У Львові реконструктори відтворили події Листопадового чину

Зразок для нащадків. У Львові відзначають річницю Листопадового чину. Сто років тому українці колишньої Австро-Угорщини почали збройну боротьбу за власну державу. Так починалась історія Західноукраїнської Народної Республіки.

«Український народе, доля української держави у твоїх руках. Ти станеш, як непобідний мур, при Українській Національній Раді і підіпреш усі ворожі замахи на українську державу. Хай живе вільна Україна. Слава!», – такими словами розпочали реконструкцію сторічних подій.

Відозва Української Національної Ради знаменувала початок Листопадового чину – збройного повстання українців у Львові. Саме це місто стало столицею новоствореної держави – Західноукраїнської Народної Республіки.

«Тут існували потужні інституції. Ви ж бачите – Головопоштамт, університет, різні державні установи. Все те, що мало скласти основу адміністрації майбутньої держави. Тому зрозуміло, що ця столиця мала бути тільки у Львові», – розповів кандидат історичних наук Василь Кметь.

Ще перед світанком січові стрільці – молоді вояки, що повернулись з Першої світової війни – почали захоплювали адміністративні будівлі. Зробили це без великого спротиву з боку австрійських чиновників. Сто років по тому наші сучасники відтворюють ці події.

«Львів'яни прокинулися вранці, і побачили, що на Ратуші майорить синьо-жовтий прапор, і впродовж дня на інших адміністративних будівлях Львова теж з'явився синьо-жовтий прапор», – розповів реконструктор подій Любомир Горбач.

Січові стрільці готувалися захищати Львів від польської ліквідаційної комісії, що днями мала прибути та встановити у місті свою владу.

«Жандармерія була нашими вояками роззброєна, оскільки ми є нова влада, то нова влада забезпечила безпеку міста», – розповів учасник реконструкції Тарас Елейко.

А вже 2 листопада почали наступати поляки – спершу захопили залізничний вокзал і посунули вбік центру. Згодом почалися й військові сутички.

«Листопадові події є прикладом такої, знаєте, останньої джентельменської війни в історії Європи. Уявіть собі: де ще могло бути так: коли почалися ці перші бої, припинялася перестрілка, бо їхав трамвай?», – додає кандидат історичних наук Василь Кметь.

Відстояти Львів не вдалося. У ніч на 22 листопада українські війська відступили з міста. І хоч формально ЗУНР проіснувала лише кілька місяців, для українського народу це був важливий крок уперед до незалежності.

«За короткий період існування було створено дві редакції конституції ЗУНР. Також було створене законодавство, яке мало забезпечити права національних меншин. Це надзвичайно важливий чинник. Це так само дуже широкий контекст дипломатичної діяльності», – пяснив Василь Кметь.

1 листопада 2018 року Львів знову перетворюється на столицю ЗУНР – аби ще раз вшанувати тих, хто сто років тому боровся за українську незалежність.

«Було задано такий канон, як має функціонувати влада. Який має приймати закон, яка має бути конституція. Це був зразок демократичного національного уряду. Зразок, який потім нам надзвичайно допоміг», – вважає публіцист, журналіст і громадський діяч Орест Друль.

ЗУНР проіснувала до Акту Злуки. 22 січня 1919 року Східна і Західна Україна об’єднались в одну державу.

До слова, зранку на пл. Ринок провели наймасовіший урок історії до 100-річчя ЗУНР. Лекцію читали просто неба із залученням історичних реконструкторів.