Три короткі запитання

Великі питання на кшталт «У чому сенс людського життя?» породжують питання менші й конкретніші. І якщо відповідь на великі знайти неможливо, то на менші відповісти легше. «Навіщо стояти на Майдані?», «Що я можу змінити, якщо нагорі вже все за мене вирішили?», «Яким буде результат Майдану?» - питання, що найчастіше постають останнім часом. Для мене й моїх близьких відповіді очевидні.

Навіщо стояти на Майдані? – Щоб не сидіти у в’язниці.

Влада раз у раз демонструє, що її не дарма звуть злочинною: силовий розгін Євромайдану, кримінальне переслідування та збройні напади на активістів, нещодавнє побиття журналістки та громадської діячки Тетяни Чорновол. Якщо Майдан програє й люди підуть із нього, забравши свої дивовижні барикади та польові кухні, якщо перестануть збиратись на недільні віча, влада розпочне фізично нищити й позбавляти волі тих, хто був причетний до мирного протесту. Дуже шанований мною журналіст, який бачив із десяток революцій у різних країнах, сказав: «Або ми переможемо їх, або вони нас». Треба, щоб ми їх. Треба стояти стільки, скільки кожен може. Допомагати Майдану, писати про нього, брати участь у пікетах стільки, скільки вистачить сил.

Що я можу змінити, якщо нагорі за мене вже все вирішили? – Я крапля в океані, який змінить країну.

Фраза «все вирішили за мене» повторюється перед кожними виборами, й тепер починає лунати на Євромайдані. Ті, хто мав таку позицію 2010-го, допомогли Януковичу стати президентом, адже пофігізм на виборах завжди грає на руку більшості. Цього разу, на жаль, більшості не кращій. Проте на Марші мільйонів люди вийшли, щоб стати краплями в океані, й заполонили центр столиці. Й далі роблять це щодня – не в такій кількості, але щонеділі відчуття «крапельності» повертається. Вони змінили багато чого: про Україну говорить весь світ, журналісти звідусюди приїхали подивитись на «європейську революцію». Про них говорять американські сенатори, й саме до них звертаються голлівудські зірки. Вони зробили таку ялинку, яку захотіли самі, й виклали у стіну цеглинки з написами сотень своїх міст і сіл. Вони щодня доводять, що Схід і Захід разом – львівський і донецький намети на Майдані стоять поруч. Ідеї ненасильницького спротиву Махатми Ганді вони втілюють в українських реаліях. І показують своїм прикладом, що зміни можливі, просто треба їх робити.

Яким буде результат Майдану? – Людяним.

Майдан уже досягнув результату – єднання й віри в те, що український народ може, коли схоче. Може вийти на Майдан, стояти там понад місяць, варити їсти незнайомцям і гостити їх у себе вдома. Може організувати загони самооборони й самообслуговування. Й усе самі – політики лише рота роззявлюють від подиву. «Це ваша революція. Куди ви підете – ми за вами», - сказав один із тих, хто щонеділі виходить на сцену. І справді, це звичайні люди пішли з пікетом під будинок міністра Віталія Захарченка, під його міністерство, під Адміністрацію Президента.

Ми розуміємо, що так не може тривати вічно. Але люди виходили на Майдан не тому, що чітко знали, коли і як це скінчиться. Вони виходили, бо їх задовбало так жити. Й саме тому далі стоять на Майдані.

Маленькі питання спонукають до конкретних дій. І саме в діях настає перемога – велика перемога маленьких людей.

Оксана Піддубна, Школа журналістики УКУ