Дівчата за викликом

У лютому-березні цього року ZAXID.NET опублікував розслідування «Агент на всі випадки» та «Агент на всі випадки життя. Гастролі» про двох львівських братів Олександра та Ярослава Слоцяків, які заробляють гроші, підкидаючи людям хабарі. Брати Слоцяки фігурували у переліку агентів поліції для підкидання хабарів, який голова ГО «Львівська правозахисна ініціатива» Наталія ван Доеверен оприлюднила під час прес-конференції в кінці 2018 року. Окрім Слоцяків, у списку агентів-хабародавців виявилось ще немало персонажів з цікавою біографією.

У новому розслідуванні ZAXID.NET пропонує познайомитися з трьома агентками, які вже багато років «працюють» з поліцією і постійно доводять свою відданість улюбленій справі. Поспілкувавшись із багатьма жертвами агенток, ми прослідкували кілька цікавих тенденцій. Усі три персонажі мають кримінальну історію. Агентки впродовж тривалого періоду часу входять у довіру до жертв, зазвичай знайомляться з ними через посередників. Якщо провокацію не вдається провести з однією агенткою, до справи залучають іншу.

Гордість професії – Маріанна Гавриш

43-річна Маріанна Гавриш – одна із рекордсменок за кількістю справ про вимагання хабарів, її ім’я фігурує щонайменше у 12 справах, де вона проходить заявницею, свідком або понятою. За попередньою інформацією ГО «Львівська правозахисна ініціатива», до того, як дати свій перший хабар, Гавриш відбувала умовне покарання.

Маріанна Гавриш

«За нашими даними, приблизно у 2008-2009 роках Гавриш була на терміні виконання покарання умовно за злочин. Це було нібито за зберігання чи передачу наркотиків. Перебуваючи на умовному терміні вона здійснює ще один злочин – крадіжку. За нашими даними, це була крадіжка продуктів у магазині, є навіть інформація про те, що це була курка. Тобто людина мала серйозні проблеми і була у складних життєвих обставинах. Перебуваючи у такому складному періоді за дивним співпадінням починається її карколомна хабародавча кар’єра», – розповідає ZAXID.NET голова організації «Львівська правозахисна ініціатива» Наталія ван Доеверен.

Вперше Гавриш проходила свідком у справі про хабар працівника санепідемстанції у 2009 році. Подруга Гавриш, львів’янка Уляна Фокшек, дала 200 грн хабара завідувачу санітарно-епідеміологічної експертизи Львівської СЕС Михайлу Павліву. За ці гроші він нібито мав надати дозвіл на імпорт металу фірмі «Фортуна Гал Транс», співвласницею якої була Маріанна Гавриш. Павлів не визнав своєї провини і в суді заявив, що гроші йому підсунули в файл з документами. Личаківський райсуд відпустив його під підписку про невиїзд на три роки.

Наступна справа Гавриш у 2010 році була значно серйозніша, і тут вона уже була заявницею – тобто безпосередньо вручала хабар, при тому доволі немаленький. Гавриш заявила, що голова Жовківської РДА Володимир Заболоцький попросив у неї 45 тис. доларів хабара. Ці гроші посадовець нібито вимагав у неї за сприяння у виділенні 1,5 га землі на території району, де словенський інвестор нібито хотів будувати готельний комплекс. Маріанна Гавриш назвалася представницею цього інвестора. Заболоцького затримали у травні 2010 року, коли Гавриш передала йому частина хабара – 7500 доларів. Цікаво, що свідком у цій справі проходила подруга Гавриш Уляна Фокшек, з якою Гавриш уже фігурувала разом у справі про хабар працівника СЕС.

Після затримання Заболоцького на хабарі про словенського інвестора ніхто більше нічого не чув. Під час судових розглядів Гавриш відмовилась назвати ім’я чи будь-які дані про цього інвестора. Поза тим зі Словенією Маріанну Гавриш може пов’язувати дещо більше, ніж інвестиції. За даними кількох жертв Маріанни Гавриш, вона може бути також причетною до схеми відправляння українських повій у Словенію.

«За непідтвердженими даними, мені відомо, що на якомусь певному етапі ця особа мала стосунок до торгівлі людьми. Йдеться про відправлення українських дівчат в якості повій за кордон під кришуванням поліцейських у Словенію. За інформацією від кількох жертв Гавриш, саме з цим інвестором зі Словенії відбувався цей незаконний бізнес», – розповідає Наталія ван Доеверен.

У серпні 2011 року Маріанна Гавриш вручає хабар вдруге – цього разу начальниці Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Львівській області Емілії Подляшецькій. До отримання посади у Держлікслужбі Подляшецька була депутаткою Львівської обласної ради від партії «Наша Україна» та заступницею керівника апарату Львівської ОДА.

Маріанна Гавриш не маючи відповідної освіти чи попереднього досвіду роботи у фармацевтиці планувала відкрити аптеку у Дрогобичі і нібито дала Подляшецькій 4 тис. грн хабара за погодження паспорту аптеки для її ТзОВ «Салермо».

У розмові із ZAXID.NET Емілія Подляшецька, пригадуючи події 8-річної давності, каже, що зрештою зізналась у злочині через шалений тиск зі сторони правоохоронців. Жінка вважає, що її хотіли позбутися через позицію щодо збереження комунальних аптек. Вона також наголошує, що жодного разу не спілкувалась з Гавриш на тему грошей, і жодних доказів вимагань коштів (аудіо чи відео) Гавриш не надала.

«Коли я була депутатом облради, то разом з ще кількома колегами відстоювала комунальні аптеки. До мене підходили певні люди, хотіли приватизувати всю аптечну мережу в області. Ми двічі не дали обласним депутатам проголосувати за таке рішення, проводили прес-конференції про збереження комунальних аптек», – розповідає Емілія Подляшецька.

Подляшецька розповідає, що познайомилась із Гавриш після прискіпливої перевірки діяльності інспекції прокурорами.

«Моя заступниця привела мені Маріанну Гавриш і сказала, що ця пані хоче оформити в Дрогобичі аптеку. Наш інспектор не виявив жодних серйозних проблем з її документами, і через кілька днів вона прийшла до мене – я підписала їй документи і вона пішла. В кінці робочого дня я знайшла в себе під блокнотом конверт. І у цей момент у кабінет забігли правоохоронці. Гавриш одразу почала казати, що наш інспектор сказав їй в машині, що вона має мені дати гроші. При цьому моїх відбитків на грошах так і не знайшли»,– згадує Емілія Подляшецька.

«Правоохоронці почали страшенний тиск на мою родину. За сім’єю мого сина їздили машинами, ходили за моїми родичами. Тому зрештою я сказала, що так, я вимагала гроші. Я відмовилася боротися, бо не мала більше сил», – каже Подляшецька.

У червні 2012 року Емілія Подляшецька отримала умовний вирок на один рік, а Маріанна Гавриш продовжила свою кар’єру.

У 2013 році Маріанна Гавриш заявляє про те, що у неї вимагає 1000 доларів хабара деканка Львівського інституту економіки і туризму Олександра Максимець за переведення її із заочної на денну форму навчання. Олександра Максимець теж визнала свою провину і у березні 2014 року отримала один рік умовного покарання. ZAXID.NET не вдалося отримати коментар Олександри Максимець для цієї статті.

Наступний свій хабар у липні 2015 року Маріанна Гавриш також дала працівниці ВНЗ. Вона вручила 300 євро деканці факультету міжнародних відносин Львівської комерційної академії Інні Бойчук за сприяння у вступі на юридичний факультет. У матеріалах справи йдеться про те, що Гавриш представилась тіткою абітурієнтки. За свідченнями Гавриш, «винагороду» деканка нібито вимагала за допомогу під час вступного іспиту. Конверт з грошима Інні Бойчук передала у коридорі академії племінниця Гавриш. Жінку затримали на місці подій, а згодом вона зізналася у злочині. Інну Бойчук оштрафували на 18,7 тис. грн та звільнили з роботи.

Маріанна Гавриш проходила також ключовим свідком у скандальній справі про хабарництво мера Сколе Володимира Москаля. У серпні 2015 року Москаль отримав через посередницю 18 тис. грн у підприємця Андрія Коваля за перемогу у конкурсі на надання оренди приміщення під секонд-хенд. Маріанну Гавриш та Андрія Коваля поєднував спільний бізнес – вони разом володіли ТзОВ «Салермо». Ім’я Андрія Коваля пізніше з’явиться ще в одній справі про хабарництво, де головним свідком знову буде Гавриш.

У березні 2018 року Володимира Москаля засудили до 6,5 років тюрми, однак він подав апеляцію. Коментуючи свою справу ZAXID.NET, Володимир Москаль заявив, що його справа – підставна, сфабрикована прокуратурою через небажання передати прокурорам приміщення. Москаль прямо заявив, що до затримання його на хабарі залучили агентку Маріанну Гавриш.

«Та це ж було, це ж за три дні була зліплена, сфабрикована справа для підкидання з використанням агентів таких, як Гавриш, Ніколенко. Тому що зразу з собою привезли і понятих, і приїхали ті штатні «кидали», – розповідав Москаль у ефірі програми ZAXID.NET. LIVE у травні минулого року.

У 2017 році Маріанна Гавриш виступила свідком у справі про затримання на хабарі львівської адвокатки Світлани Буковинської. У січні 2017 року адвокатку звинуватили в отриманні 1200 доларів хабара, які вона нібито вимагала за закриття адміністративних справ за нетверезе керування Вадима Дяченка – співмешканця Маріанни Гавриш і бізнес-партнера Андрія Коваля. За версією слідства, Буковинська вимагала гроші, щоб передати їх суддям, які розглядали справу Вадима Дяченка.

«Гавриш разом з Дяченком впродовж двох місяців неодноразово зверталися з проханням надати юридичну допомогу у справах, які надійдуть до суду. Я пояснила, що кваліфіковану допомогу можна надати лише після надходження справи та ознайомлення з матеріалами, оскільки жодних документів вони ніколи мені не надавали, а лише просили, щоб саме я займалась їх справою. Після надходження справи був укладений договір про надання юридичної допомоги, при якому був обумовлений гонорар», – розповіла ZAXID.NET Світлана Буковинська.

Після підписання договору Світлана Буковинська отримала 1200 доларів, які, за її словами, були обумовленим гонораром. Наступного ранку у її кабінеті провели обшуки та звинуватили адвокатку в отриманні хабара. Справа Світлани Буковинської досі слухається у суді, однак її перекваліфікували – тепер жінку звинувачують не в хабарництві, а в шахрайському заволодінні грошима.

Цікаво, що перед знайомством із Маріанною Гавриш Світлана Буковинська мала справу з іншою, не менш кваліфікованою агенткою із давання хабарів – Мирославою Звір. Спочатку Буковинська допомогла їй із розлученням з чоловіком. Через якийсь час Звір подзвонила до Буковинської з вимогою терміново виїхати до неї, вирішити проблему із поліцейськими, які затримали її під час перевезення спирту. Як розповіла Світлана Буковинська, вона відмовилась допомагати Звір, а через деякий час в її житті з’явилась Гавриш та її друзі.

Справжня Звір

34-річна Мирослава Звір поки що фігурує лише в кількох епізодах про давання хабарів, проте має цікаву біографію та гарні зв’язки серед правоохоронців. Звір вчилась у профільному ЛДУВС, однак не закінчила його, працювала у спецпідрозділі поліції «Грифон». Вона двічі була заміжня за чоловіками, родичі яких працюють у правоохоронних органах, має трьох дітей. Мирослава Звір двічі була засуджена за шахрайство, однак жодного дня не сиділа у тюрмі.

Мирослава Звір

Перша хабарницька справа у Мирослави Звір була не надто успішною. У квітні 2014 року вона написала заяву про те, що завідувач кафедри акушерства та гінекології Львівського медичного університету вимагав у неї хабар, однак ця заява не підтвердилась – кримінальне провадження не відкрили.

У той період проти Мирослави Звір велося розслідування – її підозрювали у шахрайстві. Зокрема, в листопаді 2014 року Мирославу Звір засудили за те, що вона пообіцяла юристу Тарасу Хамуляку влаштувати його на роботу в Апеляційний суд Львівської області за 3150 доларів. Звір, отримавши гроші, нікого нікуди не влаштувала, а витратила їх на свої потреби. Прокуратура клопотала перед судом про пом’якшення покарання для Звір, і суддя Шевченківського райсуду Дарина Глинська оштрафувала її лише на 510 грн. При цьому суддя також зобов’язала Звір виплатити 27,3 тис. грн матеріальної шкоди. Ці кошти Мирослава Звір понині не виплатила Тарасу Хамуляку.

Через рік після цього інциденту, у листопаді 2015 року, Мирославу Звір засудили умовно на два роки за крадіжки і шахрайства з орендою житла. Зокрема, ще восени 2014 року вона уклала договір про здачу в оренду кімнати львів’янці Анастасії Овчинніковій. Віддавши за оренду 1300 грн, обіцяну кімнату жінка так і не отримала. Більше того, під час однієї із зустрічей із потенційною клієнткою Звір позичила у неї ноутбук, який досі не віддала.

«У нас з хлопцем була потреба у житлі, і ми збиралися винайняти у пані Звір кімнату. Ми про все домовилися, підписали договір і заплатили їй. Вона почала відстрочувати наш переїзд, говорила, що у неї загинув брат в АТО, що має маленьких дітей, щоб ми її зрозуміли. Одного разу я прийшла до неї додому, і в мене з собою був ноутбук, вона його попросила, щоб набрати якийсь текст. Я їй без задньої думки дозволила взяти ноутбук, після чого з ним кудись пішла набирати текст. Коли вона повернулась, то сказала, що лишила мій ноутбук у своєї куми. Я той ноутбук так від неї не дочекалась, і в квартиру не заїхала. Ми фактично опинились на вулиці, і ледве дочекались від неї повернення орендної плати. Ми довго просили її повернути ноутбук, потім написали заяву у поліцію», – розповіла ZAXID.NET Анастасія Овчиннікова.

Шевченківський райсуд виніс Звір умовний вирок із забороню виїзду за кордон і зобов’язав її сплатити 8239 грн матеріальної компенсації Анастасії Овчинніковій.

«Гроші вона віддавала дуже довго і дуже маленькими сумами, і так всю суму і не відшкодувала. В один момент я просто настільки втомилася у неї ці гроші випрошувати, то вирішила, що не треба мені тих грошей, краще збережу здоров’я», – каже Анастасія Овчиннікова.

У справі Мирослави Звір також йдеться про те, що вона вкрала принтер у чоловіка, який винаймав у неї кімнату.

За час відбування покарання за шахрайство Мирослава Звір неодноразово попадалась на нетверезому керуванні та порушенні правил ПДР. У зв’язку зі цим виконавча інспекція клопотала про ув’язнення Звір, але прокуратура не підтримала це подання, і суд у ньому відмовив.

Перебуваючи під забороною виїжджати за кордон та маючи борги близько 30 тис. грн, Мирослава Звір у грудні 2016 року нібито дає 6000 грн хабара працівниці міграційної служби Людмилі Гасюк за вироблення закордонного паспорту. Цю справу Галицький райсуд у червні 2016 року закрив, не знайшовши у діях працівниці ДМС жодних порушень. Цікаво, що Звір понині приятелює і активно спілкується в соцмережах із оперуповноваженим УЗЕ у цій справі Юрієм Горбульком.

У березні 2017 року Звір написала заяву, що у неї вимагають хабар адвокат Іван Качмар та помічник судді Яромир Цімура за закриття адміністративної справи. Жоден із чоловіків не визнав своєї провини, і ця справа досі перебуває на слуханні у Галицькому суді.

Мирослава Звір багато разів виступала понятою, вона офіційно не влаштована на роботу. Якийсь час Звір підзаробляла гроші, нелегально таксуючи Львовом, за що у березні 2019 року Залізничний райсуд оштрафував її на 17 тис. грн.

Міс наполегливість – Леся Оверко

40-річна дрібна підприємиця Леся Оверко, як і її товаришки по роботі в правоохоронних органах, активно розвивається у сфері своєї діяльності. Жертви описують Оверко як зухвалу, рішучу та наполегливу людину. Про життя Лесі Оверко поза «роботою» відомо не так багато: вона зареєстрована як ФОП з 2000 року, торгує алкоголем і тютюном.

Леся Оверко

А от кримінальне минуле в Оверко доволі насичене. Вона фігурує у кримінальному провадженні як підозрювана у позбавленні волі людини. Оверко разом ще з трьома людьми у січні 2012 року напали з битою і пневматичною зброєю на чоловіка у міському парку Бібрки. Чоловіка затягнули в машину, вивезли у ліс і, прикувавши кайданками до дерева, жорстоко побили. У матеріалах справи не пояснюються мотиви цього злочину. Слідство у цій справі тягнулося понад 5 років, а в жовтні 2018 року Перемишлянський райсуд просто закрив цю справу через закінчення строку давності.

Леся Оверко дала свій перший хабар через півроку після скоєння розбійного нападу – у вересні 2012 року. Міський голова Рудок Тарас Курило нібито вимагав у неї 400 євро за встановлення чотирьох апаратів поповнення рахунків мобільних телефонів у місті. Тарас Курило не визнавав своєї провини і розповів у суді, що раніше позичив Оверко 400 євро, і власне у день затримання його на хабарі був переконаний, що вона повертає йому борг. У серпні 2012 року Самбірський райсуд призначив Тарасу Курилу один рік умовного покарання, бо на його захист встали районні депутати та місцеві активісти. До місцевих виборів 2015 року Курило залишався мером Рудок, зараз працює начальником відділу культури та туризму тамтешньої міськради.

Через три роки після цього інциденту у серпні 2015 року Леся Оверко знову написала заяву у поліцію про те, що у неї вимагають хабар. Цього разу вона дала 3000 грн працівнику Залізничної райадміністрації Львова Андрію Филиковському за дозвіл на зрізання дерева біля кіоску, де вона торгувала. У суді Андрій Филиковський зізнався у тому, що взяв хабар, і з огляду на зізнання Залізничний райсуд покарав його лише штрафом 17 тис. грн. і водночас заборонив йому працювати на керівних посадах. ZAXID.NET не вдалося отримати його коментар для цієї статті.

Аж тричі Леся Оверко давали хабарі у 2017 році. У квітні 2017 року Леся Оверко фігурує свідком у справі про отримання хабара працівниками правоохоронних органів – начальником ДУ «Територіальне медичне об’єднання МВС» Юрієм Дубцем та бухгалтеркою установи Олександрою Мухою. Львів’янка Тетяна Шеремета в інтересах Оверко дала працівникам поліції 6000 грн за отримання в оренду приміщення поліції на вул. Чупринки, 71 у Львові. У матеріалах справи є договір, підписаний Оверко про те, що вона виступає орендодавцем у Фонду держмайна, відтак вона навіть оплатила оцінку приміщення. Ні Дубець, ні Муха не визнали свою провину, і у цій справі досі триває судовий розгляд.

Наступний інцидент трапився у червні 2017-го, коли директор львівського училища №29 нібито попросив в Оверко 4600 грн за укладення з нею договору на закупівлю комп’ютерів. Пізніше чоловіка звинуватили у тому, що він отримував 10% «відкатів» зі шкільних закупівель. Ця справа теж досі слухається в суді.

У кінці грудня 2017 року Леся Оверко дала 1000 доларів хабара заступнику мера Яворова Андрію Гаращуку. За словами Оверко, за ці гроші посадовець обіцяв їй сприяти у відкритті двох пунктів обміну валют в місті. Цікаво, що після затримання на хабарі Андрія Захаращука міський голова Яворова Павло Бакунець зробив заяву, у якій прямо назвав цю ситуацію «підставою».

***

Після попередніх публікацій і розслідувань стосовно діяльності цих та інших агентів прокуратури і поліції для підкидання хабарів, правоохоронні органи жодного разу публічно не коментували обвинувачення у свою сторону. Під час підготовки цього матеріалу ZAXID.NET неодноразово звертався за коментарями до прокуратури Львівської області, яка має контролювати законність діяльності поліції. У прокуратурі навідріз відмовились спілкуватись на цю тему.

Начальник Головного управління Нацполіції Львівщини Валерій Середа своєю чергою заявив ZAXID.NET, що боротьба з хабарництвом не входить в обов’язки його підлеглих.

«Я хабарі нікому не давав, і у функції тих підрозділів, які мені підпорядковані, боротьба з хабарництвом не входить. В основному цим займаються управління захисту економіки та СБУ», – сказав він.

***

Згадані у матеріалі випадки – скоріш за все, не єдині і не останні, де фігурують агентки Гавриш, Звір та Оверко. Жінок вважають кваліфікованими працівницями, вони швидко входять в довіру і відмінно виконують свою роботу. ZAXID.NET продовжить слідкувати за кар'єрними успіхами агенток і повідомляти про інші підставні справи, у яких вони фігуруватимуть.