На вулицях щораз більше партійних палаток і політичих бігбордів, а в ЗМІ і соцмережах з'являються невідомі досі особи, які просто хочуть всім добра. Починаючи з 5 вересня, в Україні офіційно стартували місцеві вибори.
Виборче законодавство змінили за кілька місяців до дня голосування (це вже традиція), тож змінилося практично все – будуть абсолютно нові бюлетні, всі кандидати мають заручитися підтримкою якоїсь партії, а голосувати доведеться одразу чотири рази.
ZAXID.NET максимально доступно (і навіть у картинках) пояснює нову виборчу систему.
***
Отже, вже є офіційні кандидати?
Поки ні. Але багато потенційних кандидатів, особливо кандидатів на голови Львівської ОТГ, уже заявили, що братимуть участь у цих виборах.
До початку офіційної кампанії свою участь анонсували 12 кандидатів – чинний мер Львова Андрій Садовий, народні депутати Тарас Батенко та Ярослав Рущишин, колишні народні депутати Оксана Юринець, Ігор Васюник та Руслан Кошулинський, депутати Львівської міськради Юлія Гвоздович, Ігор Зінкевич та Тарас Кльофа, екс-заступник голови Львівської облради Володимир Гірняк, 52-річний стоматолог Юрій Бунь та міський провокатор Остап Стахів.
Офіційні списки кандидатів з'являться трішки пізніше – від 15 вересня партії будуть проводити з'їзди, на яких висуватимуть своїх кандидатів у мери та депутати. Це триватиме десять днів, тож список усіх кандидатів має бути вже 25 вересня.
Тільки партії? Самовисуванців не буде?
Вони стають рідкістю. Самовисування передбачено на виборах мерів, сільських та селищних голів. Це перший варіант. Другий – на виборах депутатів у невеликих громадах (з менш як 10 тисячами виборців). Дані на серпень 2020 року показують, що із 73 ОТГ на Львівщині лише у 23 є менше 10 тисяч виборців. І там буде мажоритарка!
Загалом ці вибори пройдуть за двома різними системами. У громадах із менш як 10 тисячами виборців депутатів обиратимуть на мажоританих округах (з кожного округу – мінімум по два депутати) і тут передбачене самовисування.
У громадах із 10 тисячами виборців і більше застосовується пропорційна система з відкритими списками. Це означає, що тут потрібно буде голосувати за партію та за кандидата з її списку. Це найсуттєвіша зміна законодавства, яка передбачає абсолютно новий вигляд бюлетенів. Що там вигляд – сам принцип розставляння галочок!
То що там з новим бюлетенем?
Для невеликих громад (менше 10 тисяч виборців) бюлетень буде звичний на вигляд – список кандидатів і поле для відмітки. Шукаєте свого кандидата, ставите біля нього галочку і все. Тут немає за що хвилюватися.
А от бюлетені для голосування за депутатів міської (сільської/селищної) ради всіх інших громад, а також для голосування за депутатів районної та обласної рад будуть іншими. Там буде список партій та їхніх кандидатів на вашому окрузі.
Тобто я все одно побачу цей новий бюлетень?
Так! Навіть, якщо ви живете в невеликому селищі, ви отримаєте нові бюлетені для голосування за депутатів обласної та районної рад.
Скільки ж я тоді отримаю бюлетенів?!
Більшість українців на цих виборах отримають по чотири бюлетені. По одному для голосування за депутата обласної ради, депутата районної ради, депутата міської (чи селищної/сільської) ради громади і ще один за голосування за голову громади.
Є, звичайно, винятки – міста із районними радами (як-от, Житомир чи Кривий Ріг), в яких голосуватимуть ще й за депутатів цих рад. Або Київ, в якому голосуватимуть лише за міського голову і депутатів міської ради.
Як поводитись із цими новими бюлетенями?
У такому бюлетені потрібно буде зробити дві позначки – по-перше, поставити галочку біля партії, за яку хочете голосувати, по-друге, вписати номер кандидата від ЦІЄЇ партії, за якого хочете проголосувати. Кандидати будуть зазначені поруч із назвою партії, кожна партія може висунути на окрузі від 5 до 12 кандидатів.
Важливо, що на кожному окрузі буде свій список кандидатів, спільним буде лише так званий закріплений кандидат, який буде вписаний поруч із назвою партії і гарантовано стане депутатом, якщо партія подолає прохідний бар'єр у 5%.
Приклад бюлетеня для голосування у громадах з більш як 10 тисячами виборців
Ви можете голосувати лише за партію і не обирати кандидата, але ви не можете вибрати кандидата і не поставити відмітки біля партії. Так само не можна проголосувати за одну партію, а кандидата обрати з іншої. Ну, це ніби й логічно, але просто нагадуємо.
Я голосую за кандидата і він просувається вверх?
Ну, майже. У бюлетені ви побачите лише частину списку партії – 5-12 кандидатів, які є на вашому окрузі (так званий територіальний виборчий список). Усього на виборах до Львівської ОТГ створять шість округів (64 місця у раді/10 = 6,4 = 6 округів), у кожному з яких кожна партія висуватиме інших 5-12 кандидатів.
Усі ці кандидати також входять у так званий єдиний виборчий список (всі, кого партія висунула у конкретній громаді). І важливим є порядок цих кандидатів як у територіальному, так і в загальному списках партії (хто вище розташований, той матиме більше шансів пройти, навіть якщо за нього мало голосуватимуть). Порядок кандидатів у списку формує сама партія.
Хто з кандидатів стане депутатом після голосування, з'ясовують у кілька етапів. Спершу визначають, які партії проходять (хто набрав більше 5% голосів). Далі – якою є виборча квота, тобто кількість голосів для отримання одного мандата. Тоді дивимося, скільки мандатів отримує кожна партія в кожному окрузі і визначаємо хто саме з тих 5-12 висунутих партією в окрузі проходить. Коли розібралися з усіма партіями та округами, дивимося, скільки партії ще можуть добрати кандидатів зі свого загального списку.
Важливо, що після голосування порядок кандидатів у територіальному списку партії (той, який ви побачите в бюлетені) зміниться – кандидати, які отримають 25% і більше від виборчої квоти пересунуться догори, а всі інші йтимуть у тому ж порядку, який був визначений партією до початку виборів. Але набрати ці 25% виборчої квоти буде непросто.
Скільки треба голосів, щоб депутат пройшов?
На виборах до Львівської міськради 2015 року виборча квота становила 4017 голосів, але жоден із 64 обраних депутатів і близько стільки не набрав.
Виборча квота визначається так: додаємо усі голоси за партії, що подолали 5% бар'єр, далі ділимо на кількість місць у раді, але спершу віднімаємо від них кількість мандатів, які партії отримають гарантовано (кожна партія, яка долає бар'єр, отримує один гарантований мандат для закріпленого кандидата). Наприклад, на виборах до Львівської міськради у 2015 році бар'єр у 5% подолали сім партій. Разом вони отримали 228944 голосів. Кожна з них отримала по одному гарантованому місцю в раді (загалом сім). Відтак виборча квота = 228944 голосів / (64 місця - 7 гарантованих місць) = 4017 голосів.
Але кандидатам не потрібно набирати виборчу квоту: щоб просунутися вверх, треба набрати хоча б 25% від неї, а це 1000 голосів (якщо розраховувати по минулих виборах). Знову ж таки, якщо подивитися на чинних депутатів Львівської міськради, то більше 1000 голосів у 2015 році із них отримало менше половини. А це вказує на просту річ – 25% виборчої квоти отримати складно, тому зміна місця кандидатів у списку партій можуть виявитись рідкістю.
Як визначать, хто стане депутатом?
Спершу рахуватимуть, скільки мандатів кожна партія (яка подолала бар'єр!) отримує в кожному окрузі. Тут просто: кількість голосів за партію в окрузі ділимо на виборчу квоту. Результат – це кількість мандатів партії в конкретному окрузі (враховуємо лише цілу частину числа).
Далі дивимося на список партії в цьому окрузі – тих, хто набрав 25% квоти чи більше, пересовуємо на верх, а всіх інших залишаємо у тому тому порядку, який визначила партія на з'їзді (тобто як є у бюлетені). Наприклад, першу позицію займе кандидат із 32% квоти, далі 27%, далі 25%, а далі всі інші за порядком у бюлетені.
Якщо партія на конкретному окрузі отримала три мандати, то депутатами стають перші три кандидати з цього зміненого територіального списку (із тих 5-12 осіб, яких ви побачите у бюлетені).
Ця процедура повторюється по кожному округу для кожної партії. Але, оскільки при розрахунках ми враховуємо лише цілі частини, то у нас залишаться багато нерозподілених мандатів. Виборча комісія порахує, скільки кожна партія має так званих невикористаних голосів по округах (отримані мандати множимо на вибору квоту і віднімаємо цю цифру від усіх голосів за партію) і тоді – скільки кожна партія добирає ще депутатів зі свого загального списку. Порядок у загальному списку партії не змінюється, тому очевидно, що партії добиратимуть тих, хто йде у першій п'ятірці.
Уявімо, що я готовий, куди то йти голосувати?
ЦВК ще не оприлюднила межі округів, втім, адреси і межі виборчих дільниць вже є. Найімовірніше, ваша дільниця залишилася старою і голосувати доведеться там, де ви голосували на попередніх виборах. Але краще перевірити це на офіційному сайті Держреєстру виборців.
А от якщо я хочу голосувати на іншій дільниці, це можна змінити?
Легко! Змінити місце голосування можна до 10 вересня і це навіть стало простіше, ніж раніше, оскільки тепер не потрібно підтверджуючих документів про фактичне місце проживання.
Змінити адресу голосування можна онлайн на сайті Державного реєстру виборців (це якщо ви маєте електроннний цифровий підпис) або ж просто прийти із паспортом до місцевого відділу ведення держреєстру виборців і написати там заяву. Громадська мережа ОПОРА зробила покрокову інструкцію про зміну виборчої адреси.