В Україні суд не перевіряє походження грошей для застав у корупційних справах

В Україні фактично не контролюють, звідки підозрювані беруть гроші для внесення застав у корупційних справах. Приклад – справа «Мідас», де фігуранти вийшли під мільйонні застави, а деякі компанії, які вносили застави, можуть бути фіктивними.

Юрист Центру протидії корупції Роман Вербовський розповів «Слідству.Інфо», що українські суди не перевіряють походження грошей, які використовують для застав у корупційних справах. Яскравим прикладом він назвав справу «Мідас» про відмивання близько 100 млн доларів у енергетичному секторі.

За інформацією Вищого антикорупційного суду, четверо з п’яти підозрюваних уже вийшли під застави на суму понад 100 млн грн. При цьому раніше медіа повідомляли про можливу фіктивність компаній, які вносили ці застави.

Вербовський пояснив, що суди при обранні запобіжного заходу у корупційних справах зобов’язані застосовувати заставу хоча б як альтернативу триманню під вартою. Безальтернативне тримання під вартою можливо лише у випадках підозри в злочинах проти держави чи вбивствах. На практиці ж походження грошей для застав не перевіряють.

Станом на кінець грудня четверо фігурантів справи «Мідас» вийшли з СІЗО під застави на суму 172 млн грн. Крім того, 51 млн грн внесли за колишнього віцепрем’єра та міністра національної єдності Олексія Чернишова – хоч формально він не був членом злочинної організації, але фігуранти справи «Мідас» збиралися допомогти йому із заставою.

Наразі НАБУ звернулося до Державної служби фінансового моніторингу, аби перевірити походження грошей, адже існує ризик, що гроші можуть бути пов’язані з незаконними доходами підозрюваних. У Держмоніторингу пояснили, що перевірка триває, інформацію отримують поступово від банків, а станом на 29 грудня надано дані лише про одну транзакцію.

Транзакції проходили через Sense Bank, «Укргазбанк» та Ukrsibbank. Старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук додав, що застави вносяться на депозитний рахунок ВАКС, але сам суд не перевіряє їх походження. Контролювати підозрілі транзакції повинні банки через фінансовий моніторинг.