Інспекторів Держпродспоживслужби не впустили на територію притулку для тварин «Вуглик»
Мешканці села Красів жаліються, що худоба топче городи та розгулює селом, керівництво притулку звинувачення відкидає
Мешканці с. Красів Миколаївського району не можуть знайти порозуміння з керівництвом притулку для свійських тварин «Вуглик». Красівчани кажуть: рогата худоба топче їхні городи та вільно розгулює селом. До того ж, селяни не певні, чи здоровими є підопічні притулку. Тож вимагали проінспектувати притулок для свійських тварин. Проте перевірку на територію не впустили.
У «Вуглику» останні роки доживають тварини, які стали непотрібними господарям. Така філософія працівників притулку. Тут є і велика рогата худоба, а також – кози, віслюки та навіть собаки. Старих і немічних тварин раніше тримали в сусідньому селі. Проте у січні минулого року тамтешній притулок згорів.
«Уся худоба з того притулку, собаки, всі тварини перейшли сюди, на цю земельну ділянку», – каже голова ініціативної групи Ганна Заріцька.
Відтоді у Красові й почалися чвари між мешканцями села й керівництвом притулку. Красівчани бояться за своє здоров'я. Запевняють: хворі тварини неконтрольовано розгулюють селом і городами. Люди не знають, чи притулок працює офіційно.
«Наскільки нам відомо, вони утилізацію проводять таким чином, що згодовують померлих тварин собакам притулку. Але куди дівають рештки?..Знову ж таки, за словами Олександри (Олександра Гаврилюк-Левицька – засновниця притулку – ред.), викидають десь у лісі, їм це невідомо», – пояснює позицію громади мешканка села Красів Галина Думич.
Ще одна місцева мешканка пані Галина каже: торік влітку бики з притулку потоптали їй город. Не дочекавшись відповіді від працівників, вона з чоловіком самотужки виганяли худобу на свій страх і ризик.
«Бики були на городі. А там: картопля, фасоля, буряки...Пшениця. І ми з чоловіком самотужки їх проганяємо. Чоловік бере палицю, і йдемо виганяти. П'ять биків так подивилися й помаленьку пішли, а шостий розвертається, підходить до чоловіка, гарно «бере його на роги» і до землі», – розповіла мешканка с. Красів Галина Баб.
Мешканці села вже не вперше звертаються до Держпродспоживслужби з проханням перевірити, чи тварини вакциновані та не загрожують здоров'ю людей. Втім в ОТГ досі не знайшли відповідального за «Вуглик»: ані фізичної, ані юридичної осіб. Тож перевіряти нікого.
«Потрібно власника паю, який покаже, з ким він уклав договір на оренду, і хто ця організація або особа, яка її статутна діяльність. І чи її статутна діяльність відповідає тому, що зараз відбувається», – пояснила мешканка села Галина Думич.
Відтак на місці Дерпродспоживслужба поки що ані допомогти, ані дати відповідь на такі важливі для красівчан питання не може. Бо на територію притулку громаду, інспекторку та журналістів не впустили.
«Я не можу вам сказати, яке є поголів'я, яка є кількість поголів'я, чи вони щеплені, чи вони нещеплені. Чи це є фізіологічна старість у поголів'я. Я нічого не можу такого сказати», – розповіла заступниця начальника управління Держпродспоживслужби Оксана Добушовська.
Олександра Гаврилюк-Левицька – засновниця притулку. Ще два «Вуглики» під її опікою існують у Дніпрі й Миколаївській області. У Красові ж, за її підрахунками, утримують близько двох сотень тварин. Жінка запевняє: усі вони вакциновані. А звинувачення про прогулянки рогатої худоби чужими городами відкидає.
«Люди видумують дуже багато байок. Для того, щоб загострити цей конфлікт. Не тому, що воно так є, а тому, що це потрібно для того, щоб якимось чином спровокувати місцеве населення для бунту. Люди просто намагаються нас прибрати, і знищити цю справу», – вважає Олександра Гаврилюк-Левицька.
Мешканцям села знайти компроміс із притулком стає дедалі важче. Виганяти хвостатих сусідів не хочуть. Але прагнуть певності, що здоров'ю й майбутнім врожаям нічого не зашкодить.