Міномет «Молот», що вибухнув на полігоні у Рівному, поламався ще два роки тому

Міномет «Молот», який 6 липня розірвався на Рівненському полігоні і вбив трьох військових, уже був пошкоджений навесні 2016 року – при першому ж пострілі після надходження до війська. Про це пише журналістка Ольга Решетилова в статті для LB.ua.

За її словами, міномет 15-й батальйон 128-ї бригади ЗСУ отримав від Міністерства оборони у квітні 2016 року, коли обороняв позиції під Авдіївкою.

«Першого ж пострілу міномет не витримав, розповідають бійці мінометної батареї. Під час залпу лафет (тобто двонога, на яку спирається ствол) просто склався, ствол упав, і з внутрішньої його сторони, як розповідають очевидці, відбулася деформація – видимі пошкодження розміром приблизно 2-3 міліметри, які заважали проходу міни в канал ствола», – йдеться в розслідуванні.

Зазначається, що кілька місяців бракований міномет перебував на зберіганні і не експлуатувався, а в 2017 році ствол відправили на техобслуговування на Старокраматорський машинобудівний завод, де виготовляють стволи для «Молотів».

У рекламаційному акті від 17 лютого 2017 року військова частина повідомляла виробника – ПАТ «Завод «Маяк» – про те, що міномет набув непридатного стану в результаті розлому двоноги: «утворилася забоїна дульного зрізу ствола, що унеможливлювало проведення пострілу».

Військова частина офіційно просила про заміну міномета. Проте акт приймання-передачі робіт від 17 липня 2017 року свідчить, що «Маяк» виконав роботи з гарантійного обслуговування і повернув бригаді ту саму одиницю озброєння, пише Решетилова, зазначаючи, що має копії цих документів.

За її словами, у військовій прокуратурі знають, що розірваний міномет раніше був на регламентних роботах на СКМЗ.

Після цього міномет успішно експлуатувався 128-ю бригадою в зоні АТО, а напередодні вибуху пройшов батальйонні навчання на полігоні. Жодних зауважень до його стану у мінометників не було.

Про обставини розриву «Молота» розслідувачка пише, що близько 5-ї ранку 6 липня командир батареї отримав команду від командира БрАГ на відкриття вогню. Перший постріл всі міномети здійснили успішно. Через 2-3 хвилини мав пролунати другий залп. «Була команда «Заряджай!». Ми закинули другу міну, смикнули шнурок. Я побачив спалах, але міна не вийшла зі ствола. Ось тоді я зрозумів, що зараз буде вибух, встиг розвернутися і зробити півкроку», – розповів поранений внаслідок розриву мінометник.

«Ні, це не може бути подвійне заряджання. Я чітко бачив вихід першої міни під час першого пострілу. Після того командир перевіряв канал ствола», – додав постраждалий боєць.

У статті зазначено, що розірваний запобіжник від подвійного заряджання знайшли за 100 метрів від місця розриву. Як стверджують офіцери, що були на місці події, навіть після вибуху, пошкоджений, запобіжник був у робочому стані. Ствол міномету внаслідок вибуху розірвало на шматки, цілою залишилась лише нижня частина, менше 40 см довжиною.

Залишки міномета після вибуху, фото Ольги Решетилової

Авторка наголошує, що проведення слідчого експерименту було далеким від норм Кримінального-процесуального кодексу, адже до нього було залучено багато сторонніх осіб, зокрема народні депутати.

Як писав ZAXID.NET, у Міністерстві оборони стверджують, що міномет «Молот» вибухнув на Рівненському полігоні внаслідок подвійного заряджання. Як заявив заступник міністра оборони Ігор Павловський, слідчі проведи експеримент із чотирма мінометами. Результати експерименту були передані до Інституту судових експертиз, аби «остаточно визначити причину».

Водночас Ольга Решетилова наголошує, що під час експерименту експерти розглядали два варіанти розвитку подій, які призвели до розриву міномета, – це підрив міни на дні ствола і підрив внаслідок подвійного заряджання. Проте поза увагою слідчих прокуратури залишився третій варіант, на який, як на один з цілком імовірних, вказують досвідчені артилеристи – це детонація однієї міни після пострілу під час проходу ствола.

«Якраз такий, третій варіант – детонація міни під час руху по каналу ствола – був зімітований у четвертому експериментальному розриві 2Б11, якого, проте, не дочекалися ні Ігор Павловський, ні інші високопоставлені представники Міноборони. Як стверджують фахівці, що були присутні на місці четвертого підриву, саме його наслідки найбільш релевантні з трагічним розривом «Молоту» 6 липня», – вказує авторка.

Комісія на полігоні у Рівному після вибуху, фото Ольги Решетилової

Проте цей експеримент, проведений з ініціативи Міноборони, не має жодного процесуального статусу та значення. А тому до матеріалів провадження долучений не буде, пише Решетилова.

Як писав ZAXID.NET, 6 липня на полігоні біля села Любомирка поблизу Рівного розірвався міномет, внаслідок вибуху загинуло троє військових, ще дев’ятеро дістали травми різних ступенів важкості. Усі постраждалі — вояки 128 окремої гірсько-штурмової бригади.