Куди хочу, туди й лечу

У вівторок, 12 жовтня, під час саміту Україна – ЄС, що відбувається в Києві, наша країна та Євросоюз підписали угоду про спільний авіаційний простір (САП), що в народі також відома як «угода про відкрите небо». Її підписанню передували майже 8 років очікування. ZAXID.NET пояснює, що угода про САП означає для спраглих Європи туристів та для українського бізнесу, а також – коли вона реально запрацює.

Що зміниться «для людей»: право вибору і компенсації

Голова уряду України Денис Шмигаль у своєму Facebook вже написав, що угода про САП передусім вплине на вартість авіаквитків. Мовляв, з Лондона до Будапешта можна долетіти за 6 євро і це ж чекає на мешканців українських міст. Утім, сама угода напряму не впливає на здешевлення авіаквитків. Це працює інакше.

По-перше, документ скасовує двосторонні угоди про авіасполучення з кожною країною ЄС, що передбачають обмеження на кількість перевізників та щотижневих рейсів за певним маршрутом. Відтак на популярних рейсах зможуть літати будь-які авіакомпанії, а не лише монополісти. А де бурхлива конкуренція – там і переваги для пасажирів, зокрема і у вигляді зниження цін на квитки та вибору перевізника.

До слова, ірландський лоукостер Ryanair вже оголосив, що планує «агресивне розширення» на українському авіаринку після підписання Україною угоди з ЄС. Ідеться про рейси з 12 українських аеропортів замість 5 сьогодні. Також ішлося і про плани Ryanair на внутрішні рейси. Можна припустити, що основний конкурент ірландців – угорський лоукостер Wizzair – не буде пасти задніх.

Так само розширити мережу польотів у різні міста Європи без будь-яких обмежень зможуть і українські авіакомпанії, якщо вони дотримуються авіаційних правил Євросоюзу. До того ж, один з етапів угоди передбачає, що українські льотні сертифікати стануть визнаватись в Європі.

По-друге, на зниження цін на авіаквитки може вплинути передбачене в угоді право будь-якої авіакомпанії займатись хендлінгом в аеропорту, в який вона літає. Хендлінг – це наземне обслуговування пасажирів на летовищі, тобто все те, за чим ми вишиковуємось в черги. Часто цим займаються монополісти ринку, з якими, як із посередниками, авіакомпанія укладає відповідну угоду, що коштує додаткових грошей, які сплачує пасажир через ціну квитка. Якщо ж авіакомпанія не хоче займатись хендлінгом, то завдяки угоді про САП вона матиме більший вибір партнерів для цього. (Можливо, ви хочете заснувати нову хендлінгову компанію?)

Наступний вагомий плюс для українців – це впровадження в Україні норм і стандартів Євросоюзу в авіації. Ідеться, серед іншого, про безпеку польотів та про захист прав авіаспоживачів за нормами ЄС. Наприклад, і європейські, і українські авіаперевізники будуть змушені платити суттєву компенсацію – від 200 до 600 євро – у разі тривалої затримки або скасування рейсу з вини перевізника. Також ідеться про зобов’язання перевізника надати пасажирам харчування та готель, якщо рейс не може вилетіти.

Що зміниться для бізнесу (і не лише авіаційного)

Українські авіакомпанії з набуттям чинності угодою про САП зможуть легко (наскільки це можливо в авіації) заходити в будь-які європейські аеропорти і конкурувати на різних напрямках з європейськими перевізниками. Хтозна, можливо, їм вдасться здобути любов і шану європейських мандрівників та залучити нові інвестиції.

Хоча для українських авіакомпаній є і мінус – вони наразі не можуть претендувати на внутрішньоєвропейські рейси і зобов'язані літати лише з кінцевої точки в Україні, на відміну від європейських компаній, щозможуть працювати на українському ринку внутрішніх перевезень.

Звісно, найпершою від угоди про САП виграє туристична галузь. Та угода стосується не лише пасажирського авіасполучення, а також і вантажного та поштового. Тож коли угода набуде чинності, імовірно, збільшиться товарообіг між Україною і країнами Євросоюзу та прийдуть нові інвестори. Недарма «Нова пошта» оголосила про створення власної авіакомпанії для вантажних перевезень. (Ось вам ще одна бізнес-ідея.)

Окрім того, коли угода запрацює, мають піти вгору і справи українських аеропортів, пасажиропотік яких зростатиме через збільшення рейсів. А це – нові партнери, інвестиції та розвиток. (Як щодо магазину дюті-фрі в аеропорту?)

Ну коли вже?

Спочатку кілька слів про те, чому ми чекали майже 8 років. Угоду про САП ЄС і Україна парафували у 2013 році – після шести років переговорів. Але її підписання заблокували через суперечки Великої Британії та Іспанії щодо статусу аеропорту на Гібралтарі. Офіційний Київ вважав його британським, що не влаштовувало Мадрид. А потім розпочався Брекзит, що нарешті остаточно завершився і Україна та ЄС змогли підписати угоду.

Для того, щоб угода про САП почала діяти повноцінно, Київ має впровадити 24 законодавчих акти ЄС, що стосуються авіації – це перевірить Європейська агенція авіаційної безпеки. Окрім того, після підписання угоду мають ратифікувати усі країни-члени Євросоюзу.

Утім, в угоді про САП є поняття «тимчасового застосування», допоки всі бюрократичні процедури будуть виконані. Як пише ЄП з посиланням на місію України при ЄС, тимчасове застосування не потребує ратифікації і воно може бути впроваджене вже з першого числа наступного місяця. Тобто – з 1 листопада, якщо Україна та ЄС встигнуть до того часу обмінятись відповідними нотами. А як ні – з 1 грудня.

Водночас у світі піднімається нова і потужна хвиля коронавірусу, що суттєво впливає на туристичну та авіаційні галузі. Тому будьмо реалістами і орієнтуймось на літній сезон 2022 року. Будуймо плани попри все.