«Мій брат пішов добровольцем в Нацгвардію. З цього, мабуть, і почався мій шлях як волонтера. Я не хотів пасивно спостерігати за подіями на Сході через телебачення, тому вирішив допомагати тим, чим зможу», - пригадує Любомир Ходань.
До осені 2014 року хлопець працював самотужки. Збирав кошти серед рідних та друзів і купував необхідні речі на Схід. Зрозумівши, що гуртом можна зробити набагато більше, почав шукати однодумців та разом з ними започаткував ініціативу, яка згодом отримала назву «Волонтерський полк».
Ініціатива, яка починалась з кільках однодумців, зараз налічує понад два десятки волонтерів. За словами Любомира, левову частку волонтерів вдалось знайти через соціальні мережі. Дописи про те, що серед студентства з’являється така ініціатива, зацікавила молодь і вони зголошувалися допомогти.
Волонтери та учасники заходу "Хочеш миру - готуйся до війни"
«Пам’ятаю наше перше замовлення у «Волонтерському полку». Хлопці з 4-го батальйону Нацгвардії просили про теплі речі на зиму, спальники, каремати. Завдяки шведській діаспорі ми змогли передати їм багато необхідних речей. У той час на Сході було потрібно все: від шкарпеток до тепловізорів. Екіпіровка було поганою. Хлопці воювали у металевих касках, які у них залишилися ще з Майдану», - каже хлопець.
Згодом все більше військових почало звертатись до волонтерів. Завдяки друзям та іншим волонтерським організаціям завжди знаходились люди, які потребували допомоги. Студенти почали збирати кошти серед молоді, вести сторінки «Волонтерського полку» у соціальних мережах, де розповідаються про актуальні потреби і звітують про використані кошти.
Волонтерки «Волонтерського полку» університету імені Івана Франка
Волонтери кажуть, що намагаються допомогти усім, хто до них звертається, але, розуміючи, що людські кошти зараз є доволі обмеженими, то, насамперед, реагують на прохання першої необхідності від тих, хто на самій лінії фронту.
«На початку місяця ми формуємо список потреб вояків з різних підрозділів, які до нас звернулись, підраховуємо скільки коштів нам треба, щоб це все купити. Потреби доволі різні: форма, берці, оптика, побутові речі. До кінця місяця ми намагаємось цей список закрити, пишемо звіт та відкриваємо новий місяць», - каже Любомир Ходань.
Пошук виходів
За словами волонтерки Уляни Корицької, щоб знайти необхідні кошти для купівлі спорядження, студенти організовують різноманітні заходи: від ярмарок до військових вишколів. Дівчина каже, що торік завдяки таким акціям вони зібрали півмільйона гривень.
«На постійній основі ми проводимо збір коштів в Львівському університеті, оскільки левова частка наших волонтерів навчається саме там. Ми ходимо зі скриньками по корпусах та гуртожитках університету», - каже волонтерка Іра.
«Ми помітили смішну тенденцію у такому зборі коштів, - додає волонтерка Уляна. - Якщо дівчата-волонтерки збирають кошти на факультетах, де навчаються переважно дівчата, то багато зібрати не вдасться. Якщо ж на таких факультетах кошти збиратимуть хлопці, то буде, напевно, кілька тисяч. Така ж ситуація і з «чоловічими» спеціальностями».
Дівчата розповідають, що цьогоріч до Дня святого Валентина вони організовують вже четверту благодійну фотозустріч. До акції долучається багато львівських фотографів, а виручені кошти за фотосесії підуть на допомогу бійцям.
«Від мене - бійцям» - ще одна акція «Волонтерського полку». Незабаром стартує аукціон, на якому волонтери продаватимуть речі відомих людей. До цієї акції вже долучились Сергій Жадан, Антін Мухарський, Мирон Маркевич та інші.
«Ми співпрацюємо з багатьма громадськими організаціями: Допоможи фронту, Львівський лицар, Студентське братство, УНСО. Взаємодопомога та розуміння – найкраще, що є серед волонтерів. Самотужки ми б ніколи не впорались», - каже Уляна Корицька.
Люди звикають до війни
«Не можу сказати, що наші люди якось змінились під час війни. Хто має змогу і бажання допомогти, той це робить. Якщо ж людина байдужа, то її не зміниш», - каже Любомир Ходань.
На думку хлопця, зараз люди звикають до війни. «Ми завжди підтримуємо зв'язок з вояками, наші стосунки з робочих давно переросли у дружні, і ми усвідомлюємо як їм тяжко на передовій. Люди, яких війна не торкнулася особисто, які не перейнялись цим духом, часто кажуть, що вони втомились від війни, бо її завжди показують по телевізору. Кількість загиблих вже давно стала просто статистикою і це жахливо».
Передача спорядження бійцю добровольчого батальйону ОУН
«Можна сказати, що люди реагують за певним принципом. Як під час Майдану. Коли на Грушевського та Інститутській були заворушення, люди активізувались. Всі йшли на Майдан. Так само і тут, як тільки трапилась якась біда чи котел – люди починають реагувати», - додає Любомир Ходань.
Але попри це, хлопець каже: « Ще жодного разу не було так, щоб ми не змогли зібрати коштів, щоб виконати якесь термінове замовлення. Люди допомагають у силу своїх можливостей і вірять у перемогу, а ми обов’язково переможемо».
Важливий діалог
Цьогоріч «Волонтерський полк» хоче трохи змінити формат своєї діяльності і, окрім допомоги бійцям, займатиметься ще й просвітницькою діяльністю.
«Треба руйнувати міфи. Розповідати про зв'язок між подіями, які зараз відбуваються у нашій крані, з минулим. Йдеться й про українсько-російські взаємини. Важливо не лише забезпечувати наших вояків на Сході, а й говорити з людьми і у формі діалогу будувати справжнє громадянське суспільство», - розповідає Любомир Ходань.
Волонтери кажуть, що початком такої просвітницької діяльності був захід «Хочеш миру – готуйся до війни», який відбувався восени 2015 року. Тоді студенти разом з ветеранами УПА та вояками АТО аналізували як змінилась свідомість українців у боротьбі з російським імперіалізмом.
Ми використовуємо