Кого втратять львівські ради?

IQЛілія Кузік, Данило Мокрик, 25 жовтня 2012730126
Кого втратять львівські ради?

Вибори до Верховної Ради не лише дадуть Львову і Львівщині своїх представників у парламенті, але й заберуть у міської та обласної рад частину депутатів. За законом, хто став народним депутатом, мусить скласти мандат у місцевій раді. ZAXID.NET вирішив підрахувати, яких депутатів ці ради втратять – і чи стане це взагалі втратою.

Якщо вірити соціологам, шанси на проходження до Верховної Ради мають четверо депутатів Львівської міської ради і 16 депутатів Львівської обласної ради. З огляду на склад цих рад, не дивно, що більшість потенційних нардепів – представники ВО «Свобода», хоча є й чимало позафракційних.

 

Львівська міськрада: 90-4

Ярослав Гінка – єдиний «ударівець» з депутатів Львівської міської ради, що має шанс пройти до парламенту. Він двадцятий (із 209 кандидатів) у партійному списку УДАРу. У свої 32 роки Ярослав Гінка «в основному працював на керівних посадах у різних комерційних структурах», був членом ради ГМ «Пора». У сесійній залі міської ради Львова відзначився не багатьма, однак різкими виступами: то заявляв, що у Львові чи не з дня на день не буде де хоронити покійних, то вимагав укомплектувати міськвиконком виключно фахівцями з важливих для Львова галузей. Працює в комісії з питань економічної політики. Попри те, більшість заяв Гінки за майже два роки депутатства стосувалися політики на всеукраїнському рівні та можливостей об’єднання опозиції, формування партійного списку УДАРу, що може свідчити про те, що у міськраді депутат готував собі стартовий майданчик для подальшої парламентської кар’єри.

Також великий шанс замінити скромний мандат депутата Львівської міської ради на парламентський має Михайло Хміль – висуванець ВО «Батьківщина» (округ №115). Оскільки з депутатів міськради ніхто не увійшов до списку Об’єднаної опозиції, то Хміль може стати єдиним із депутатського корпусу Львова, хто, можливо, представить цю політичну силу в парламенті – як мажоритарник. Попри те, що у міську раду він пройшов від «Фронту змін» і очолював партійний осередок цієї політсили у Львові, зараз Хміль є безпартійним. За майже два роки роботи депутатом Михайло Хміль запам’ятався протестом проти скасування двоставкового тарифу в оплаті за тепло (яке свого часу лобіювали «свободівці», – ред.), вимогою «радикально» вирішити питання продажу алкоголю та застереженням проти  передачі Міжнародного аеропорту «Львів» у концесію. З переходом Хміля у парламент місто може втратити активного депутата, який має досвід частого блокування зі «свободівською» більшістю щодо багатьох питань.

Активний «свободівець» Юрій Михальчишин також балотується у парламент як мажоритарник (округ №118). Очевидно, рішення не йти у списку ВО «Свобода» він прийняв, опираючись на доволі хороший результат на виборах мера Львова 2010 року: тоді 27-річний Михальчишин посів третє місце. «Свободівця» звинувачують у вияві агресії під час святкування у Львові Дня перемоги 9 травня 2011 року. Саме він є автором скандально відомої фрази про те, що «бандерівська армія перейде Дніпро… і викине ту синьожопу банду, яка сьогодні узурпувала владу, з України», і саме Михальчишин назвав «ліберастами і толерастами… грицаків, андруховичів, мариновичів». Як депутат він пропонував перевести директорів шкіл у Львові на роботу за контрактами, обмежити будь-які розважальні заходи у Львові в день пам’яті жертв Голодомору, обіцяв мало не закрити нічний клуб, де грала «москальська попса». У разі перемоги Михальчишина на окрузі «свободівська» більшість у міськраді втратить передусім емоційного спікера і впізнаване обличчя.

Ще одного, не менш емоційного спікера у Львівській міській раді може втратити «Свобода» у разі, якщо список цієї політсили подолає п’ятивідсотковий бар’єр. За підрахунками ZAXID.NET та опираючись на прогнози соціологів щодо готовності голосувати за цю партію, можна припустити, що з міських депутатів-«свободівців» за списком нардепом стане тільки Руслан Кошулинський. Зараз він є головою фракції «Свободи» у міській раді. Доти у політиці не фігурував. За час свого депутатства відзначився кількома скандалами: відмова депутатів звільнити Український Католицький Університет від сплати орендної плати за землю, урізання коштів на зарплату чиновникам – так звані «пункти Кошулинського» (що, якщо вірити міській владі, спричинило значні звільнення з мерії), а також депутат організував шоу з витісненням зі сесійної зали виступаючого на трибуні начальника управління транспорту Львівської міської ради Миколи Жука, який доповідав про транспортну схему Львова.

 

Львівська облрада: 116-16

Як голова Львівської обласної ради Олег Панькевич (№7 партійного списку ВО «Свобода) досі проводив активну діяльність. Якщо спочатку були сумніви в його готовності працювати на такій відповідальній посаді і помітною була лояльність у ставленні до фракції «Свободи», то в останні місяці манера керівництва депутатським корпусом з його боку помітно змінилася в бік об’єктивності і жорсткості (зокрема, не є рідкістю випадки, коли Олег Панькевич наполягав на дотриманні регламенту у виступах своїх однопартійців, зокрема своєї сестри Ірини Сех). Останнім часом, після низки критичних публікацій у ЗМІ, голова облради почав звертати суттєву увагу на наявність кворуму в сесійній залі, особисте голосування депутатів тощо. Обрання Олега Панькевича нардепом за списком ВО «Свобода», ймовірно, стане для Львівської облради відчутним потрясінням, адже доведеться обирати нового голову, що знову передбачатиме непрості переговори та узгодження. Тоді, швидше за все, головою обласної ради знову буде обрано представника «Свободи», як найбільшої фракції, а відтак – людину без досвіду подібної роботи, якій може знадобитися тривалий час, аби освоїтися на цій посаді і взяти роботу та поведінку депутатського корпусу під контроль.

Натомість втрата лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока (№1 у виборчому списку) навряд чи буде відчутною для облради. На пленарних засіданнях він переважно відсутній, зосереджуючись на загальноукраїнській партійній діяльності. Про те, що він не мав наміру проводити активну діяльність в облраді, промовисто свідчить бодай те, що фракцію ВО «Свобода» очолив не він, а Ірина Сех.

Сама ж Ірина Сех, яка кандидує у виборчому окрузі №119 – однозначно одна з найбільш активних депутатів Львівської обласної ради. Журналістам, які ходять на сесії, відомо, що вона як голова фракції координує голосування «свободівців». Активно працює і виступає як голова постійної комісії з питань екології. Присутня практично на всіх сесійних засіданнях Львівської облради. У політичному плані – часто критикує Партію регіонів (запам’ятались, зокрема, її конфлікти з головою фракції ПР Ігорем Грещуком) та Львівську ОДА (власне, вона часто наполягала на негативній оцінці роботи облдержадміністрації). Для фракції ВО «Свобода» у Львівській облраді, як і для партійної структури на Львівщині, перехід Ірини Сех на роботу до Верховної Ради буде відчутною втратою.

Конкурентом Ірини Сех на виборчому окрузі є позафракційний депутат Сергій Сенчук. Активністю під час сесійних засідань він не відзначився; те саме стосується комісії з питань законності, членом якої він є. За словами секретаря комісії Олександри Небожук, на засіданнях він буває дуже рідко.

Можливо, трохи менш активною за Сех, але ще відомішою «свободівкою» обласної ради є Ірина Фаріон, яка кандидує у виборчому окрузі №116. Рідко буває відсутньою на сесіях, часто бере слово на пленарних засіданнях – щоправда, переважно з питань політичного і довколаполітичного характеру (до прикладу, значну увагу приділяє культурі мовлення у листах і виступах чиновників та депутатів). Є заступником голови постійної комісії з питань освіти і науки, в роботі якої бере активну участь. Часто презентує проекти рішень, напрацьовані на комісії; один із останніх – зміни до Програми розвитку української мови, культури та історичної свідомості громадян Львівщини. Як депутат Львівської обласної ради бере участь в акціях, спрямованих на розвиток і поширення української мови та культури. Іноді такі акції завдяки ній набувають скандального характеру – як, до прикладу, візит до вихованців середньої школи №91 в березні 2011 року.

Обласна рада може втратити і ще одного активного депутата – голову ЛОО «Фронт Змін» Степана Кубіва (№23 виборчого списку ВО «Батьківщина»), який бере активну участь в пленарних засіданнях і в роботі бюджетної комісії, заступником голови якої є. На сесійних засіданнях часто виступає з місця і з трибуни, зачіпаючи не лише свою профільну бюджетну тему. Нерідко говорить на політичні теми, критикуючи чинну виконавчу владу України і зачитуючи проекти звернень до неї. Кубів як політик залишається однією з найпомітніших фігур не лише на сесіях, але й під час перерв і в кулуарах, де веде переговори з керівниками інших фракцій щодо важливих питань.

У виборчому окрузі №117 балотується член фракції партії УДАР Оксана Юринець. На пленарних засідання за час роботи Львівської облради шостого скликання вона не показала себе як активного депутата: нехай на засіданнях вона переважно присутня, однак виступає рідко. Натомість у земельній комісії, секретарем якої вона є, за словами голови Пилипа Пилипенка, Юринець засідань не пропускає, навіть у передвиборчий період, і відзначилася «активною і продуктивною» роботою.

Однопартієць та колега Юринець по фракції УДАРу в облраді Андрій Кіт балотується до парламенту як висуванець політсили Віталія Кличка на окрузі №126. За менш як два роки, проведені в обласній раді, потенційний нардеп вже встиг змінити партійну належність. Обраний 2010 року в облраду від «Сильної України» Сергія Тігіпка, як каже сам Кіт, він розчарувався у позиції свого лідера, який приєднався до Партії регіонів, тому вирішив перейти до партії Віталія Кличка. Своє бажання працювати у парламенті посеред депутатської каденції в облраді «ударівець» аргументує дуже просто – він вже встиг виконати аж 80% своїх передвиборчих обіцянок. Чи вірити у ці слова – справа виборців на окрузі, які обрали його в Львівську облраду, однак за час роботи депутатом Кіт не відзначився особливою активністю у сесійній залі.

Тарас Батенко обраний в облраду шостого скликання як позапартійний. Хоча у попередній каденції очолював фракцію «Нашої України». Зараз є членом Української республіканської партії та балотується як самовисуванець (округ №123). Має досвід роботи прес-секретарем Львівської облради та Львівської облдержадміністрації, а крім того – очолює «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ПАТ «Укратранснафта». В облраді входить до комісії з питань регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території, архітектури та будівництва.

Ще один депутат облради, самовисуванець Михайло Задорожний (округ №121) також має шанс пройти до ВРУ. За свою політичну кар’єру змінив ряд політичних сил, які ідеологічно не можна назвати навіть схожими: НДП, СДПУ(о), БЮТ. Крім того, у чинну обласну раду увійшов як мажоритарник і став членом фракції «Свободи», не маючи, однак, «свободівської» партійності. Є головою комісії з питань промисловості, ЖКГ, енергоефективності, транспорту та зв'язку. Як обласний депутат наполягав на будівництві сумнозвісної дороги Львів-Краковець (за 13 років тут збудували лише 4 км нової траси), а як представник опозиційної до влади групи в раді був учасником бійки з депутатом-регіоналом Михайлом Сендаком.

Богдан Дубневич – самовисуванець (округ №118). Першу спробу потрапити до парламенту колись програв колишньому «нашоукраїнцю» Олексі Гудимі. В облраді Львівщини є депутатом вже двох скликань поспіль. Змінив ряд політичних партій, фігурував у скандалах щодо його партійності в «Батьківщині» і нібито прихованої судимості, а також у конфлікті з газетою «Експрес» та скандалі щодо ТОВ «Корпорація колійні ремонтні технології». Член комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації. Однак на засіданнях Львівської обласної ради з’являється вкрай рідко.

На відміну від свого брата, Ярослав Дубневич (кандидат у виборчому окрузі №120) на сесійних засіданнях Львівської обласної ради присутній часто. З трибуни практично не виступає, однак порівняно часто бере слово з місця під час обговорення та внесення пропозицій щодо проектів рішень. При цьому переважно так чи інакше лобіює інтереси свого мажоритарного округу, на якому був обраний до обласної ради. В обговореннях і репліках демонструє відчутну лояльність до ОДА – зокрема тоді, коли обговорюються питання оцінки діяльності облдержадміністрації в тій чи іншій сфері. Журналісти кілька разів помічали, як він голосував карткою свого брата. Є членом бюджетної комісії облради. За словами голови комісії Ярослава Качмарика, Ярослав Дубневич працював у комісії на рівні з іншими членами, хоча іноді ця участь і була «занадто емоційною».

Серед найбільш імовірних переможців на окрузі №122 є Тарас Козак – позафракційний депутат і член комісії з питань екології. На сесійних засіданнях переважно присутній, однак в політичному плані є малоактивним: обмежується голосуванням, не виступаючи з трибуни і вкрай рідко – з місця при обговоренні. Втрата Тараса Козака як депутата могла б бути відчутною не так для обласної ради, як для його округу, однак він матиме кращі можливості лобіювати інтереси виборців у парламенті.

Його конкурент, також позафракційний Василь Пазиняк, під час пленарних засідань Львівської облради більш помітний. Зокрема, кілька разів брав слово з трибуни і з місця, зачіпаючи і свої профільні проблеми (Пазиняк є заступником голови комісії з питань охорони здоров’я), і проблеми округу. Безпосередньо в комісії, за словами голови Богдана Чечотки, працює активно, майже не пропускаючи засідань.

Позафракційного Миколу Криштопу (виборчий округ №124) не зарахуєш до найбільш активних депутатів: він часто відсутній, практично не виступає з трибуни і з місця. Входить до депутатської комісії з питань інвестиційної та регуляторної політики, ПЕК, енергоефективності і розвитку підприємництва. Вибори до Львівської облради виграв на мажоритарному окрузі №18 (м. Червоноград) як представник партії «Сильна Україна». Після того, як фракція була розформована, Микола Криштопа залишився позафракційним.

Кандидат у виборчому окрузі №125 Михайло Гичка (фракція ПППУ) належить до досвідчених, але не надто активних депутатів Львівської обласної ради. Під час сесійних засідань залишається малопомітним (часто – взагалі відсутнім). Як головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні, входить до постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства та соціального захисту. Заступник голови комісії Василь Пазиняк розповів, що перед виборами Михайло Гичка майже три місяці на засідання комісії не ходив через відпустки, однак загалом працює в комісії на рівні з іншими членами.

 

Замість резюме

У зв’язку з імовірним переходом депутатів місцевих рад до Верховної Ради виникає одна додаткова проблема: Львівську міську та обласну ради після цього доведеться доукомплектовувати. І якщо заміна депутатів, які 2010 року були обрані за списками, є вкрай простою – депутатський мандат отримує наступний за списком, то депутатів-мажоритарників доведеться обирати на додаткових виборах.

Відтак виборців низки округів 2010 року (серед них, до слова, найбільш імовірно, буде львівський округ №2, де до облради обрали Ірину Фаріон) знову покличуть до урн. Відбудеться це приблизно через два місяці після завершення парламентських виборів, пояснила в коментарі для ZAXID.NET виконавчий директор ЛОГО Комітету виборців України Оксана Дащаківська: спершу новообрані депутати приймуть присягу у парламенті, потім відбудеться процедура позбавлення їх мандатів у місцевих радах, і лише тоді ТВК займуться організацією виборів.

«Кошти на організацію таких виборів потрібні невеликі, але проблема в тому, що вони не передбачені у державному бюджеті»,- зазначила Оксана Дащаківська.

Відтак багатьом мешканцям області надто розслаблятися після парламентських виборів не доведеться. Вони на власному досвіді матимуть змогу відчути, що теза про перманентність виборів в Україні нехай і вкрай заїжджена, але від того не менш правдива.

Та найбільше турбувати, очевидно, мало б інше: віддавши свою довіру людям, які в обласних чи міських радах обіцяли чотири роки вирішувати їхні проблеми, виборці, не дочекавшись виконання цих обіцянок, будуть змушені оплачувати їхні парламентські амбіції.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 26

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук