Онкохворі жінки Львівщини спробували себе у ролі моделей

Рак – не вирок. Шестеро жінок, яким лікарі свого часу встановили страшний діагноз «рак», спробували себе у ролі моделей. Світлини з ними експонували на соціально-мистецькому вечорі «Відвага бути» у галереї «Дзиґа».

На одній зі світлин – симпатична білявка з дредами Ірина Филипчук. За останні п’ять років вона кардинально міняла зачіску, адже через лікування волосся геть вилізло. Потім фарбувалася в рожеве, синє, біле – та це вже після хімії, як волосся почало відростати.

«Мій діагноз – лімфома Ходжкіна. Почути його було для мене швидше здивуванням. Бо в 24 роки мені тоді здавалося, що, коли я така «просвітлена», то зі мною не може нічого такого статися. Як виявилося, це була ілюзія. Я це досі сприймаю як досвід, дуже важкий. І, мабуть, я б його не хотіла мати – не буду лицемірити. Але це досвід, і він, правда, цінний», – поділилася емоціями учасниця проекту Ірина Филипчук.

На події зібралися жінки з Львівщини, яким довелося боротися за життя. Цією фотовиставкою «Онковідважні» вони хочуть підказати іншим, що не можна марнувати відведений час, а також те, що легковажити не варто і треба обстежуватися. Ідея визріла в Олі Гуділін.

«Я працювала в тренажерному залі, а одна з моїх клієнток була в діагнозі. Я навіть не відразу про це дізналася. Крім того, я думала, що вона в ремісії. Як виявилося, вона не була в ремісії. Я просто випадково на її сторінці у Facebook побачила інформацію, що дівчата вже організовували схожу виставку, яка називалася «Без рожевих окулярів». Я побачила – і мені захотілося допомогти», – розповіла координаторка проекту «Онковідважні» Оля Гуділін.

Відтак за півдня фотосесії дівчатам зробили по дві світлини. За задумом, у чорно-білій – згусток їхнього болю, страху, жалю.

«Інша фотографія, з червоними відтінками, – це той усміхнений, натхненний образ, в якому жінка мусить показувати себе світу. Для того, щоб не втратити надію, рухатися вперед і досягати якогось результату. Ось такий дуалізм», – пояснив фотомитець Тарас Атаманів.

На світлинах – і Ірина Подолець-Нестор, учасниця проекту. Після почутого діагнозу жінка прокинулася з рішенням боротися.

«У мене карцинома, рак грудей. Із цим діагнозом я вже живу третій рік», – розповіла Ірина.

Жінка пройшла хімію, опромінення, дві операції. Бо знала, що потрібна своїм синам. Їх троє. Найменшому тоді було лише три рочки. Жінка придумала собі план і почала жити по-іншому: «У плані було відвідання Капітолію, помідорної баталії в Іспанії. Дала собі слово, що поп’ю кави з круасаном під Ейфелевою вежею, підіймуся з дітьми на Говерлу. І на даний момент мені лишилася Іспанія, хоча в Іспанії ми були. Помідори лишилися!».

А ще, каже жінка, обов’язково навчить своїх невісток варити улюблений бограч. Щоправда, найменшому синові жінки поки що тільки шість років.