Вибори без ілюзій

Мусимо вибрати президента - в пришвидшеному темпі та в умовах загрози державі.

Нема ні часу, ні бажання вислуховувати обіцянки та само-рекламу кандидатів. Можливо українцям вперше прийдеться робити вибір без звичних ілюзій і зачаровувань.

Ідеального кандидата на президента ніколи не існувало, тим більше - зараз. Кожен, ставши президентом, буде поводитися так, як ми йому на це дозволятимемо. Щоб мати доброго президента ми повинні змусити його бути добрим. Не дати жодного шансу на брехню чи маніпуляцію, як це практикували всі його попередники.

Зараз найкращі шанси має Порошенко.

Але всі розуміють, що він не є добрим кандидатом на президента. Можливо, кращим від усіх інших, але добрим, таким як нам треба він не є.

Він олігарх, котрий свої статки здобув, як і кожен інший олігарх, далеко не чесним шляхом. Щоб захистити свої капітали, він декілька разів міняв політичну орієнтацію. Бо в Україні не можна мати успішний великий бізнес і бути в опозиції до влади. Принаймні не можна було дотепер і цей принцип потрібно змінити.

Тому нехай він не розповідає нам байки про благородні мотиви своєї співпраці з різними форматами злочинної влади. Такими маніпуляціями лише викликає нехіть, бо народ не є аж таким дурним. Краще вибачитися, аніж так примітивно себе оправдовувати.

Негативів у Порошенка – хоч відбавляй. Він не має стійких політичних поглядів, партію собі створив «кишенькову», команду має лише для бізнесу і складається вона далеко не з моральних авторитетів. Для досягнення власних інтересів активно співпрацює з усілякою нечистю.

І ще багато всього можна згадати. Але в кого з наявних кандидатів подібних негативів нема?

В той же час він найкраще підготований до виконання завдань, які так гостро постали перед Україною. Зайве обговорювати всі наявні кандидатури, бо кожен із них у чомусь програє Порошенкові за своїми особистими, кваліфікаційними, емоційними якостями і досвідом.

Зрештою, кожен із виборців має на кандидатів свою власну думку.

Але зараз не так про Порошенка має йти мова, як про нас із вами, про виборців.

Чи будемо ми спроможні «дотиснути» його, щоб негайно після виграних виборів продав на відкритому аукціоні весь свій бізнес? Власне, щоб справді продав, а не формально передав куму-брату-свату. І щоб поклав свої півтора мільярда доларів у надійний швейцарський банк.

Не треба нас переконувати, що він збирається інвестувати ці капітали в українську економіку. По-перше, це неприпустимо – президент не повинен займатися бізнесом. По-друге, це небезпечно, бо замість думати про країну він буде пильнувати свої капітали і надавати їм преференції.

Для нас вигідніше і безпечніше, щоб Порошенко всі свої отримані на відкритому аукціоні гроші з країни вивів і поклав у надійний банк. Після того, як перестане бути президентом, може ті гроші вкладати де і як хоче по цілому світі, включаючи Україну.

Його батько і діти також мусять змиритися з тим, що для них ціною обрання Порошенка президентом є відхід всієї його родини від заняття приватним бізнесом в Україні.

То ж чи ми спроможемося примусити його так вчинити? І що зробимо, якщо він буде крутити-вертіти і затягувати час, намагаючись зберегти контроль над своїм бізнесом в Україні? Про це треба думати вже зараз.

Інші питання – чи вистарчить у нас сил змусити його запровадити нову систему виборів за відкритими списками і призначити позачергові парламентські вибори? А також вчинити наступні критично важливі кроки - довести до кінця процес децентралізації владних повноважень і бюджету. Кардинально замінити корумпованих керівників силового блоку і особовий склад на тих, хто здатний вірно служити українському народові. Очистити весь уряд і всі відомства від корупціонерів, бізнесменів та їхніх ставлеників.

Сам Порошенко цього зробити не здатний, бо він пов'язаний тисячами ниточок і зобов’язань із українським олігархатом та бізнесом. Зрештою, як і всі інші серйозні кандидати на президентський пост. Будь-який президент може піти на такі кроки лише під дуже сильним тиском суспільства. Коли не матиме іншого виходу, коли задурювання і косметичні заходи суспільство різко відкине і створить реальну загрозу його президентству.

Цього не треба боятися – в найближчі роки нам прийдеться ще багато разів міняти президента і уряд, поки до влади не прийдуть хоч менш-більш порядні та компетентні люди.

Кожен із нас є виборцем не лише у день виборів. Громадянам варто постійно пам’ятати про те, що вибравши президента беремо на себе відповідальність контролювати і впливати на нього, а при критичній необхідності – зняти його з посади. Щоб не повторилася ситуація, коли зачарований українським виглядом і гарною риторикою Ющенка, народ заплющував очі на беззаконня і злодійство родини, оточення та й зрештою – його самого.

Може в неділю вдасться вибрати президента відразу. Бо все одно результат зрозумілий, а час між першим і другим туром може коштувати ще багато людських життів. Важко прогнозувати на що здатні Тимошенко, Путін та український олігархат задля перемоги власних інтересів.

А з цього понеділка, чи вже після другого туру, нас чекає постійна системна робота – шукати нормальних людей в новий парламент, просвіщати народ, тиснути на президента і нарощувати реальний бойовий потенціал громадян.

Та й про солідний запас шин забувати не варто. Українська «еліта» і олігархат без бою не здадуться.