака та Сашка Ірванця.
Мине лише декілька років, і Юрка Андруховича почнуть називати класиком сучасної літератури. Скажімо, Б.Акунін, книги якого надрукували вже десятимільйонним тиражем і назнімали цілу купу фільмів, - просто відомий, а у нас - класик. Знай наших!
30 грудня
Останні приємності старого року.
У Музеї етнографії читав свої поезії Ігор Калинець, на вулиці Винниченка, 14 Спілкою фотохудожників та журналом «Світло і Тінь» відкрито новий виставковий зал, і того ж дня львівській публіці був представлений новий журнал на мистецькі теми «Львівські сезони».
Читачів привітали архітектор О. Петрик, поет І.Калинець, гросмейстер О.Романишин, директор «Львівсільгоспмашу» В.Дзера та заслужений артист України І.Білозір.
Львів'яни попрощалися з 1995 роком. Закінчився рік, який за всіма ознаками повинен був стати переломним, хоча й не став. Але ми вже знали точно, що все так не буде.
З непохитною вірою ми зустрічали 1996-й.