Любомир Голубовський: Війна за «Львівгаз» триває

Руки до «Львівгазу» у журналістів доходять зазвичай тоді, коли підприємство кричить: «Ґвалт! Рятуйте, захоплюють!». А що відбувається потім, коли організовану через ЗМІ інформаційну атаку медійними ж засобами відбито?

Про це ZAXID.NET розпитувало у виконуючого обов'язки голови правління ВАТ «Львівгаз» Любомира Голубовського.

- Який сьогодні психологічний клімат на підприємстві? Питаю, оскільки принаймні до березня лунали заяви про тиск на ВАТ «Львівгаз».

- Працівники нашого підприємства вже звикли до заяв про зміну менеджменту, про закриття підприємства і створення замість нього іншого. Тому такі заяви не впливають на загальний настрій на підприємстві.

- Добре. А тиск на підприємство продовжується?

- Психологічний тиск чиниться постійно. Він виникає внаслідок політичних подій в країні загалом та у нафтогазовому бізнесі зокрема. Тому він не зникає, а просто змінює форму. Зараз цей тиск набув вигляду затяжної війни. Час від часу нам надходять незрозумілі листи й запити. Маємо також проблеми з інформацією, яка з'являється на офіційних сайтах підприємств НАКу. Насамперед, це стосується інформації про розрахунки за газ, яка не відображає реальної картини і є неправдивою.

- Це війна?

- Це - інформаційна війна.

- Очевидно, ви не погоджуєтеся з інформацією про те, що «Львівгаз» злісний боржник, який не розраховується із ДК «Газ України», так?

- Так. До прикладу, досі залишаються невідшкодованими 30 млн гривень пільг та субсидій за спожитий природний газ. Кошти на оплату газу є. Вони передбачені у місцевому та державному бюджетах. Однак ДК «Газ України» не погоджується прийняти їх. Як каже керівництво компанії, вони не мають документального підтвердження ресурсу газу, який відпустили. ДК «Газ України» досі не отримала від НАК «Нафтогаз України» прихідних документів про надходження необхідних обсягів газу. Тому «Газ України» не хоче підписувати нам протоколи прийомки-передачі. І, як наслідок, гроші «мертво» лежать на казначейських рахунках області. А «Львівгаз» «зриває» показники розрахунків, що, у свою чергу, сприяє невиконанню обласного бюджету.

Якби ДК «Газ України» відповідним чином оформив проведення пільг та субсидій, то «Львівгаз» виконав би завдання із розрахунку за газ на понад 100%. Але тоді відпали б будь-які підстави для звинувачень та розгортання інформаційних війн.

Для розуміння цілісної картини слід врахувати ще один аспект. Кошти, проведені за спожитий у 2007 році газ, ДК «Газ України» в односторонньому порядку зараховує в рахунок боргів минулих років. А це є грубим порушенням правил фінансового обліку, бо кошти мають цільове призначення.

- Рада директорів затвердила програму свого дочірнього підприємства «Укргазмережі», згідно з якою передбачено створення філій цього підприємства в регіонах, зокрема - у Львівській області. Чи існує ймовірність, що у «Львівгазу» заберуть газорозподільні мережі і передадуть їх «Укргазмережам»?

- Поки що недоцільно серйозно обговорювати заяви ДК «Газ України». Мінпаливенерго та НАК «Нафтогаз України» мають велике бажання повернути усі газорозподільні мережі під своє безпосереднє керівництво. Однак законних підстав чинити так у них немає.

Питання договірних стосунків між ВАТ «Львівгаз» та ДК «Газ України» щодо мереж врегульоване у судовому порядку. І «Договір на користування державним майном, що не підлягає приватизації» буде чинним для ВАТ «Львівгаз» щонайменше доки діятимуть ліцензії на транспортування та постачання природного газу. Тобто - до березня 2010 року. Ми маємо всі підстави вважати, що цілком законно обслуговуємо газорозподільні мережі Львівської області. Підтвердженням цьому є і рішення Львівського апеляційного суду про повернення у користування розподільних мереж ВАТ «Чернівцігаз», які ДК «Газ України» передавала «Укргазмережам».

- Змоделюємо ситуацію: у 2010 році оголошується відкритий тендер на обслуговування газорозподільних мереж Львівської області. Наскільки ВАТ «Львівгаз» буде готове до перемоги у такому тендері?

- Як зараз, так і у 2010 року ВАТ «Львівгаз», можливо, буде єдиним підприємством в області, готовим до виконання таких робіт. На сьогоднішній момент ті ж «Укргазмережі», навіть їхня найрозвиненіша філія у Чернівцях, не можуть займатися цим. Бо для такої діяльності, окрім ліцензії, необхідно мати ще фахових працівників, спеціалізовану техніку та обладнання, розвинену інфраструктуру. ВАТ «Львівгаз» сьогодні для обслуговування понад 20 тисяч розподільних газопроводів має 21 районну філію. На теренах Львівської області лише «Львівгаз» забезпечено ліцензіями, кадрами й необхідним обладнанням.

Звичайно, теоретично до 2010 року цілком реально створити кілька альтернативних підприємств. Але такі бізнес-проекти потребують не лише великих капіталовкладень, але й підтримки влади. Виключно комерційний проект не приживеться.

- Яке ставлення до підприємства у Львівської ОДА та Львівської міської ради?

- Загалом, як з Львівською ОДА, так і з ЛМР відносини є стабільними та позитивними. Є розуміння і з боку голови облдержадміністрації та голови облради, і з боку мера. Це є досить важливим для нас. Ми це цінуємо і вдячні місцевій владі всіх рівнях за підтримку. Думаю, жодних проблем у нашій співпраці не виникатиме і надалі.

- В якому стані газорозподільні мережі, що їх використовує ВАТ «Львівгаз»?

- У робочому. Термін корисної експлуатації мереж становить 40-50 років. Врахуйте, що газопроводи прокладалися у різний час, відповідно, вік їх різний. Газопроводи потребують постійного огляду й ремонту. Відколи існує «Львівгаз», щороку проводиться заміна непридатних до експлуатації ділянок газопроводу, відповідно до планів капітальних ремонтів. Цей процес безперервний. Зазначу також, що у цьому випадку мова йде не про поточні витрати підприємства, а інвестиції. У 2006 році ВАТ «Львівгаз» замінив майже 25 км старих газопроводів - це біля 36% всіх замінених в Україні газопроводів протягом минулого року!

- Які ділянки мереж на сьогодні в найгіршому стані?

- Найстарші - у Дрогобичі та Львові.

- Наскільки ситуація у Львові загрозлива?

- Ситуація зовсім не загрозлива і цілком контрольована, адже ми встигаємо за планом капітальних ремонтів. Окрім того, наші працівники здійснюють щоденний обхід мереж. Працює аварійна служба. Тому жодної загрози немає.

- Наскільки газ у Львівській області є облікованим?

- Не облікованого газу взагалі немає. Адже кожна ГРС та ГРП мають прилади обліку. Ми знаємо скільки природного газу пішло до споживачів області. Інша справа, крадіжки газу, тобто споживання «поза» лічильниками. Люди давно зрозуміли, що газ - це товар, за який треба платити. Однак нема розуміння, що крадіжка газу - це злочин. І ця проблема існує не лише на Львівщині, вона має загальнодержавний характер.

На сьогодні всі суб'єкти господарської діяльності Львівщини обладнані приладами обліку. А ось з населенням ситуація гірша. Лише ті абоненти, що використовують газ комплексно (для опалення, підігріву води та приготування їжі), а таких у нас понад 444 тис., оснащенні лічильниками газу майже на 100%. Інші - менше. Із 69 тис. абонентів, котрі використовують газ для підігріву води та приготування їжі, лічильники газу мають лише 29,6%; а із 195 тис. абонентів, що використовують газ лише для приготування їжі, - лише 15,7%. Власне по цих двох категоріях найгостріше стоїть питання «необлікованості» газу. Їм нарахування проводиться відповідно до існуючих норм споживання. А ті не завжди відповідають реально спожитим кубометрам.

Загалом, забезпеченню населення Львівської області газовими лічильниками сприяла програма НАК «Нафтогаз України», відповідно до якої певним категоріям населення протягом п'яти років лічильники встановлювали за кошт НАКу, тобто безкоштовно. На 2007 рік така програма «Нафтогазом» не затверджена. Хоча її проект був підготовлений і підтриманий Львівською ОДА.

Є ще одна проблема щодо обліку - старі лічильники роторного типу, котрі під час повірки показують часом до 90% похибки. Вони потребують негайної заміни. А оскільки програми НАКу немає, споживачі змушені проводити цю заміну власним коштом.

- Актуальним для України є питання енергоощадності. Ваша робота у цьому напрямку?

- Про енергоощадність говорять останнім часом багато, але роблять мало. Коли енергоносії не були дефіцитом, цим питанням взагалі не переймалися. І енергопостачальні системи країни були енергоємними. Тому сьогодні майже все існуюче обладнання в енергетиці потребує заміни на більш ощадне. Наше підприємство намагається якомога краще інформувати споживачів про енергоощадні газові прилади: двоконтурні котли, водонагрівні колонки, кухонні плити. І намагаємося якомога скоріше та якісніше проводити роботи зі встановлення такого обладнання.

Зазначу, що цим займається не лише «Львівгаз», але й багато інших підприємств. З початку 2007 року «Львівгаз» доклав багато зусиль задля систематизації ринку газомонтажних робіт в області, посилив контроль за якістю їх виконання.

Для більш швидкого розвитку у цій сфері, звичайно, необхідна підтримка органів влади. Натомість, маємо заборону уряду на встановлення індивідуального опалення. На мою думку, вона передусім спрямована на збереження збиткових теплових комунальних підприємств, а не на розвиток енергозбереження.

- Для Львова, можливо, ця заборона й корисна, адже системи індивідуального опалення у багатоповерхівках шкодять здоров'ю мешканців та пришвидшують руйнування фасадів?

- Ця заборона була б корисною, якби на заміну їй запропонували модернізацію централізованого опалення. Якщо ж на цей час комунальні підприємства не мають фінансової можливості проводити реконструкцію систем централізованого теплопостачання, тоді не можна просто забороняти встановлювати індивідуальне опалення і продовжувати збирати кошти за неякісно надані послуги.

- Чи є правила, які регулюють надання ваших послуг, і наскільки вони загальнодоступні?

- Своєрідним «кодексом» для всіх, хто постачає та споживає природний газ, є «Правила надання населенню послуг з газопостачання». Вони доступні для всіх, бо є на сайтах ВРУ, Мінпаливенерго та ДК «Газ України». Ознайомитися з ними можна також і на «Львівгазі». Окрім того, з кожним споживачем природного газу укладається договір про надання послуг з газопостачання, де є найважливіші витяги із цих Правил.

У квітні ВАТ «Львівгаз» відкрило новий навчальний кабінет газової школи на території підприємства для проведення інструктажів щодо безпечного користування побутовими газовими приладами. Люди мають можливість зрозуміти, що таке газ і наскільки небезпечним може бути несанкціоноване втручання до газових приладів і газових мереж. Було б тільки бажання. У класі є основні побутові газові прилади: газова плита, котел та водонагрівна колонка.

- Чи практикує ВАТ «Львівгаз» складання бізнес-планів?

- Враховуючи те, що «Львівгаз» тільки частково є державним підприємством, ми не маємо завдання складати бізнес-плани, але для внутрішнього користування однозначно плануємо свою господарську діяльність.

Цікаво, що відповідно до тарифів на транспортування та постачання природного газу, затверджених для нашого підприємства НКРЕУ, основна діяльність ВАТ «Львівгаз» є планово збитковою. Однак, ми розуміємо, що ці заплановані збитки ніхто покривати не буде, тому мусимо організовувати нашу діяльність таким чином, аби у балансі вийти хоча б на нуль. Отож, плануємо заходи, які дозволяють мати додаткові прибутки, економлять кошти і дозволяють виконати основні завдання.

Наша мета - на 100% прозорий і зрозумілий газовий ринок, в умовах якого ВАТ «Львівгаз» буде прибутковим і перспективним підприємством.