«Ми знаємо, що сталося з такою ж людиною у Берліні 1945 року»

У понеділок, 28 лютого, Генеральна Асамблея ООН провела надзвичайну спеціальну сесію, на якій розглянула питання широкомасштабної військової агресії Росії проти України.

ZAXID.NET публікує текст виступу постійного представника України при ООН Сергія Кислиці.

***

Вперше від часу створення ООН існує повномасштабна війна у серці Європи. Всі у цій залі і у світі знають, що Росія і виключно Росія почала вторгнення, а тепер до цього вторгнення приєдналась і Білорусь. Ця війна не провокована, а ініційована людиною, яка відсиджується у бункері. Ми знаємо, що сталося з такою ж людиною, яка також відсиджувалася в букері у Берліні 1945 році.

Перед тим, як продовжити мою офіційну заяву, хочу зачитати зі смартфона вбитого російського військовослужбовця [Кислиця зачитав цю переписку російською мовою, редакція переклала на українську]:

– Льоша, ти як? Чому так довго не відповідаєш? Ти точно на навчаннях?, - запитує мати вбитого солдата перед тим, як його застрелили.

– Мама, я вже не в Криму, не на навчаннях.

– А де? Тато питає, чи можна тобі надіслати посилку?

– Яку посилку, мама?

– Що ти таке говориш? Щось сталось?

– Мама, я на Україні. Тут справжня війна, мені страшно, ми б’ємо по всіх підряд, навіть по мирних жителях. Нам сказали, що вони вітатимуть нас. А вони кидаються під нашу техніку і не дають нам проїхати. Вони називають нас фашистами. Мама, мені дуже важко.

Незабаром він загинув.

Уявіть собі масштабність цієї трагедії. Уявіть, що поруч з вами, поруч з назвою кожної країни у цій Генасамблеї перебуває більше 30 душ вбитих російських військових. Сотні вбитих українців, десятки дітей, які загинули. Уявіть, що загиблі стоять поруч з вами в той час, як ви слухаєте мою офіційну заяву.

Велика військова сила, яка прагне геополітичної могутності, запустила повномасштабний напад на меншу країну з метою вторгнення і окупації країни. Смертельні повітряні напади впали на голови мирних мешканців і військові сили увійшли з території Росії, Білорусі, Криму та територій окупованих територій Донбасу. Вам щось це має нагадати, правильно? Направду, дуже чітко прослідковується паралель з початком Другої Світової війни. І хід дій Росії віддзеркалює ті дії, які були вчинені їхнім духовним наставником, на українській землі.

Останній приклад, приклад людського страждання, воєнного злочину. У той час, коли ми сьогодні їхали на Генеральну асамблею, Росія обстріляла градами житлові квартали міста Харків – другого найбільшого українського міста. Невинні, мирні громадяни загинули і ще є поранені. Важко оцінити реальні цифри потерпілих. Це у той час, як тривають переговори на білоруському кордоні.

Нас закликали провести екстрену спеціальну сесію Генасамблеї, оскільки загроза світовому миру і безпеці така ж, як і під час Другої Світової війни, а може, і більша. Після наказу Путіна привести у бойову готовність ядерні війська. Це божевілля! Якщо він хоче накласти на себе руки, для цього не потрібен ядерний арсенал. Він міг би зробити те, що зробив чоловік у Берліні в бункері у 1945 році.

Країна, яка з 2014 року намагається окупувати Україну, має місце постійного члена Радбезу ООН з 1991 року. Вельмишановні делегати, Росія використовує повний військовий потенціал, щоб нападати на Україну. Вони зараз перекидають резервні частини до українського кордону. Вони використовують балістичні ракети, авіацію, танки, артилерію, висилають ДРГ у житлові зони і готують ці зони для нападу з повітря. Ракети Росії руйнують інфраструктурні об’єкти, вони націлені на сховки радіоактивних відходів біля Києва, об’єкти інфраструктури: водосховища, мости тощо.

Такі міста, як Щастя та Станиця Луганська, майже знищені вщент, так само як житлові квартали у Києві і Харкові. Російські війська захопити Чорнобильську атомну станцію і також Північнокримський канал. Через активне перекидання військових через Чорнобильську зону різко зріс рівень радіації. На Чорному морі військові Російської Федерації умисно напали на кораблі Молдови та Панами, які наближались до України. Це кричуще порушення міжнародного морського права. Неймовірно, що один з кораблів мав російський екіпаж. Попри це росіяни на нього напали.

Росіяни нападають далі. На дитячі будинки, на садочки, лікарні і мобільні госпіталі. Російські війська обстрілювали швидкі допомоги в Запоріжжі, Києві, а в Охтирці на Сумщині російський танк розстріляв мирний автобус. Після цього російські військові не дозволили під’їхати на місце інциденту медикам. 352 особи, у тому числі 6 дітей вже загинули і ще більше було поранено під час перших днів вторгнення Росії, і це триває далі.

У відповідь Україна реалізувала право на самозахист згідно з статтею 51 статуту ООН. Російські військові зазнають втрати в техніці, в особливому складі. Вже понад 5000 російських військових загинули в перші дні після нападу.

Генасамблея має гучно вимагати зупинити вторгнення в Україну. Визнати дії Росії як акт нападу агресії проти суверенної незалежної держави, вимагаючи, щоб Росія повністю вивела свої війська з території України в межах міжнародно визнаних кордонів; вимагаючи від Російської Федерації скасувати рішення щодо особливого статусу «ДНР» і «ЛНР».

Також маємо чітко визнати підступну роль Білорусі і її причетність до російської агресії проти України. Вельмишановні члени Генасамблеї, те, що відбувається в Україні матиме безпекові і гуманітарні наслідки для кожного з вас. Спочатку безпосередньо в Європі, згодом для решти. Це відобразиться на безпеці харчових продуктів, електроенергії, кризи економіки.

Якщо зараз ми не відреагуємо, нас чекатиме більше ніж критика, нас чекатиме забуття. Цього не має статися. Зараз час діяти. Це час, коли ми маємо допомогти Україні, яка зараз платить найвищу ціну за свободу і безпеку України і світу. Якщо Україна не виживе, то міжнародного миру так само не буде. Якщо Україна не виживе, не виживе ООН. Не обманюйте себе. Якщо Україна не виживе, не дивуйтеся, що наступною зникне демократія. Зараз час врятувати Україну, ООН та демократію і відстояти цінності, у які ми віримо. І українці борються за ці цінності, платять ціною власного життя.

Путін зробив все можливе, щоб делегітимізувати присутність Росії в ООН. Але я гадаю, чи присутність Росії в ООН взагалі була легітимною? Я гадаю, чи колись в цих стінах було голосування щодо вступу РФ в ООН? У грудні 1991 року чи в січні 1992 року чи коли-небудь? Дозвольте мені запитати делегатів – які країни голосували за вступ Російської Федерації до ООН? Прошу підняти руки. Підтвердіть, що Росія була прийнята до ООН. (Ніхто з делегатів не підняв руку). З цим залишу вас, поміркуйте, слухаючи слова російського представника.