Книжкова історія з некнижковою мораллю

Українці і росіяни сперечаються, чий є Гоголь. Відповідь, як на мене, є простою: Гоголь ближчий до того, хто про нього краще напише чи його краще видасть – при цьому не як українського чи російського письменника, а як Гоголя.

Під кінець літа, після повеневих і грузинських нещасть, хочеться написати про щось добре. Зручна нагода видалася вчора: у «Дзизі» презентували книжку «Н.В.Гоголь. Петербургские повести». Книжка не стала б подією, якби не ілюстрації до цих повістей. Їх намалював колишній киянин, а нині американець Юрій Чаришніков. Його малюнки були готові давно, ще за Союзу, але жодне видавництво (прес-реліз говорить про видавництва у Москві, Парижі та Нью-Йорку) не бралося друкувати їх через складність і масштабність проекту. 

У цьому році їх таки видало київське видавництво «Грані-Т». Під час презентації шеф-редактор видавництва Діана Клочко розповідала, як це сталося: Чаришніков довго сидів у редакції і сам робив макет, не підпускаючи нікого до комп'ютера, папір на цю книжку йшов до Києва з-поза України аж три місяці, а для книжкової графіки купили спеціальну друкарську машину ще десь-інде.

Книжка вийшла дорогою, але красивою. Доказом цього є, серед іншого, оцінка експертів: вона уже має на своєму рахунку два Гран-прі - московського конкурсу «Искусство книги» (до речі, перша нагорода України на цьому конкурсі з часів незалежности) й київського «Краща книга України-2008».

А тепер моя мораль цієї історії: коли б мене спитали про доцільність української незалежности, я б замість відповіді показав цю книжку. Вона - як мій старий і добрий IPod: його деталі виготовлені у різних країнах, але сама ідея й кінцевий продукт належить фірмі Apple. Такий продукт як IPod, непевно, ніколи б не появився, якби весь світ був здомінований ІВМ. І хоча й ІBM досі випускає більше і, як правило, дешевших продуктів, я зберігаю лояльність до Apple: його продукція  зручніша, красивіша і, якщо можна так сказати, з людським обличчям.

Так само й Україна: вона могла би лишатися у Союзі чи окремо з Росією, а навіть виграти на цьому, маючи нижчу ціну за газ. Але щось такого як Apple-подібного, як  книжки Чаришнікова у ній, напевно, ніколи  би не появилося - як не появилося, зрештою, в Союзі та  у Росії.

Доки Україні вдаватимуться такі проекти, як книжка Чаришнікова, не виникатиме сумнівів щодо лояльності до неї її громадян - дарма україно- чи російськомовних.