«ІТ це «чиста» галузь, яка постійно генерує гроші»
Суспільство

«ІТ це «чиста» галузь, яка постійно генерує гроші»

Звідки беруться і чим живуть львівські програмісти

Ольга Перехрест, 3 травня 2017 2522 0

Львів справедливо вважається одним з головних ІТ-міст України: тут працює близько 20 тисяч ІТ-спеціалістів, а оборот ІТ-компаній Львова складає 14,4% ВРП міста. У Львові розташовані офіси понад 200 профільних компаній, зокрема й лідерів українського ринку.

Міжнародна компанія GlobalLogic, штаб-квартира якої розташована у США, працює у Львові вже понад 10 років. В Україні GlobalLogic входить до п’ятірки найбільших IT-компаній, її львівський офіс налічує понад 600 фахівців. Заступник віце-президента компанії (Associate Vice President of Engineering) Денис Балацко розповів ZAXID.NET про те, що хорошого (і поганого) є в українській освіті для програмістів, як довго ростиме ринок і чому не треба боятись Дональда Трампа.

Як загалом виглядає робота в українській ІТ-сфері? Відомо, що це переважно проекти на аутсорсі – віддаленому виконанню замовлень клієнтів.

GlobalLogic є сервісною компанією, тож ми не виробляємо власних продуктів, а беремо участь у створенні програмного забезпечення та комплексних рішень для міжнародних клієнтів. На аутсорсинговому ринку є різні моделі співпраці. Традиційна модель: замовник звертається з проблемою чи запитом, а інженери виконують конкретні завдання або самостійно пропонують шляхи вирішення проблем клієнта. Але вже зараз 90% розробок українських ІТ-компаній – це комплексні розробки, коли з нуля створюється програмне забезпечення для клієнтів з галузей медицини, медіа, автомобільної індустрії, самостійно виводимо їх на ринок. Здебільшого з такими клієнтами в нас багаторічна співпраця.

З кожним клієнтом підписується угода про конфіденційність. І тому в більшості випадків ми не можемо назвати ані імені замовника, ані того, що ми для нього робимо. Так працює більшість українських компаній.

"Поки наш ринок не стане платоспроможним, в Україні буде важко робити стартапи" - Денис Балацко

Більшість замовників – з США, трохи менше з Європи й Ізраїлю. Ізраїль є однією з країн, яка хоча й маленька за розмірами, але змогла створити середовище для розвитку стартапів та інновацій. Раніше вони теж працювали переважно на аутсорсі, а зараз мають чимало власних розробок, які купують американські компанії за мільярди доларів.

Чому український ринок ІТ працює саме на аутсорс, а не розробляє щось своє?

Дуже просто – бо у нас немає внутрішнього ринку. Якщо й з’являється стартап, то на нього немає платоспроможного попиту. Немає можливості виводити продукти на ринок, бо вартість розробки є високою (адже українські програмісти отримують високу компенсацію). Відповідно, якщо ми зробимо свій продукт, то він буде дуже дорогий – і місцеві споживачі не зможуть ним користуватись, бо їм це буде не по кишені. Для того, щоб продавати продукт за кордоном, треба розуміти, чим цей закордон живе і що йому треба, за що люди там готові платити гроші. Це можна зрозуміти тільки, якщо живеш там.

Можна створити головний офіс у США, і далі інвестувати у дочірній офіс в Україні, але це знов же буде аутсорс. Такі люди, як Ілон Маск, творять саме в США. Поки наш ринок не стане платоспроможним, буде важко робити стартапи, які б працювали тут. І нам важко робити глобально успішні стартапи для інших ринків, бо більшість людей, які тут живуть, розуміють українське середовище, але не завжди розуміють американське чи європейське.

Немає ризику, що через нову політику США аутсорс стане неможливим?

Навпаки, він стане більшим. Що менше нових програмістів приїжджатиме до США, то важче буде знайти потрібну людину там. Більше завдань йтиме на аутсорс. Для того, щоб підготувати програміста, треба 4-5 років. Навіть якщо Дональд Трамп введе мільйон нових програм в університетах, де студенти вчитимуться програмуванню, результат він отримає лише за кілька років. Потім, не можна навчити програмуванню будь-кого. Як правило, програміст мусить мати логічний склад мислення. Як художник мусить мати почуття прекрасного, так програмісту потрібна чітка і строга логіка, яку треба передати машині. Якщо цієї логіки в людини немає, їй значно важче розробляти програми. В Америці програміст не є найбільш високооплачуваною спеціальністю, там більше отримують лікарі чи адвокати. Власне тому США важко буде швидко виростити багато програмістів.

Є перспективи для розвитку українського ринку?

Це завжди інтеграційний процес. Ми не можемо створити ринок, можемо тільки виростити. Ніби рослину, яку треба поливати, щоб вона росла швидше. Чому стартап, який отримує хороші гроші, одразу переїжджає з України? Бо наш бізнес-клімат ще необхідно вдосконалювати, щоб сучасний бізнес відчував себе в Україні більш захищеним. Лібералізація податкової системи, розвиток захисту інтелектуальної власності, створення такого правового поля, яке буде зрозумілим в Україні і світі – ось ті сфери, де нам ще є куди зростати. Водночас українському IT-ринку слід сфокусуватися на своїх перевагах, щоб розвиватися ще швидше. Нас знають у світі саме завдяки інженерним талантам і вмінню вирішувати складніші завдання, тож, на нашу думку, Україні варто зайняти нішу R&D-розробок.

Які розробки створюють саме львівські інженери?

Зараз на глобальному IT-ринку є великий попит на розробку вбудованого програмного забезпечення, і багато з цих інноваційних технологій створюють саме українці. Скажімо, львівські інженери GlobalLogic розробили програмне забезпечення для нового покоління розумних дощок Smart Technologies, на які учні та вчителі можуть виводити зображення з ноутбука чи смартфона й писати стилусом.

Ще один важливий тренд – поширення концепції «інтернету речей». У світі створюють дуже багато технологій для «розумного помешкання», але часто ці розробки неможливо поєднати між собою. Інженери нашого львівського офісу розробили прототип, що демонструє, як має функціонувати розумний дім і як можна поєднати всі пов`язані з ним системи.

Ще один перспективний напрям розробок пов'язаний з рішеннями в галузі штучного інтелекту. Можливості машинного навчання та нейромереж зараз активно застосовуються у сфері розважальних додатків та інтелектуальній обробці медіаконтенту. Приклад – мобільний відеоредактор Magisto, який дає змогу створювати красивий відеоролик усього за декілька кліків. Зараз це один із найвідоміших ізраїльських стартапів, цим додатком користується понад 80 млн користувачів. А Android-версію цього додатку створили саме програмісти нашого львівського офісу.

Минулого року у "Львівській політехніці" запустили нову програму - "Інтернет речей". А з вересня 2017 студенти зможуть вчитись на програмі, присвяченій роботі зі штучним інтелектом (фото Львівського ІТ Кластеру)

Як щодо успішних українських розробок, які останнім часом були на слуху – Petcube I Senstone?

На десятки тисяч, які в перші дні зібрав Senstone і здивував всіх, насправді можна зробити тільки початковий прототип. Деякі кампанії на Кікстартері збирають мільйони доларів. Так, Petcube уже став успішним стартапом, але знову ж таки, він отримав своє визнання в першу чергу на американському ринку.

Добре, що є ці зародки стартапів. Але для розвитку IT-екосистеми треба, щоб змінювалась вся країна. Нам ще варто попрацювати над удосконаленням юридичної підтримки, законів, бухгалтерського обліку. У багатьох питаннях держава вже йде нам назустріч, дослухається до бізнесу.

У Львові просувають ІТ на рівні міста, і це чудово. Але якби розвиток IT став пріоритетом на державному рівні, то створення такої стабільної системи пришвидшилось би.

Яку роль львівські ІТ-компанії відіграють у житті міста?

Львів зараз є третім ІТ-містом України, після Києва та Харкова. Різниця між Львовом і Харковом не така велика, і вона постійно зменшується. Тож Львів має всі шанси невдовзі стати другим IT-містом, що є добре. ІТ – це «чиста» галузь, яка нічого не викидає в атмосферу і постійно генерує гроші. До бюджету міста йдуть податки, таким чином ми беремо участь у розвитку Львова.

ІТ-компанії активно співпрацюють з вищими навчальними закладами. Є власні курси, які компанії проводять на базі «Львівської Політехніки». Вони дають змогу студентам не лише опанувати найновіші інструменти для розробки та тестування, а й брати участь у реальних проектах.

Щорічна конференція Lviv IT Arena дає можливість ознайомитись з найновішими розробками і прототипами, які в тому числі розробляють у Львові (фото: Lviv IT Arena)

Українські університети дають чудову теоретичну освіту, але не практичні знання. Люди, які справді програмують, набагато більше грошей отримують в компанії, тому вони не йдуть викладати. Прикладні технології змінюються часто – з’являються нові мови програмування, способи застосування тих мов. Але теорія є базовою, вона створюється десятиріччями. Що добре в наших програмістах – вони розуміють світ ширше. На Заході, якщо ти вчишся програмуванню, ти не розумієш ні хімії, ні механіки. Українська освіта дає ширший світогляд, відповідно, програмісти можуть знаходити більш неочікувані вирішення проблем.

Останніми роками університети почали прислуховуватись до ІТ-кластеру, хоча раніше вони були більш закритими. Запуск бакалаврської програми з інтернету речей на базі «Львівської Політехніки» – чудовий тому приклад.

Яке співвідношення між кількістю випускників і пропозицій, на які вони могли б пристати?

Пропозицій більше. Будь-яка компанія зараз має більше можливостей, ніж людей, які можуть брати участь у проектах. Є стандартна проблема: замовники хочуть, щоб було більше senior-спеціалістів з більшим досвідом. А їх не так багато. Та ми доводимо, що молоді спеціалісти теж здатні створювати якісне програмне забезпечення. Питання тільки в тому, як швидко їх можна навчити. Тому університетам важливо не лише давати знання, а й показувати на реальних прикладах, як це працює у світі.

Але якщо ти не маєш технічної освіти, але в якийсь момент життя вирішуєш стати програмістом – це можливо?

Це можливо, є такі приклади. Але це не масове явище. Є люди, які завдяки стійкій волі і бажанню змогли це зробити. Я знаю людей, які почали вчитись десь у 35 років і які насправді пробились. Але це, на жаль, винятки. Людина обирає професію і може навчатися швидко, коли вона є молодою. Коли їй 35, то вже психологічно досить важко змінитись. Програміст починає з нуля, не всі зможуть перейти в галузь, де тобою керуватиме людина, молодша на 10 років. Але в ІТ є не тільки програмісти. Поруч є додаткові спеціальності, наприклад, тестувальники програмного забезпечення, де потрібен менший рівень підготовки. Є дизайнери, копірайтери, бізнес-аналітики. Всі ці спеціальності розростаються довкола програмістів. Якщо людина хоче увійти в ІТ з нуля, краще йти в тестувальники. І тому на цю спеціальність у нас не бракує кандидатів.

Нема відчуття, що український ринок ІТ чимось подібний на фабрики в Китаї, які відкривають корпорації, бо там дешевше?

Якби ви були на фабриці в Китаї, то зрозуміли б деяку відмінність. Там це – ручна робота, яка не має особливої додаткової вартості. У нас люди займаються інтелектуальною працею. Крім того, багато в чому ми готуємо базу на майбутнє: поки країна буде розвиватись, у нас вже будуть люди, які вміють створювати технічні продукти. Уже зараз львівські програмісти мають досвід розробки, подібний до досвіду інженерів передових IT-країн. Тож у майбутньому ми зможемо створювати власні компанії і продукти. Щоб мати свого Стіва Джобса, треба мати цю базу. Ізраїль уже пройшов цей шлях, почавши його років на 20 раніше. У них вже є своя екосистема, стартапи і серйозні компанії. Що допомагає Ізраїлю, це те, що в них дуже американська культура. Вони добре розуміють, що треба Америці. У нас ця культура поки не така поширена, але що більше людей зможуть їздити до США, жити там по кілька років, повертатись – у нас так само це буде з’являтись.

Ринок ІТ багато в чому розвиває суспільство. Збільшується кількість людей, які мають сучасну й дуже потрібну спеціальність, поширюються західні цінності ведення бізнесу, створюються додаткові робочі місця.

(фото Львівського ІТ Кластеру)

Як довго цей ринок ще буде зростати і чи є в нього якась стеля?

Це глобальний ринок. Відповідно, ми цілком залежні від того, що відбувається у США та Європі. Якщо станеться Велика Депресія чи щось таке – будуть проблеми. Але цього зараз не передбачається. Навпаки, через цифрову трансформацію бізнесу попит на IT-послуги невпинно зростає. І якщо раніше до нас зверталися технологічні компанії, які самостійно розробляли програмне забезпечення, то зараз наші нові клієнти – банки, лікарні, агрохолдинги, автомобільні концерни, представники онлайн-торгівлі.

Зрештою, проблема із дефіцитом програмістів існує у всьому світі. Через те, що наша діяльність не залежить від кордонів, ми можемо зростати практично без обмежень.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук