Євросоюз не продовжив контракт з AstraZeneca на поставку вакцин

Європейський Союз не продовжив контракт на поставки вакцини AstraZeneca, термін дії якого закінчується в червні. Про це заявив єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, повідомляє Reuters.

«Ми не відновлювали замовлення після червня. Подивимося, що буде», – сказав Бретон і зазначив, що не виключає можливості продовження контракту надалі.

У квітні Єврокомісія подала судовий позов проти AstraZeneca за недотримання умов контракту на поставку вакцин проти Covid-19 і за відсутність «надійного» плану по забезпеченню своєчасних поставок.

У ЄС був контракт з AstraZeneca, за яким вона зобовʼязалася доставити блоку 180 мільйонів доз вакцини у другому кварталі цього року. Це в цілому становить 300 мільйонів доз у період з грудня 2020 року до червня 2021 року. Однак у заяві від 12 березня AstraZeneca заявила, що буде докладати зусиль, аби доставити тільки одну третину від цього. Про проблеми з поставками компанія попереджала ще в січні. Зараз же ЄС намагається компенсувати дефіцит поставок, замовляючи більше у інших виробників.

Крім того, раніше Єврокомісія затвердила контракт з компаніями BioNTech-Pfizer про постачання у 2021-2023 роках ще 1,8 млрд доз вакцини від коронавірусу, з яких половина – гарантованих поставок.

Що відомо про вакцину AstraZeneca

Вакцина від фармкомпанії AstraZeneca використовує вірусний вектор, створений на основі послабленого вірусу, що викликає застуду в шимпанзе і містить генетичний матеріал коронавірусу. Після вакцинації формується спеціальний шипоподібний білок, який допомагає імунній системі розпізнавати коронавірус, якщо той потрапляє в організм людини.

Цю вакцину шведсько-британська компанія розробляла спільно з дослідниками з Оксфордського університету. Препарат зареєстрований під двома торговими марками: CoviShield та AstraZeneca-SKBio.

Одна з переваг препарату від AstraZeneca перед іншими вакцинами, які вже використовуються, – вона може зберігатися тривалий час за температури 2-8°C. А останні результати клінічних випробувань у США показують, що ця вакцина має 80% ефективності.

У березні компанія AstraZeneca та Оксфордський університет повідомили, що за попередніми результатами третьої фази клінічних випробувань у США загальна ефективність вакцини становить 79%, а для літніх людей від 65 років — 80%. Крім того там також заявили, що вакцина показала 100% ефективності для запобігання важкому перебігу хвороби та госпіталізації.

У лютому 2021 року компанія повідомила про проміжні результати випробування у Великій Британії, Південно-Африканській Республіці та Бразилії. Тоді заявили про ефективність вакцини у 82%. За даними розробників, покращити дієвість препарату вдалося завдяки збільшенню інтервалів між двома дозами. Результату у 82% вдалося досягти завдяки введенню другої дози через 12 тижнів після першої.

В лютому Україна отримала 500 тис. доз вакцини AstraZeneca з Індії (торгова назва – Covishield) – і в МОЗ спершу планували щепити ними 250 тис. осіб (для імунізації цією вакциною потрібно дві дози), але потім вирішили, що для другого щеплення можна використати вакцину того ж типу з наступних поставок. Проте поставки вакцини проти коронавірусу вже не раз затримувалися, адже у світі на них великий попит в умовах дефіциту.

AstraZeneca і тромби

Упродовж останніх декількох місяців про вакцину AstraZeneca згадують у контексті утворення тромбів. Так, Європейське агентство лікарських засобів (EMA) рекомендувало внести утворення тромбів до переліку дуже рідкісних побічних ефектів цієї вакцини. Однак, як запевняють фахівці, користь від щеплення цим препаратом все одно перевищує можливі ризики.

На початку березня низка країн призупинила щеплення вакциною від AstraZeneca після повідомлень про можливі побічні ефекти. Але після заяв ВООЗ та інших медичних регуляторів щодо безпечності препарату більшість із них відновила вакцинацію.

Це, однак, не зняло питань щодо ймовірного зв'язку між щепленням і тромбами. Європейське агентство з медичних засобів у своєму останньому висновку щодо безпечності вакцини AstraZeneca не відкинуло ймовірності, що та може викликати тромби, але наголосило, що цей зв'язок наразі не доведений.

А дві групи науковців із Норвегії та Німеччини незалежно одна від одної заявили, що тромбоз у вакцинованих AstraZeneca може спричинятися сильною імунною реакцією. Водночас вони наголошують, що ці випадки вкрай рідкісні, а людей із тромбозом можна лікувати.

На тлі цих повідомлень у деяких країнах обмежили використання вакцини від AstraZeneca для окремих вікових категорій. Так, у Нідерландах препарат заборонили вводити людям віком до 60 років, а в Німеччині це дозволили робити лише «на розсуд лікарів».

14 квітня Данія стала першою країною, яка повністю припинила використовувати вакцину AstraZeneca через ризики тромбозу.