За двох підозрюваних у справі «плівок Міндіча» внесли 37 млн грн застави

На рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли 25 і 12 млн грн застави за двох підозрюваних у справі «плівок Міндіча» – Лесю Устименко та Людмилу Зоріну відповідно. Обидві в операції НАБУ «Мідас» фігурують як працівниці «бек-офісу» з відмивання грошей. Про це повідомляють «Схеми» (проєкт Радіо Свободи) 13 листопада.

Розслідувачі встановили, що 37 млн застави за Устименко та Зоріну внесла заснована у травні цього року компанія «Вангар» зі статутним капіталом в 1000 грн.

За даними YouControl, «Вангар» зареєстрована в Києві та не має у власності нерухомості чи транспорту. Також відсутні ознаки ведення нею реальної господарської діяльності. Згідно з документами, основний вид діяльності – «виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі».

Журналісти намагалися зв’язатися з директором і власником фірми Анатолієм Соболем, однак безрезультатно. Жінка, яка вказана як його дружина, заявила телефоном, що «не знає такого чоловіка». А син Соболя, вислухавши запитання про внесення застави за підозрюваних Зоріну й Устименко, відповів, що не розуміє, про кого йдеться, після чого кинув слухавку.

Що відомо про операцію «Мідас»

10 листопада НАБУ повідомило про викриття масштабної корупційної схеми в АТ НАЕК «Енергоатом» в межах спецоперації «Мідас». За даними детективів, українські чиновники та топпосадовці організували корупційну схему з отримання відкатів на підрядах. Йдеться, зокрема, й про будівництво об’єктів для захисту української енергетики від російських атак.

Встановлено, що фігуранти злочинної групи легалізували близько 100 млн доларів, отриманих злочинним шляхом. Для цього вони використовували приміщення родини екснардепа, а нині сенатора в Росії Андрія Деркача.

Національне антикорупційне бюро під час операції «Мідас» встановило, що злочинною організацією керував чоловік на прізвисько «Карлсон» (бізнесмен та бізнес-партнер президента Тимур Міндіч). Також на оприлюднених детективами записах фігурують посадовці з позивними: «Професор» (міністр юстиції та ексміністр енергетики Герман Галущенко), «Тенор» (виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК "Енергоатом» Дмитро Басов), «Рокет» (колишній радник ексміністра енергетики Галущенка Ігор Миронюк), «Рьошик» (виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Ігор Фурсенко).

Згодом з’ясувалось, що серед фігурантів справи – працівниці бек-офісу з відмивання грошей Леся Устименко та Людмила Зоріна.

НАБУ та САП задокументували, як учасники схеми розкрадання в «Енергоатомі» передавали гроші колишньому віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову, якого у внутрішньому спілкуванні називали Че Гевара. Він та ще семеро фігурантів справи отримали підозру від слідства.

Упродовж 12-13 листопада ВАКС обрав запобіжні заходи Ігорю Миронюку, Дмитру Басову, Ігорю Фурсенку, Лесі Устименко та Людмилі Зоріній.

Водночас проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана (позивний «Шугармен»), яких підозрюють у відмиванні грошей в справі щодо розкрадання в «Енергоатомі», президент Володимир Зеленський ввів персональні санкції. В документах зазначено, що обидва бізнесмени мають громадянство Ізраїлю. Вони виїхали з України ще до вручення підозри: Цукерман покинув Україну кілька тижнів тому, а Міндіч – за кілька годин до обшуків НАБУ.