Ілюзія страху

Коли «Аврору» Байрак висунули від України на Оскара, були великі скрімінги щодо її російськомовності. Тепер, коли кіношку Турчинова також намилили на таку ж номінацію, – ніхто нічого не каже щодо мови походження в українському фільмі.

Маніпуляції з 13-м розділом послання апостола Павла до римлян почали вилазити поцілунками в діафрагму. Панти-панти привезли заслуженого косоносця БЮТу Олександра Турчинова до титрів на екрані. Продюсер і сценарист - такий нині його ареал розповсюдження.

Мен із насупленими бровами і губами та душманським фейсом баптистського проповідника з поганялом «пастор» розродився спочатку попсовою книжечкою «Ілюзія страху» і от нарешті й кіношкою. Який нерозумний чєл в період активної рекламної шняги навколо виходу фільму встиг поставити «шедевр» Турчинова в колєйку з Коельйо і Борхесом. Хоча, якщо до Борхеса Турчинову взагалі ніколи не добратись, то до рівня Коельйо йому ще сунути років так 200.

Піар піаром, але фільм вийшов і народ сам може побачити увесь рагулізм кінопроповідей товаріща Турчинова. В принципі, це і є головною метою таких прог як «Свобода слова» на «Інтері» і ICTV та шустерський лайв: показати усю імбіцильність українського політикуму.

Віражуючи до ілюзій Турчинова, можна зазначити, що режисером цієї кіношки є Олександр Кірієнко, який встиг відзначитись сльозоточивою пургою «Інді» та «Помаранчевим небом» з Олександром Морозом. Як бачимо, досвід співпраці з політиками в нього наявний, тому режисуру 2-ї «Королеви бензоколонки» згадувати не будемо. А з алюзіями на леді Ю в «Ілюзії страху» розберемось пізніше.

Отож, на шпалах «Ілюзії страху» товчуться картонні персонажі та театральний історизм в дусі «Роксолани». Гармаш, Горбунов, Лінецький - ненапряжно відпрацьовують свій бабулін на цій халтурці. Бабенко в ролі кухонного гарнітуру грає розплетену косу Юлі Тимошенко. Олексій Петренко продовжує філософствувати роль абата Фаріа з «В'язня замку Іф». Панін ксерить себе з минулих фільмах та сканує відому сцену з «Бригади».

Режисер вибудовує свою кіношку навколо «Гри» Девіда Фінчера та «6-го чуття» М. Найта Шьямалана. Музичка навіяна «Нафтою» Пола Андерсена. Фінішний кадр дивно схожий на такі ж клізми зі «Спалити після прочитання» братів Коенів. Але найбільше він залазить у своїх творчих запозиченнях на територію культового «Машиніста» Бреда Андерсона з Крістіаном Бейлом у головній ролі. Таких схем Кірієнко, напевне, обкурився на «Шультесі» Бакура Букурадзе. Тіпа, струя.

Реалізму в фільму добавляють фрази «сци швидше», «геморойний зад», «Бог насрав на мене» та «хєр вам». Фантастики - галіма компутерна графіка в сцені руйнування Мегацентру.

На цьому тлі бютівський Чіполіно щось триндить про душу, віру, сімейне щастя та іншу метафізику. Спочатку мочить мєнтовку, а потім легесенько її відбілює.

Біблія шариться в кадрі, а мегакрутий бізнесюк легенько ламається під час 1-го допиту, як редиска. Шиза косить наші ряди. День бабака перетворюється на дитячу карусельку. Головний герой буквально пролітає над Парижем, як фанера (це, тіпа, має бути смішно). Фейк процвітає на усіх вітрах. Кілерство - в 3-х варіантах, опробованих на українській місцевості. Тьолкі порнографічно стогнуть і глядачам дають подивитись на шматочок цицьки.

Фільм закінчується обов'язковою метаноєю від гопніка Турчинова та модним хеппі-ендом, який має вказувати на важливу роль подвійної ілюзорності в людському житті, або ж на можливість сиквела.

Особливо радує у фільмі неканонічний образ Молоха з піднятими руками, які нічого не крали, оскільки є символами чистоти помислів. В період особливого мортал комбату між презіком та прем'єркою Ющенко в образі царя Соломона та з купою шизи в голові і поклонінням Молоху має особливо возрадувати фанатів дніпропетровської бікси. Тим більше, що екранна прича Бабенко копіює розплетену косу Тімохи на весіллі своєї дочки з Карром та інших випадках лайфу (див., наприклад, tabloid.pravda.com.ua/focus/471e008c09ff8/).

От такі фейкові цуцундрики від відмороженого брателли з країни неляканих ідотів пропонує нині український кінематограф. Турчинов лічить про віру, ідолопоклонство та жополизство і та істерія, яка відбувається навколо Тімохи, те лизоблюдство, що відбувається навколо фільму - його не колише. Та й з Турчинова такий проповідник...

Свого часу, коли фільм «Аврора» Оксана Байрак був номінований від України на Оскара в номінації «Кращий фільм іноземною мовою», були великі скрімінги щодо його російськомовності. Тепер, коли кіношку Турчинова також намилили на аналогічну номінацію, - ніхто нічого не каже щодо мови іноземного походження в українському фільмі. Деякі старшобратські критики гадають, чому ж фільм не йде від Росії, хоча в них вже є своя «Русалка», яку встиг забакланити Олександр Гордон на «Закритому показі».

На Оскарі для Турчинова нічого не світить і тому для усіх гопників в шкіряних тужурках з холодним розумом, гарячим серцем та чистими руками звучить Сява зі своїм мегахітовим треком «Бодрячком, пацанчики, бодрячком» (www.youtube.com/watch?v=o5159imju2Q).