Добудувати Львівщину

Львівщина – у п’ятірці областей, де найбільше об’єктів незавершеного будівництва. 1/4 з них належать до соціальної сфери. Найнеобхідніші обласна влада обіцяє добудувати, що робити з рештою – поки запитання без чіткої відповіді. А тим часом сотні незавершених шкіл, дитсадків та лікарень руйнуються під проливним дощем і палючим сонцем впродовж років.

За дорученням президента Януковича на Львівщині з весни взялись «розрулювати» проблему незавершеного будівництва. Під час інвентаризації виявили 975 недобудованих об’єктів, які назбирались за останні 15-20 років. А деякі, кажуть експерти, припадають пилом ще з 80-х років минулого століття. Це будівництво різного призначення – комерційне, житлове, соціально значиме, тобто школи, дитсадки, лікарні та інше.

Обласні чиновники підрахували, що лідирує у області за кількістю недобудів місто Львів– 177 таких об’єктів, далі – Яворівський район – 68, Городоцький – 62, Пустомитівський – 60 недобудів.

Також підраховано, що аби добудувати всі ці незавершені об’єкти, треба близько 2,9 млрд грн. Серед них на 240 об’єктів соціальної сфери, які здебільшого – на опіці у місцевої влади, треба близько 1 млрд грн. Звісно, на таке фінансове вливання у область найближчим часом чекати важко, а що вже говорити про місцеві бюджети. Водночас невідомо, чи потрібні всі ці 975 об’єктів?

10 щасливчиків

З об’єктів соціально-культурних цього року пощастило 20 недобудам, на них дав гроші Київ, а 10 з них вже до кінця року планують ввести в експлуатацію. Оптимістично виглядають перспективи щодо реконструкції і перепланування існуючих приміщень під офтальмологічне відділення у Львові на вул. Бой-Желенського, будівництва дитсадка у с. Зимна Вода (Пустомитівський район), будівництва акушерського корпусу в м. Миколаєві, завершення другої черги школи в м. Городку (влаштування дитсадка), реконструкції шкіл в с. Голубиця і с. Шнирів (Бродівський район), ремонтно-реставраційних робіт пам’ятки архітектури ХХ ст. - будинку на пр. Шевченка, 197-19 у Львові, ремонтно-реставраційних робіт церкви Різдва Богородиці в м. Щирці (Пісках) Пустомитівського району (додаткові протиаварійні роботи), протизсувних заходів у Підгорецькому Василіанському монастирі Благовіщення (охоронний №414) в с.Підгірці Бродівського району, а також – будівництва дитячої туристичної бази центру краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді на вул. І.Франка,156 у Львові.

З держбюджету на ці потреби обіцяють 94 млн грн фінансування, запевняють в ЛОДА, гроші надходять планомірно, отож жодних застережень у чиновників не виникає. До того ж, на Львівщині сподіваються, що додаткові гроші можуть «крапнути» і при перегляді держбюджету за 9 місяців. Проте не прогнозують, що це кардинально вплине на незавершене будівництво до кінця 2011 року.

Про решту понад 200 соціально-культурних об’єктів, які залишаються і які не завершено треба з’ясовувати багато речей, зазначає заступник начальника головного управління економіки та інвестиції Львівської ОДА Роман Кузич, який курує питання незавершеного будівництва.

«За розпорядженням голови ЛОДА створено робочу групу, до якої увійшли 24 представники депутатського корпусу. Це питання опрацьовується більш глибоко – на місцях – це території, замовники, галузеві управління. Коли вони вивчать стан цієї забудови, ми маємо сказати, чи потрібні ці об’єкти, якщо не потрібні – що з ними робити. Можна продати, можна зруйнувати, щоб хтось не пішов, не зламав собі там голову. Але це має визначити територія і замовник», – запевняє Кузич.

Таку оцінку території мають дати до кінця липня.

50-70 ще добудують

На останній сесії Львівської обласної ради начальник управління капітального будівництва Львівської ОДА Єгор Горностай розповів, що згадана робоча група проводитиме експертизи, аналізи, «як кількісний, так і якісний з визначенням доцільності продовження будівництва, консервації перепрофілювання або ліквідації».

Отож, окрім того, наскільки об’єкт придатний до добудови, основним питанням у роботі комісії щодо недобудів соціально-культурної сфери залишається їх доцільність для території.

«Багато об’єктів не добудовано в силу різних причин. Частина з них законсервовані – вони зберігаються, частину просто покинули. З точки зору технології будівництва, якщо об’єкт не законсервований і простояв так хоча б п’ять років, залишається під питанням, чи можна його добудовувати, адже починаються процеси руйнації, – пояснив Роман Кузич. – Якщо, наприклад, 15 років тому починали будувати школу, підняли два поверхи і зупинили, а в населеному пункті діти вчилися в дві зміни, це було потрібно. Сьогодні ми приходимо, а там в населеному пункті 15-20 дітей. А школу будували повноцінну. І виникає питання, що будемо робити: добудовувати саме тому, що це недобудований об’єкт, чи подивимось, що він просто нікому не потрібен… А що робити з тими об’єктами, які хтось почав будувати необґрунтовано, тобто не аргументували потребу, але гроші вкладались? Це також вивчається».

Ще одним важливим фактором, окрім демографічного, є й банально економічний – ціна питання. Адже якщо об’єкт консервувався два-три роки тому, то його кошторисна вартість зросла на 20-30% від затвердженої тоді, якщо ж 7-8 років тому – обласні чиновники не беруться прогнозувати, якою може бути на сьогодні кінцева різниця. Також під питанням, каже Роман Кузич, чи треба робити експертизу на цьому об’єкті, якщо «ми не знаємо, що робити» з цим довгобудом.

Попередньо проаналізувавши ці фактори, у ЛОДА прогнозують, що потрібними чи необхідними можуть виявитись 50-70 недобудованих об’єкти з 240.

«Впевнений, що більшу половину об’єктів не доведеться добудовувати, якщо виходити з призначення, за яким його починали робити. То може,  краще зосередитись на них – робити школи, лікарні там, де потрібно? Де аварійні будинки, де діти в три зміни навчаються, де ходять за невідомо скільки кілометрів. Давайте спочатку цей блок закриємо. Це об’єкти, які не викликають дискусій щодо доцільності, будівельна готовність в межах 70%», – пояснив Кузич.

Що ж робитимуть з іншими? – наразі питання порядку денного територій області, де розташовані ці недобуди. «Об’єкти можна консервувати, продовжувати будувати, змінювати профіль. Це має визначити територія… Є багато об’єктів, у які треба вкласти ще 200-300 тисячі і вони будуть здані», – зазначив Роман Кузич.

В очікуванні інвестора

Водночас екс-міністр регіонального розвитку та будівництва України, депутат Львівської обласної ради Василь Куйбіда заспокоює, що Львівщина далеко не самотня в тому, що зіткнулась з проблемою незавершеного будівництва.

«В окремих областях об’єкти починали будувати в кінці 80-х років. Їм понад 20 років. Якщо вони не накриті, то за ці роки зруйнувались до такого ступеню, що їх завершити фактично неможливо... В центр уваги нам треба ставити не тільки задоволення потреб громади, треба, щоб це майно функціонувало, приносило прибутки в бюджет, давало комусь заробіток, послуги. Треба дивитися трохи ширше. Тому це майно можна продавати чи входити у його завершення частками, визначивши їх вартість, у спільний проект з приватним капіталом, адже є закон про державно-приватне партнерство», – каже Василь Куйбіда.

Але навіть при такій якісно проведеній роботі, вважає він, немає гарантій, що на Львівщині зникнуть недобуди. Мовляв, навіть якщо окремі інвестори зможуть купувати незавершене будівництво, перепрофільовувати, змінювати проекти, то через фінансово-економічну ситуацію навряд чи це спрацює на всі сто.

«Значна частина незавершеного будівництва залишиться. Тому треба визначати їх долю якщо не через громадські слухання, то принаймні із зацікавленими суб’єктами. Можна збудувати активну співпрацю з КМУ. Домогтися звідти якоїсь частини грошей. Але розуміємо, що ці джерела фінансування – державний, обласний і муніципальні бюджети – не покриє всю потребу. Територіальні громади не мають значних надходжень в бюджет розвитку, тому передача на територіальний рівень цього майна не дасть змоги залучити необхідні муніципальні кошти. Треба залучати приватний капітал. Іншого варіанту, як зацікавити українських та  й закордонних інвесторів, немає. Якщо сюди не підуть українські інвестори, то не підуть й іноземні», – каже екс-міністр.

Загалом на початок 2011 року в області, за даними обласного управління статистики, тривало будівництво 465 об’єктів. Найбільш активно будують готелі, ресторани, торгівельні будівлі. Майже кожен другий незавершений об’єкт готовий менше, ніж наполовину. Серед тимчасово припинених та законсервованих об’єктів досить високий рівень будівельної готовності (51%-90%) має кожна третя будівля та споруда, а 45 об’єктів законсервовано з рівнем будівельної готовності 91-99%.

Тому виглядає на те, що вирішити проблему незавершеного будівництва без втрат і знесення недобудованих і уже напівзруйнованих шкіл та дитсадків не вдасться. А у них свого часу вклали немалі гроші платників податків. І поки на одні об’єкти шукають кошти, інші, щороку нові, починають і перестають будувати – через брак грошей…